| Основні ознаки
| Фіброзно- кавернозний туберкульоз
| Хронічний абсцес
| Рак легені з розпадом
|
| Анамнез
| Тривале лікування з приводу деструктивного туберкульозу легень, МБТ+
| Гострий початок, висока температура, гнійне харкотиння
| У чоловіків після 40 років, курильщиків
|
| Перебіг
| Хвилеподібний з періодами загострення і ремісії
| Хронічний з періодами погіршення та ремісії
| Стійке зростання погіршення стану
|
| Симпто-ми
| Підвищення температури, кашель, задишка, кровохаркання в період загострення; укорочення перкуторного звуку, сухі хрипи
| Кашель, харкотиння гнійне з гнилісним запахом, висока температура, інтоксикація; сухі та вологі хрипи. Симптоми “барабанних паличок” та “часових стекол”
| Болі в грудях, задишка, кровохаркання, мокрота малинового “желе”, укорочення перкуторного звуку, ослаблене дихання
|
| Рентге-нологіч-на картина
| Каверна з товстою стінкою, деформована, в верхніх частках легень зменшення об’єму, вогнища відсіву, зміщення органів середостіння в сторону патології
| Порожнина з широкими стінками, з горизонтальним рівнем, в нижніх сегментах. Фон не змінений
| Порожнина з бухтоподібними внутрішніми контурами і вузлуватим зовнішнім контуром. Локалізується частіше в передніх сегментах
|
| Лабора-торні дані
| Помірний лейкоцитоз, лімфопенія, прискорення ШОЕ, МБТ+
| Лейкоцитоз виражений, висока ШОЕ; в харкотинні – МБТ–
| Анемія, лейкоцитоз, висока ШОЕ (60 мм/год і більше), в харкотинні – атипові клітини, МБТ–
|
| Реакція Манту
| Позитивна – рідко, негативна – частіше.
| Негативна
| Негативна, слабо позитивна
|
| Бронхо-скопія
| Специфічний ендобронхіт (іноді)
| Неспецифічний ендобронхіт, виділення гною
| Прямі та непрямі ознаки пухлини
|
Лікування: В період загострення фіброзно–кавернозного ТБ легень, хворого госпіталізують і в умовах стаціонару проводять інтенсивну терапію ПТП з урахуванням резистентності МБТ до хіміопрепаратів і переносимості ліків хворим. Антибактеріальні препарати – ізоніазід, рифампіцин, стрептоміцин, піразінамід, етамбутол розраховують на 1кг маси тіла хворого. Включають десенсибілізуючу, розсмоктуючу, симптоматичну терапію.
В період ремісії проводять профілактичний курс лікування з метою попередження загострення. Хворі на фіброзно-кавернозний ТБ легень до кінця свого життя знаходяться на диспансерному обліку по 4 категорії.
З метою запобігання ускладнень при обмежених формах фіброзно-кавернозного ТБ легень показано хірургічне лікування з радикальним видаленням враженої ділянки. При неможливості радикальної операції проводять корегуючу торакопластику
Наслідки. Сприятливий: розсмоктування перифокального запалення, очищення каверни від піогенного шару, рубцювання тонкостінних «дочірніх» каверн. Відносно сприятливий: утворення псевдотуберкульоми, санованої каверни. Несприятливий: прогресування процесу, приєднання ускладнень.
