Б. ШКОЛА І ПЕДАГОГІКА СТАРОДАВНЬОГО РИМУ

Дата добавления: 2014-10-22; просмотров: 882

Під тиском бурхливо зростаючої Римської імперії Афінська держава поступово втрачає свою могутність. У Римі успадкува­ли деякі кращі традиції афінян, але на зміну музичному вихо­ванню прийшло виховання ораторів.

Римська система виховання й навчання склалась в УІ-У ст. до н.е. і відповідала розвитку рабовласницького ладу. Це був період розвитку рабовласництва і класового розшарування на­селення (патриції - рабовласники, вільне привілейоване насе­лення (плебеї - вершники, біднота). Соціально-класове розша­рування населення Давнього Риму наклало свій відбиток і на систему виховання. Для бідного населення тут існували елемен­тарні приватні і платні школи, для дітей привілейованих верств населення - граматичні школи. Елементарні школи обслугову­вали деяку частину небагатого і незнатного вільно народженого населення (плебеїв). Там вчили писати, читати і рахувати, зна­йомили з законами держави. Багаті і знатні люди надавали перевагу навчанню своїх синів грамоті в домашніх умовах.

В граматичних школах, також приватних і платних, навча­лися діти знатних батьків. Учні вивчали граматику, латинську і грецьку мови, риторику (мистецтво красномовства з деякими відомостями з літератури та історії). У школах обох типів на­вчалися тільки хлопчики. Розвиток цих шкіл був спричинений необхідністю оволодіння ораторським мистецтвом тими, хто намагався зайняти керівні посади у державі.

Значно пізніше у Римі завилися школи риторів, в яких діти знаті готувалися до державної діяльності. Вони вивчали ритори­ку, філософію, правознавство, грецьку мову, математику, музи­ку. Навчання в школах було платним. У середині 1-го тис. до н.е. приватні граматичні й риторські школи були перетворені в дер­жавні.

Проголошення християнства державною релігією Римської імперії спричинило різку зміну змісту навчання і виховання дітей. v тпкопях Хпиг'тиянство напало ттікплі яскпаво забапвленого печлігійного характеру, що знижувало рівень розумового виховання підростаючих поколінь.

Найбільш відомим педагогом у Древньому Римі був Марк фабіЙ Квінтіліан. Зокрема, у своєму творі "Про виховання орато-оа" він вперше визначив якості викладача школи риторів. Дореч­ними є його думки щодо утвердження рівних взаємин з учнями, виявлення поваги до них.

ОРІЄНТОВНА СИСТЕМА ОСВІТИ У ДРЕВНЬОМУ РИМІ

Сімейне виховання (від народження до 7 років)

Елементарна школа (від 7 до 11-12 років) - з V ст. н. е. -мала суто практичний характер (хлопчаків і дівчат навчали читанню, письму, лічбі).

Граматична школа (від 11 до 12-15 років)" передбачалося вивчення латинської і грецької мови та літератури (граматика, поетика, стилістика на основі творів Гомера, Вергілія, Теренція) (оволодінню основами "вільних мистецтв" приділялось друго­рядне значення), здійснювалося формування "досконалого ора­тора".

Школа ритора (від 15 до 20 років) - незначна кількість юнаків теоретично і практично детально вивчала ораторське мистецтво за зразком промов Цицерона для підготовки до судо­вої діяльності.