Теоретичні відомості

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 707

Під час роботи з математичними текстами неодмінно стикаєшся з проблемою введення нестандартних символів та формул. Якщо таких ситуації небагато і вони стосуються, наприклад, лише грецьких букв, то ці символи можна вставити, використовуючи ВставкаðСимвол…(Рис. 9.1). У діалоговому вікні з двома закладками Спеціальні знаки – набір найбільш широковживаних символів та Символи – набори символів для заданого шрифту (поле Шрифт). Для вставки символу: або подвійний клік по ньому, або кнопка Вставити. Якщо деякий символ часто використовується при наборі тексту, то за ним можна закріпити гарячі клавіші: Сполучення клавіш….

Рис. 9.1 Вікно вставки спеціальних символів.

При роботі з документами наукового або технічного характеру, все-таки частіше доводиться зустрічатись не лише спеціальними символами, але й з математичними формулами. Математичні формули характеризуються досить складною струк­турою (дроби, верхні та нижні індекси, специфіка написання символів у формулах тощо). Ці дії можна реалізувати за допомогою вбудованого редактора формул Microsoft Equation. Щоб вставити об’єкт формула потрібно відкрити вікно об’єктів: ВставкаðОб’єкт…, а в ньому обрати Microsoft Equation 3.0. Після вставки об’єкта з’явиться поле набору формули (Рис. 9.2) з блимаючим курсором та панель інструментів для набору формул. Змінюється меню Word-документа на меню редактора формул.

Рис. 9.2 Поле введення формул.

Кожна з кнопок панелі Формула, в свою чергою, має підменю (Рис. 9.3).

Рис. 9.3 Підменю панелі Формула. Зліва на право: Шаблони дужок, Шаблони дробів та радикалів, Шаблони верхніх та нижніх індексів.

Процес набирання формули полягає у вставлянні структурних елементів у поле набору формули та заповненні їх символами формули, як правило, бук­вами латинського алфавіту, цифрами та спеціальними символами з верхнього рядка меню Формула (знаки операцій, символи грецького алфавіту тощо).

Розмір шрифту у формулі можна вибрати зі заготовок, представлених у меню Розмір. Останній пункт цього меню – Визначити... –дозволяєвстановити значення розміру шрифту для заготовок у пікселях.

Аналогічно, меню Стиль дозволяє використовувати заготовки шрифтів для різних елементів формули. Наприклад, змінні завжди пишуть курсивом, а числа та текст – звичайним шрифтом. Щоб встановити свої значення стилів для елементів формули потрібно виконати команду Визначити...з меню.

Процес набирання формули завершають клацанням мишкою у полі документа (за межами поля набору формули). Формулу можна виділити як об’єкт, клацнувши над нею мишкою. При цьому у формули з’явиться характерна рамка.

Для редагування формули необхідно виділити формулу як об’єкт і активізувати його, двічі клацнувши по ньому мишкою. При цьому відкриється робоче поле формули і ви отримаєте можливість її редагувати.

У наукових текстах завжди використовуються посилання на використовувані формули. Коректно пронумерувати формули у великих текстах не найпростіше завдання, але якщо ще й доводиться після завершення роботи вставити певну формулу, пропущену на початку тексту – то це перетворюється на каторжну працю. Проте, використовуючи засоби Word, вона дуже спрощується. Після введення формули у контекстному меню об’єкта потрібно вибрати Назва…. В однойменному діалоговому вікні можна обрати потрібний підпис (Формула, Малюнок), або створити свій власний. Для розширеної нумерації (наприклад, щоб у номер формули включався номер розділу) потрібно натиснути кнопку Нумерація…та у вікні, що з’явиться,встановити відповідні налаштування.

Щоб вставити посилання на формулу (малюнок, діаграму) у текст потрібно вибрати команду ВставкаðПосиланняðПерехресне посилання…. У вікні, що з’явилося (Рис. 9.4), спершу обирається тип посилання (Формула, Малюнок), після чого у списку виводяться всі посилання даного типу, що є у документі.

Рис. 9.4 Діалогове вікно Перехресні посилання.

Потім вибираємо з списку потрібне посилання і виставляємо спосіб вставки (найчастіше: Постійна частина та номер). Якщо клацнути по вставленому номеру, то він виділиться сірим кольором – це динамічне поле, залежно від різних параметрів його значення можуть змінюватися. Раніше ми вивчали інший тип динамічного поля – Зміст. Аналогічно як і при роботі з полем Зміст, поле посилання не міняється автоматично. Таким чином, якщо перед існуючою формулою вставити певну нову формулу і задати їй назву, то ця назва матиме правильний номер, проте поля посилання на попередні формули не зміниться! Щоб їх змінити потрібно клікнути ПКМ по полю і обрати команду Оновити поле з контекстного меню. Щоб оновити одночасно всі поля, потрібно виконати ті самі дії, але попередньо виділити весь документ.