ВИСНОВКИ. У даной роботі ми досліджували сатиричну алегорію в романі Джорджа Оруела «Скотний двір».

У даной роботі ми досліджували сатиричну алегорію в романі Джорджа Оруела «Скотний двір».

Говорячи про історію наукового освоєння різновидів сатири в сучасному літературознавстві, слід підсумувати, що сатира – це комічний прояв у мистецтві, який представляє собою поетичне принизливе викриття явищ за допомогою різних комічних засобів: сарказму, іронії, гіперболи, гротеску, алегорії, пародії та ін..

Сатира завжди створює образ в значній мірі умовний, що досягається за рахунок свідомого спотворення реальності за допомогою гіперболізації та гротеску. Для неї характерно чітко виражене негативне забарвлення зображуваного. Сформувавшись в Стародавньому Римі як викривальний жанр лірики, надалі сатира багато в чому визначила жанрову специфіку байки, бурлеску, комедії, памфлету, сатиричного роману, фейлетону, епіграми. Естетичне призначення сатири - викликати і відроджувати спогади про такі життєві цінності, як доброта, істина, справедливість, краса.

Дослідивши сатиричну алегорію у повісті «Скотний двір», слід акцентувати, що Дж. Оруел увійшов у літературу як виразник прагнень «трудового народу». Найважливішим призначенням літератури, на його думку, була боротьба з британською імперією та її колонізаторською політикою.

Щоб зробити серйозні і навіть лякаючи застереження про небезпеку світових соціальних змін, що мали місце всюди по Європі та Сполученим Штатам Оруел використовував сатиру. Повість «Скотний двір» з промовистими тваринами, які організовують змову, щоб керувати світом, поклала початок політичній сатирі. Незважаючи на невелику кількість гумору, ця робота високо цінується літературознавцями.

Потреба дослідження художньо-публіцистичного осмислення тоталітаризму у творчому доробку Дж. Оруела зумовлена кількома факторами. Насамперед слід зауважити, що українське літературознавство щойно починає глибоко вивчати ці проблеми.

Про Оруела на теренах сучасної України обережно почав говорити В. Скуратовський (1988), і лише в кінці ХХ – на початку ХХІ століття з’явилися публікації С. Таратути (2006), І. Сюндюкова (2007), О. Макарського (2008). Феномен Дж. Оруела частково розкритий у науковому дослідженні Ю. Жаданова «Роман Джорджа Оруела «1984» у контексті антиутопії ХХ ст.» (1999). Тому можна стверджувати, що творчість Дж. Оруела малодосліджена у сучасному українському літературознавстві, попри те, що про видатного британця написано сотні наукових праць. Саме тому вважаємо, що вивчення творчості англійського письменника допоможе осягнути особливості візій тоталітарного суспільства митцями, що сформувалися як особистості в різних культурах та змушені були змінити світоглядні позиції під впливом потужних довколишніх літературних чинників. У цьому й полягає актуальність нашого дослідження.

Сьогодні маємо ряд цікавих праць, пов’язаних із проблемою тоталітаризму. Зокрема це праці Гребньової В. Т. «Творчість Довженка періоду війни. Митець і тоталітаризм» (1996), Сеника Л. «Роман Опору. Український роман 20-х років: проблема національної ідентичності» (2002), Колошук Н. «Табірна проза у парадигмі постмодерну» (2006), Ємчук Т. Б. «Типологія художнього осмислення тоталітаризму в антиколоніальній прозі другої половини ХХ століття (романи Р. І. Іваничука та Ґ. Ґріна)» (2007), Москвич Ю. В. «Українська література Донеччини 20-80-х років ХХ століття» (2007) і Тимощук Н. М. «Антитоталітарний дискурс української прози ХХ століття: проблематика голодомору та особливості її художньої реалізації» (2006). Однак письменників, які намагалися не тільки попередити про загрозу політичної тиранії, а й чинити їй опір значно більше, особливо серед тих, що у 20-30-х роках ХХ століття спостерігали за встановленням тоталітарних режимів в Європі та СРСР з-за кордону, як-от Дж. Оруел.

Що стосується особливостей втілення сатиричної алегорії в «Скотному дворі», то слід підкреслити, що участь у громадянській війні радикально змінила Світогляд Оруела. Переживши кризу ідей, письменник відмовівся від будь-яких «smelly little orthodoxies» («брудних, дріб'язковіх, фанатичних вірувань»). Він зосередився на «розвінчанні» тоталітарних ідей, імперського мислення, розкриваючи трагічні наслідки ілюзій «лівих» переконань. З цього моменту Ерік Артур Блер ставши Джорджем Оруелом, феномен якого підштовхнув сучасників до усвідомлення катастрофічних наслідків авторитарного ідеологічного втручання у Людське буття.

Отже, в ході дослідження творчості Д.Оруела ми дійшли висновку, що існує необхідність нового, більш глибокого її вивчення та створення цілісного уявлення про Оруела – сатирика. Таким чином, у даній роботі ми дослідили історію наукового освоєння різновидів сатири в сучасному літературознавстві, з’ясувавши поняття сатири, її зміст та основні риси або характеристики, що реалізуються в художньому творі. А також поглибились у поняття алегорії, як засобу сатиричного втілення певних образів в романі. Нами був проведений аналіз методів та засобів художнього зображення героїв за допомогою сатиричної алегорії, а також розкрита авторська концепція «Скотоного двору» як прийома сатиричного зображення внутрішнього світу героїв.

Щодо практичних результатів роботи, нами було розроблено методичні рекомендації до проведення уроку з літератури на матеріалі роману «Скотний двір», а також систему вправ та завдань для розробки заняття з літератури на матеріалі роману Д. Оруела «Скотний двір». Сатиричний твір Джорджа Оруела «Скотний двір» може стати гарним подовненням шкільної програми з світової літератури для учнів старших класів. Адже за скромним «казка» криється безжальна сатира на тоталітаризм та людські пороки.