Дисконтні моделі

Модель Гордона або модель безперервного росту дивідендів. Припустимо, що інвестор знайшов акцію з постійно зростаючими дивідендами. Тоді у вас з'являється шанс порахувати вартість акції по формулі:

де D₁ – майбутній дивіденд розрахований як

g – темп постійного росту дивідендів

k – необхідна ставка прибутковості

З великим сумнівом можна говорити про існування на наших ринках акцій з постійно зростаючими дивідендами, тим більше не зовсім ясний розмір k, у кожного інвестора своя необхідна прибутковість. Проте, існують плани розвитку компаній на 20-30 років, існують бізнес-плани, де прогнозуються планові показники прибутку компанії. Запросивши ці документи в емітента можна орієнтуватися на модель Гордона. Також можна проаналізувати дивідендні виплати компанії за останні 5-10 років, скорегувати їх на інфляцію і знайти хоча б середній темп росту. На західних ринках модель Гордона можна використовувати на практиці в тому разі, якщо довгостроковий план стимулювання менеджерів встановлює їм завдання постійного зростання дивідендів. (детально див. Модель Гордона - У. Шарп с. 552)

Модель дисконтування дивідендів (МДД). Ця досить прогресивна модель бере до уваги той незаперечний факт, що час - це гроші. А виходить, одна грошова одиниця, отримана як дивіденди від компанії, сьогодні коштує для нас дорожче, ніж та ж одиниця через 5 років. З цим сперечатися важко. У загальному виді формулу можна написати як:

де Dt – дивіденд за період t

k – норма прибутковості

Помітимо, що наш часовий період прагне до нескінченності, оскільки мова йде про прості акції, що не мають кінцевого терміну погашення. Якщо у інвестора є план, як і коли купити акцію, і коли її варто продати, то модель можна записати в трохи іншому виді:

де Pm - ціна продажу

m – термін продажу

Вірність наведеної формули можна заперечувати, і ми згодні, що модель має безліч допущень. Наприклад, як встановити ціну акції через 2-5 або 10 років, як визначити необхідну норму прибутковості - вона коригується на інфляцію, що не дуже передбачувана? Цінність моделі складається в оцінці ефективності вкладень. Тобто інвестор може підрахувати, наскільки вигідними були минули угоди. Хоча якщо інвестор працюєте на ринку США, або навіть на азіатських ринках, деяка можливість проведення розрахунків по МДД є. Для цього необхідно запросити так називаний Proxy Statement – документ, що розповсюджується серед акціонерів перед зборами для того, щоб вони могли ознайомитися з регламентом проведення зборів акціонерів. У Proxy Statement інвестора повинні цікавити дві цифри: опціонні гранди, а саме, ціна виконання опціону, подарованого акціонерами керівництву компанії, при цьому опціон повинний мати дату виконання, на яку інвестор планує позбутися від акцій; друга цифра - це передбачуваний ріст дивідендів, або середній темп росту дивідендів за минулі 10-15 років.

Модель змінного росту - це ніщо інше, як синтез МДД і моделі Гордона. Модель носить ситуативний характер, тобто придатна для ситуації, коли керівництво АТ обіцяє, що, приміром, до 2020 р. дивіденди будуть рости з постійним темпом росту g. У загальному виді модель можна записати як:

де Т – час, протягом якого ви прогнозуєте постійний ріст дивідендів з темпом g.