Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Захист населення при виникненні хімічно небезпечної аварії





Особливістю хімічно небезпечних аварій є висока швидкість фор­мування й дії пошкоджуючих чинників, що викликає необхідність застосування оперативних заходів захисту.

У зв'язку із цим захист населення від СДОР організується за мож­ливістю завчасно, а у разі виникнення аварій проводиться терміново.

Обсяг і порядок здійснення заходів щодо захисту населення від дії СДОР багато в чому залежать від конкретної обстановки, що може скластись в результаті хімічно небезпечної аварії, наявності часу, сил і засобів для здійснення заходів щодо захисту й інших чинників.

Великі хімічно небезпечні аварії, особливо з викидом (витіканням) СДОР, здатні завдати відчутної шкоди народному господарству й призвести до люд­ських жертв.

Захист населення від СДОР організується й здійснюється на кількох рівнях.

Насамперед, захист від СДОР організується й здійснюється безпосередньо на хімічно небезпечних об'єктах, де основна увага приділяється заходам щодо запобігання можливим аваріям. Вони носять як організаційний, так і інженерно ­технічний характер і спрямовані на виявлення й усунення причин аварій, макси­мальне зниження можливих руйнувань і втрат, а також на створення умов для своєчасного проведення локалізації й ліквідації можливих наслідків аварії.

Всі ці заходи відбиваються в плані захисту об'єкта від СДОР, що розроб­ляється завчасно за участю всіх головних фахівців об'єкта. План розробля­ється, здебільшого, текстуально з додатком необхідних схем, що зазначають (пояснюють) розміщення об'єкта, сили і засоби ліквідації наслідків аварії, їхню організацію й т.ін. Він складається з декількох розділів і визначає підготовку об'єкта до захисту від СДОР і порядок ліквідації наслідків аварії.

У розділі організаційних заходів плану захисту від СДОР відобра­жаються:

­ характеристика об'єкта, його підрозділів (цехів), наявних об’єкті СДОР;

­ оцінка можливої обстановки на об'єкті у випадку виникнення аварії;

­ порядок підтримування сил і засобів хімічної розвідки й хімічного контролю в постійній готовності;

­ організація оповіщення персоналу об'єкта, населення;

­ організація укриття персоналу об'єкта в захисних спорудах, які є на об'єкті, порядок підтримування їх у постійній готовності;

­ організація евакуації персоналу об'єкта в разі необхідності;

­ порядок оснащення й дії невоєнізованих формувань ЦО;

­ організація контролю хімічної обстановки на об'єкті для ліквідації наслідків аварії;

­ організація оточення осередку ураження, порядок надання меди­чної допомоги;

­ організація керування силами й засобами, що прибу­вають для надання допомоги в ліквідації наслідків аварії;

­ порядок подання повідомлень про виникнення хімічно небезпечної аварії й хід ліквідації і наслідків;

­ організація транспортного, енергетичного й матеріально-техніч­ного забезпечення робіт з ліквідації наслідків аварії.

У розділі інженерно-технічних заходів плану захисту від СДОР ві­дображаються:

­ розміщення пристроїв, що запобігають витіканню СДОР у випад­ку аварії (клапани відсікачі, клапани надлишкового тиску, термо­регулятори, пропускні або скидальні пристрої й т.ін.);

­ плановане посилення конструкцій ємностей і комунікацій зі СДОР або зведення над ними огороджень для захисту від ушкодження уламками будівельних конструкцій в разі аварії (особливо на поже­жо- і вибухонебезпечних підприємствах);

­ розміщення (будівництво) під сховищами зі СДОР аварійних резе­рвуарів, чаш, пасток (аварійних комор) і спрямованих стоків;

­ розосередження запасів СДОР, будівництво для них заглиблених або напівзаглиблених сховищ;

­ обладнання приміщень і промислових майданчиків стаціонарними системами виявлення аварій, засобами метеоспостереження й ава­рійної сигналізації.

Планом передбачаються також заходи усунення аварій на кожній ділянці, що має СДОР, із зазначенням відповідальних вико­навців з керівного складу об'єкта, сил і засобів, що залучаються їх завдань і часу, що відводиться на виконання робіт.

у міру необхідності план захисту об'єкта від СДОР коригується у штабах ЦО районів (міст, областей), де є небез­пека впливу СДОР у разі аварій на хімічно небезпечних об'єктах, розробляються плани захисту від СДОР.

Слід зазначити, що ефективність перелічених заходів захисту від СДОР багато в чому залежить від ступеня підготовки до захисту на­селення, сил і засобів ліквідації наслідків аварії.

 







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 1128. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...


Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...


Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...


Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Весы настольные циферблатные Весы настольные циферблатные РН-10Ц13 (рис.3.1) выпускаются с наибольшими пределами взвешивания 2...

Хронометражно-табличная методика определения суточного расхода энергии студента Цель: познакомиться с хронометражно-табличным методом опреде­ления суточного расхода энергии...

ОЧАГОВЫЕ ТЕНИ В ЛЕГКОМ Очаговыми легочными инфильтратами проявляют себя различные по этиологии заболевания, в основе которых лежит бронхо-нодулярный процесс, который при рентгенологическом исследовании дает очагового характера тень, размерами не более 1 см в диаметре...

Седалищно-прямокишечная ямка Седалищно-прямокишечная (анальная) ямка, fossa ischiorectalis (ischioanalis) – это парное углубление в области промежности, находящееся по бокам от конечного отдела прямой кишки и седалищных бугров, заполненное жировой клетчаткой, сосудами, нервами и...

Основные структурные физиотерапевтические подразделения Физиотерапевтическое подразделение является одним из структурных подразделений лечебно-профилактического учреждения, которое предназначено для оказания физиотерапевтической помощи...

Почему важны муниципальные выборы? Туристическая фирма оставляет за собой право, в случае причин непреодолимого характера, вносить некоторые изменения в программу тура без уменьшения общего объема и качества услуг, в том числе предоставлять замену отеля на равнозначный...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2026 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия