КАЗЕОЗНА ПНЕВМОНІЯ

Казеозна пневмонія (швидкоплинний ТБ) – клінічна форма ТБ, яка розвивається на фоні виснаження репаративних процесів і характеризується широкими інфільтративно-некротичними та деструктивними змінами в легенях та тяжким швидко прогресуючим перебігом.

Частота казеозної пневмонії в структурі легеневого ТБ відносно не велика, але у зв’язку з вираженими зростаннями її частоти за останні роки та погіршенням епідеміологічної ситуації з ТБ у світі ІІ з’їзд фтизіопульмонологів України (1998 р.) з метою приведення вітчизняної клінічної класифікації ТБ до статистичної класифікації нозологічних форм ВООЗ Х перегляду (1997) виділив казеозну пневмонію в окрему форму.

Патогенез: розвивається як вторинний ТБ внаслідок реактивації ендогенної інфекції або масивної суперінфекції високовірусними МБТ, у людей зі зниженими імунологічним захистом і виснаженими або обмеженими репаративними резервами та гіперреактивністю тканин легені. Формується казеозна пневмонія із лобарного інфільтрату, підгострого дисемінованого ТБ, коли спостерігається гіперсенсибілізації тканин, яка на фоні зниження репаративних процесів й імунодефіциту робить легеневу тканину дуже чутливою до токсичної дії МБТ, біологічно активних речовин, деструктивних ферментів найтрофільних лейкоцитів, які доповнюються тромбоваскулітами, обумовлюючи глибокі трофічні порушення, внаслідок яких розвивається масивна обширна казеозна некротизація легені з послідуючим порушеннями тканин легені, відторгненням казеозну й утворенням багатьох, великих або гігантських каверн. При цьому часто виникає аспірація казеозних мас у нижньодольовій бронхи і формуванням нижньодольової лобулярної казеозної бронхопневмонії, іноді двосторонньої, з численними деструкціями. Каверни, особливо гігантські, ніколи не заживають, а трансформуються в фіброми, а процес переходить у фіброзно-каверзний ТБ.

За патоморфологічними змінами виділяють ЛОБАРНУ (тотальний казеозний некроз всієї частки) і ЛОБУЛЯРНУ (ураження декількох часточок) форму казеозної пневмонії.

Клініка: Для цієї форми характерний гострий початок, підвищення температури талі до 39-40°С, різко виражені симптоми інтоксикації. Може бути запаморочення свідомості, головний біль, відсутність апетиту, сильна слабкість, профузна пітливість, особливо вночі, біль у грудях, кашель з виділеннями харкотиння, кровохаркання. Шкіра бліда з ціанотичним відтінком. Дихання часте поверхневе, тахікардія. Для перкуторного звуку характерна виражена тупість над зоною ураження. Аускультативно: виражене ослаблене дихання, жорстке бронхіальне дихання, при обтурації дольового бронха – дихання відсутнє; перифокально – крупнокаліберні вологі хрипи.

Діагностика. У гемограмі виявляють лейкоцитоз 12х10⁹/л і більше, лімфопенію, еозипенію, високу ШОЕ – 40-50 мм/год, гіпохромну анамнію. У сечі прояви інтоксикації – білок, еритроцити, лейкоцити, гіалінові циліндри. На ЕКГ можуть бути ознаки тосичного міокардиту.

У мокроті бактеріоскопічним і бактеріологічним методами знаходять МБТ та еластичні волокна.

Туберкулінова проба Манту, як правило, негативна або слабо позитивна.

Рентгенографія: лобарна казеозна пневмонія виявляється у вигляді інфільтративної тіні високої інтенсивності, яка охоплює всю долю, затемнення неоднорідне з численними або великими ділянками деструкцій, легеневий малюнок у затемненні не визначаються. У нижніх долях обох легень виявляють осередкові та лобулярні затемнення бронхогенного походження, які також можуть зливатись, формуючи ділянки деструкції легень.

Диференціальний діагноз: казеозної пневмонії проводять з крупозною пневмонією, яка починається з ураження верхніх дихальних шляхів, герпетичних висипань. Температура більш постійна і виникає після фіксованого хворим простудного фактора. При пневмонії більше виражений лейкоцитоз 20х10⁹/л і більше. Ренгенологічно тінь крупозної пневмонії має гомогенний характер. Вирішальне значення має знаходження МБТ у харкотинні. При крупозній пневмонії стан хворого поліпшується під впливом антибіотиків широкого спектру дії.

Лікування. Для лікування казеозної пневмонії призначають антимікобаактеріальну (4-5 ПТП), патогенетичну та симптоматичну терапію. Проте повне виліковування настає дуже рідко через наявність каверн і казеозних мас, які залишились в легенях і є джерелом прогресування процесу. При формуванні великої каверни показано хірургічне лікування (резекція долі, легені).

Наслідки. Перебіг хвороби швидкопрогресуючий і якщо не почати своєчасно лікування, набуває швидкоплинного характеру і людина за 3-4 місяці гине. В умовах сучасної антибактеріальної терапії прогноз для життя часто залишається сумнівним, для одужання – безперспективний, так як формується фіброзно-кавернозний або циротичний ТБ.