Теоретичні відомості

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1317

Word – це текстовий процесор (редактор), який використовується для створення текстових документів: листів, звітів, книг тощо. Файли, які створюють у Word, називаються документами. Word можна запустити з головного меню: ПускðВсі програмиðMicrosoft OfficeðMicrosoft Word, чи за допомогою ярлика програми на робочому столі. Створений документ можна відкрити, якщо двічі клацнути мишкою його значок.

Рис. 4.1. Вікно програми Microsoft Word.

Вікно текстового редактора Microsoft Word (Рис. 4.1) складається з наступних елементів:

§ рядка з назвою до­кумента і програми та кнопками керування вікном;

§ рядка меню з кнопкою закриття поточного документа;

§ панелей інструментів;

§ області завдань;

§ робочого поля документа – сторінки, обмеженої лінійкою;

§ рядка статусу, який містить інформацію про загальну кількість сторінок документа, місце розташування текстового курсору (номер сторінки, номер рядка і колонки від початку сторінки) тощо.

На сторінці є текстовий курсор (мигаюча вертикальна лінія) та I‑подібний курсор мишки. Текстовий курсор переміщають за допомогою курсору мишки або клавіш переміщення на клавіатурі (див. лабораторну роботу №2). При вводі тексту клавішу <Enter> натискають тільки в кінці абзацу, а не в кінці кожного рядка. Як тільки текстовий курсор дійде до правого поля, Word автоматично переведе курсор вводу на новий рядок. Щоб писати з нового рядка, але не починаючи нового абзацу, користуйтеся комбінацією клавіш <Shift>+<Enter>. Досягнувши кінця сторінки, Word починає нову сторінку. Щоб почати нову сторінку, ще не завершивши попередньої, потрібно натиснути комбінацію <Ctrl>+<Enter>.

Рядок меню завжди побудований за інтуїтивно-зрозумілим ієрархічним принципом (див. Рис. 4.2). Завдяки цьому, навіть незнаючи певних функцій Word’у, можливо легко їх знайти. Наприклад, нам треба вставити у текст малюнок, який ми заздалегідь зберегли у файл, потрібно вибрати пункт меню: ВставкаðМалюнокðЗ файла… . Всі меню мають стандартні позначення:

§ стрілка, розміщена праворуч, навпроти елементу меню, означає, що, при наведенні курсору мишки на цей елемент, з’явиться відповідне підменю (наприклад: Автотекст, Посилання, Малюнок).

§ Три крапки “…” означають, що, при натисканні на це елемент, буде відкрите відповідне діалогове вікно (Розрив…, Номери сторінок… тощо); якщо їх немає, то такий елемент означає певну дію, яка буде виконана одразу після натискання на нього мишкою.

Рис. 4.2. Меню у Microsoft Word.

За допомогою команд основного меню або кнопок па­нелей інструментів, що їх дублюють, задають режими функ­ціонування текстового процесора або параметри тексту. Найчастіше вико­нують такі дії: вмикають лінійку та панелі інструментів, задають параметри сторінки (розмір, поля, орієнтацію сто­рінки), вибирають тип (накреслення) та розмір шрифту, задають відступ на початку абзацу.

Увімкнути чи вимкнути панелі інструментів можна засобами меню: ВиглядðПанелі інструментів, або просто натиснувши ПКМ на вже відкритих панелях інструментів. Найчастіше використо­вують такі панелі: Стандартна, Форматування, Малювання та Таблиці та межі. Зручно увімкнути лінійку (ВиглядðЛінійка), щоб простежити за полями сторінки, абзацними відступами та табуляцією.

Область завдань це різновид панелі інструментів. У області завдань згрупований перелік функцій, які найчастіше використовуються при роботі з текстом: буфер обміну, стилі та форматування, створення документа тощо.

Залежно від виду виконуваної роботи, документ можна переглядати на екрані різними способами:

§ Звичайний. Цей режим використовують при просто­му вводі і редагуванні тексту, створенні чорнових варіантів документа. У цьому режимі не відображаються спеціальні елементи сторінки, рисунки і стовпці тексту.

§ Веб-документ. Цей режим призначений для оформлення електронних документів. Переглядаючи у цьому режимі ми його бачитимемо таким, яким від буде при збережені документу як веб-сторінки.

§ Розмітка сторінки. Режим призначений для маке­тування документа. Цей режим дає точне відображення на екрані меж сторінок, рисунків та тексту, розміщення колонок. Одним словом, документ виглядатиме точнісінько так, як він виглядатиме роздрукованим. Найчастіше використовують лише цей режим.

§ Режим читання.Зручний режим для читання тексту. Весь документ відображається із збільшеним шрифтом та розділений на менші сторінки, які розміщені попарно, як у книжці.

§ Структура. Режим призначений для перегляду структури документа (тобто його заголовків).

§ Попередній перегляд. (ФайлðПопередній перегляд або кнопка на панелі інструментів). Документ відображається як і у режимі розмітки сторінки, але із врахуванням певних технічних характеристик принтера. Цей режим призначений лише для перегляду, вносити зміни у документ тут неможливо.

Для виконання різних операцій з документом потрібний різний масштаб відображення сторінок на екрані монітора. Масштаб документа можна збільшити, щоб одержати детальне зображення, або зменшити, щоб побачити велику частину сторінки або декілька сторінок у зменшеному вигляді. Для зміни масштабу можна використати поле на панелі інструментів або прокрутити коліщатко мишки, утримуючи клавішу <Ctrl>.

При перегляді або редагуванні документа на екран можна вивести спеціальні символи: табуляції (→), пропуску (·) та кінця абзацу (¶), які не відображаються при друкуванні. Це дає можливість побачити, наприклад, зайві пропуски, поставлені між словами тощо. Для задання або відміни цього режиму достатньо натиснути на кнопку на панелі інструментів.

Розглянемо найважливіші дії, які можна виконувати над текстовим документом. За допомогою команд пункту меню Файл чи кнопок стандартної панелі інструментів можна:

§ створити новий документ (ФайлðСтворити… або кнопка );

§ відкрити існуючий документ (ФайлðВідкрити…або кнопка );

§ зберегти файл документа на диску (ФайлðЗберегти…або кнопка );

§ закрити документ (ФайлðЗакрити);

§ переглянути документ перед дру­куванням (ФайлðПопередній перегляд);

§ роздрукувати (ФайлðДрук або кнопка );

§ задати параметри сторінки (ФайлðПараметри сторінки…).

До параметрів сторінки належать: поля (відступи від країв листка), розмір листка, його орієнтація (горизонтальну або вертикальну), відстань до колонтитулів. Колонтитули – це верхня та нижня частина листка, вміст якої повторюється на кожному листку одного документа. Наприклад, у колонтитулах записують номери сторінок, назви розділу чи книжки, відомості про авторські права тощо.

Для зберігання файла документа з новим іменем вибирають пункт меню ФайлðЗберегти як….

Закінчити роботу з Word можна або засобами пункту меню ФайлðВихід, або закрити вікно текстового процесора.