Студопедія
рос | укр

Головна сторінка Випадкова сторінка


КАТЕГОРІЇ:

АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія






ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 497


 

.

Примітка. На практиці адіабатний напір часто використовують для визначення адіабатної потужності компресора (так як відомі показники адіабати k) для наближеного визначення потужності електродвигуна компресора, кВт:

.

Ізотермічний напір відповідає процесу при повному охолоджені циліндрів (Т1234). В цьому випадку отримується мінімальний напір (при тому ж сту-пені стиску) і витрачається мінімальна потужність двигуна. Ізотермний напір визначають за формулами:

=2,303RT1lge1 і =2,303RT1lge2,

а для всього компресора

 

= + =2,303RT1(lge1 + lge2),

тут k= 1,4 – показник адіабати (для повітря);

R=29,27 кгс×м/(кг×K) - газова стала (для повітря).

 

9. Визначення політропної потужності компресора

 

Випробовування компресора виконують при політропному процесі. В цьому випадку корисну потужність компресора визначають за формулою, кВт

.

 

10. Визначення потужності на валу компресора

Потужність на валу компресора може бути визначена з виразу, кВт

,

де U – напруга, що підводиться до двигуна, В;

I – сила струму, А;

= 0,7 – ККД електродвигуна з врахуванням ККД мастильного насоса.

 

 

11. Визначення політропного ККД компресора

 

Політропний ККД відображає економічність компресора при даному циклі роботи і його визначають з виразу

h = .

12. Допоміжні графіки для визначення напорів

 

Для спрощеного обчислення напорів (політропного, адіабатного і ізотермного) наводяться допоміжні графіки (див. рис. 1.2 чи 1.3), що виражають залежність

1 (e1)=

для політропного, адіабатного (m=k=1,4) напорів, а для ізотермного (m=1)

= ƒ2(e1)=2,303Rlge1.

Ці залежності походять з виразів напорів. Аналогічно для другого циліндра (див. рис. 1.4 – 1.6).

 

Приклад користування графіками

 

Якщо за даними дослідів визначено: m=1,2; T1=293 K і e1=2,5, то з графіків визначають політропний напір:

Н 1 = 29 або Н =29×293=8500 м;

адіабатний напір в даному випадку (при m1=k=1,4):

Н 1=30,7 або Н =30,7×293=9 000 м,

а ізотермний напір (при m1=1)

Н 1=26,8 або Н =26,8×293=7 850 м.

Зауважимо, що на графіках індекси у e і m поставлені умовно.

 

 

Рис. 1.2

 

 

Рис. 1.3

Рис. 1.4

 

 

 

Рис. 1.5

 

 

 

Рис. 1.6

 


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Flash memory | Рік вивчення
<== 1 ==> | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
Studopedia.info - Студопедия - 2014-2021 год . (0.126 сек.) російська версія | українська версія

Генерация страницы за: 0.126 сек.