ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПРОБИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Мета Засвоїти методику оцінки функціонального стану серцево-судинної системи (функціональні проби) людини.

 

Прилади та матеріали. Сфігмоманометр, фонендоскоп, секундомір.

Об’єкт дослідження Людина.

 

Питання для теоретичної підготовки. Вплив фізичних та хімічних факторів на стан серцево-судинної системи, на величину артеріального тиску. Фізіологічна гіпертро­фія серцевого м'яза, механізм її розвитку. Систолич­ний та хвилинний об'єм.

 

Завдання 1 Кліностатична проба (викори­стовується для визначення реакції серцево-судинної си­стеми на перехід із вертикального положення в горизонтальне).

У досліджуваного виміряють кров’яний тиск і підраховують ЧСС у положенні стоячи. Потім все це повторюють через 5 хвилин, після того як він переходить у положення лежачи. У нормі відмічається уповільнення пульсу на 6-10 ударів/хв. Більш різке уповільнення пульсу вказує на підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.

 

Завдання 2 Ортостатична проба Мартіна (викори­стовується для визначення реакції серцево-судинної си­стеми на перехід із горизонтального положення у вер­тикальне).

У досліджуваного вимірюють артеріальний тиск і частоту пульсу в лежачому положенні(він повинен до цього лежати не менш 5 хвилин). Потім він встає, і знову проводять ці самі дослідження у положенні стоя­чи. У здорових людей пульс у положенні стоячи частішає на 5—10 ударів/хв, максимальний кров'яний тиск не змі­нюється або підвищується на 2—5 одиниць (мм рт. ст.). При несприятливій реакції частота пульсу збільшується більш, ніж на 10 ударів/хв, кров'яний тиск може знижу­ватися.

 

Завдання 3 Проба з фізичним навантаженням.

Досліджуваний підраховує пульс, потім виконує 20 присідань за ЗО с і знову підраховує пульс. У здорових людей пульс часті­шає не більш, ніж на ЗО % від вихідної величини і по­вертається до неї не пізніше, ніж через З хвилини.

 

Завдання 4. Диференційована функціональна проба (заН. А. Шалковим)

Пробадає можливість строго індивідуалізу­вати величину фізичного навантаження. У досліджува­ного в лежачому положенні вимірюють артеріальний тиск і частоту пульсу. Потім він встає і виконує певне фізичне навантаження. Одразу ж визначають ті самі по­казники (врахування гострого впливу фізичного наван­таження), потім повторюють вимірювання через 3, 5, 10 хвилин (врахування відновлювального періоду). При сприят­ливій реакції пульс частішає не більш, як на ЗО % по­рівняно з вихідним періодом, максимальний тиск підви­щується помірно, мінімальний або не змінюється, або трохи знижується. Ці показники повертаються до вихідних через 3—5 хв.

При несприятливій реакції з'являється задишка, знач­но частішає пульс, знижується максимальний тиск, по­довжується відновний період.

 

Завдання 5.. Функціональна проба Руф’є-Діксона.

Піддослідний лягає на спину, через 5 хвилин підраховують пульс за 15 секунд, далі перераховують ЧСС за 1 хвилину(Р1). Потім піддослідний виконує 30 присідань за 45 секунд, знову приймає горизонтальне положення і йому підраховують число пульсових ударів за 15 секунд (отриманий результат перераховують за 1 хвилину Р2). Третій підрахунок ЧСС виконують за останні 15 секунд 1-ої хвилини після навантаження (Р3). Визначають індекс Руф’є-Диксона за формулою:

ІРД = (Р2-70)+ (Р3-Р1): 10

Функціональний стан серцево-судинної системи оцінюють по величині індексу: до 2, 9 – добре

3-6 - середнє

6-8 - задовільне

більш 8 – незадовільне.

 

Завдання 6. Підрахунок коефіцієнта витривалості (за формулою Кваса)

Тест представляє собою інтегрований показник, який об’єднає частоту серцевих скорочень, систолічний та діастоличний тиск.

КВ = , де ЧСС – частота серцевих скорочень за хвилину

ПТ– пульсовий тиск

В нормі коефіцієнт витривалості дорівнює 16. Збільшення показника вказує на послаблення діяльності серцево-судинної системи.

 

Завдання 7. Визначення хвилинного об’єму кровотоку.(за формулою Старра)

Інтегрований показник, який об’єднує пульсовий, діастоличний тиск та вік обстежуваного.

 

СОК = 90, 97 + 0, 54* АТ пульс. – 0, 57* АТ діаст. – 0, 61*В,

де АТ пульс. – пульсовий артеріальний тиск (мм рт. ст),

АТ діаст. – діастоличний артеріальний тиск (мм рт. ст.)

В – вік обстежуваного (роки).

Ця формула дає достовірні результати при обстеженні здорових людей у стані спокою.

 

Питання для самопідготовки та контролю

1. Які проби застосовують для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи людини?

2. Яке їх практичне значення?

3. Як впливають фізичні та хімічні фактори на стан серцево - судинної системи?

4. Фізіологічна гіпертрофія серцевого м’яза.

5. Які пристосування серцевої діяльності до різних навантажень?

6. “Дихайте глибше”, каже лікар. У деяких людей після кількох глибоких вдихів з’являється запаморочення голови. Поясніть причину.

7. Якщо приток крові до передсердь суттєво зростає і в них підвищується тиск, то відбувається рефлекторне підвищення утворення сечі. У чому фізіологічний сенс такої реакції?

8. При інтенсивний фізичній роботі ЧСС значно збільшується. Однак ХОК при цьому може зменьшитися. Поясніть цей результат.