ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 732

ВИПРОБУВАННЯ ВІДЦЕНТРОВОГО ВЕНТИЛЯТОРА

Мета роботи – ознайомити студентів з будовою і роботою відцентрового вентилятора; визначити його основні характеристики; вивчити найпростіші методи дослідження вентиляторів та контрольно-вимірювальну апаратуру, що використовується для цього.

Вентилятори – це машини, що служать для переміщення газоподібних речовин і незначного підвищення тиску (надлишкового), що не перевищує для повітря 1500 мм вод. ст. при нормальних атмосферних умовах.

По принципу дії і конструкції розрізняють відцентрові і осьові вентилятори.

В відцентровому вентиляторі газ (повітря) поступає (всмоктується) в осьовому напрямі і під дією відцентрової сили, що виникає в робочому колесі, викидається в радіальному напрямі (рис. 2.1), а в осьовому – надходить і викидається в осьовому напрямку: С₀, С₃ - швидкість потоку на вході і на виході відповідно.

Відцентрові вентилятори створюють більший тиск в порівнянні з осьовими, а в осьових досягається більша продуктивність.

Основні параметри (величини), що характеризують роботу вентилятора:

тиск, що створюється Dр, Па, кгс/м² або мм вод. ст., а також напір – Н= , м;

продуктивність: об’ємнаQ, м³/с; вагова G, Н/с, кгс/с; масова М, кг/с;

частота обертання вала n, об/хв;

витрачена потужність , кВт;

коефіцієнт корисної дії (ККД) h. Тут - питома вага повітря, кгс/м³ .

Коли говорять про параметри машин, звичайно мають на увазі їхні числові значення при розрахунковому режимі, що відповідає такій частоті обертання і продуктивності, коли машина має найвищий ККД, тобто працює найбільш економічно.

На практиці необхідно знати, як машина працює на режимах, відмінних від розрахункових, тобто на змінних. Для цього визначають характеристики машини – графічні залежності між її параметрами.