Студопедия — СХЕМИ КЕРУВАННЯ ГІРКОВИМИ СТРІЛОЧНИМИ ЕЛЕКТРОПРИВОДАМИ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

СХЕМИ КЕРУВАННЯ ГІРКОВИМИ СТРІЛОЧНИМИ ЕЛЕКТРОПРИВОДАМИ






Мета роботи

Вивчити роботу релейної схеми блока керування стрілкою типу СГ-66 та тиристорного блока керування стрілкою типу СГ-76М, а також особливості конструкції гіркового стрілочного електропривода типу СПГ-3 та СПГБ-4М.

Прилади та апаратура

1. Електропривод типу СПГ-3 з блоком керування стрілкою СГ-66.

2. Електропривод типу СПГБ-4М з тиристорним блоком керування стрілкою СГ-76М.

3. Комбінований вимірювальний прилад для контролю параметрів електропривода та елементів схеми керування.

8.1. Короткі відомості з теорії

У цей час в Україні на сортувальних гірках використовуються гіркові стрілочні електроприводи типів СПГ-3 та СПГБ-4М. Ці електроприводи відрізняються від електроприводів електричної централізації (ЕЦ) і мають такі особливості:

- зменшене передаточне кількість редуктора (43, 69 замість 70), що дозволяє зменшити час переведення стрілки з п’яти до 0, 5 с за рахунок зниження тягового зусилля з 6 до 2 кН;

- на електродвигун МСП-0, 25 з номінальною напругою 100 В подається напруга 220 В, що надає ще більше прискорення під час переведення стрілки за рахунок збільшення потужності електродвигуна до 740 Вт, але спричиняє й швидке зношування колектора. Наприклад, на головних стрілках гірок підвищеної потужності міжремонтний строк електродвигуна не перевищує трьох місяців;

- стрілочний електропривод СПГБ-4М має безконтактний автоперемикач, що підвищує його ресурс до переводів стрілки (у СПГ-3 ресурс становить переводів).

Релейна схема керування стрілочним електроприводом типу СПГ-3 з блоком СГ-66. На рис. 8.1 наведена шестипровідна релейна схема СГ-66 для керування стрілочним електроприводом типу СПГ-3, що містить у собі такі реле:

- НПС і ППС – нейтральне та поляризоване пускові реле;


Рис. 8.1. Схема керування стрілочним електроприводом СПГ-3


- ПК й МК – плюсове та мінусове контрольні реле;

- АВ – реле автоматичного повернення стрілки з уповільненням на відпускання 1, 2…1, 8 с;

- ВЗ – реле для контролю взрізу стрілки.

Схема керування стрілкою з блоком СГ-66 має багато спільного з роботою двопровідної схеми керування стрілочним електроприводом ЕЦ, але має й ряд особливостей:

- для підвищення швидкості роботи в схемі керування приводом не використовують реверсивне реле, час вмикання якого становить 0, 15…0, 2 с;

- контрольні реле ПК і МК підключають безпосередньо до контактів автоперемикача, минаючи тилові контакти нейтрального пускового реле, що має вповільнення на вимикання якоря 0, 2…0, 25 с;

- напруга живлення контрольного кола становить 220 В, що прискорює вмикання контрольних реле ПК і МК за рахунок зменшення часу перехідного процесу, а для гасіння зайвої напруги послідовно з обмотками даних реле включені резистори R 1 й R 2 з опором 10 кОм кожний;

- дублювання в робочому колі монтажних проводів і контактів блока (11-12, 13-14 і т.д.), що знижує ймовірність зупинки стрілки в середньому положенні через обрив проводів або втрату контакту;

- наявність двох запобіжників, що перемикаються контактом реле ППС, дозволяє повернути стрілку в початкове (плюсове) положення у випадку перегорання одного з них під час роботи електродвигуна на фрикцію. Відчеп у цьому випадку направляється на «чужу» колію, але не сходить із рейок;

- у схемі передбачений режим автоматичного повернення стрілки в початкове положення, якщо під час переведення стрілки вона не доходить до кінцевого положення і не дає контролю положення стрілки більш ніж 1, 2…1, 8 с. Для цього реле АВ постійно перебуває під струмом з контролем плюсового або мінусового положення стрілки (за допомогою контактів реле ПК і МК) і контролю зайнятості стрілочної ділянки (за допомогою контактів колійного реле 31СП).

На рис. 8.1 наведена схема керування стрілкою, що перебуває в плюсовому положенні (замкнуті фронтові контакти реле ПК). Розглянемо роботу схеми під час переведення стрілки в мінусове положення. Стрілкою можна керувати в ручному режимі за допомогою стрілочних комутаторів на пульті ГАЦ, а також у автоматичному режимі за допомогою повторювачів сортувальних реле блоків типу IV (П1С–П3С). Для переходу в автоматичний режим керування стрілкою необхідно поставити стрілочні комутатори в середнє положення, і при цьому реле СК буде ввімкнено.

Для переведення стрілки в мінусове положення вмикається реле П1С і виникає коло вмикання реле НПС по верхній обмотці: ГПСТ–СК–П1С–П2С– –П3С–АВ–ППС–НПС (4-2)–31ФК–31СП–31З–ГМСТ. У даному колі контролюється середнє положення стрілочних комутаторів (реле СК), наявність контролю стрілки (реле АВ), вільний стан стрілочної ділянки (реле 31СП), відсутність на ділянці вагона з довгою базою (реле 31ФК).

Після вмикання реле НПС створюється коло вмикання реле ППС по нижній обмотці 1-3, від чого дане реле перемикає свої поляризовані контакти в положення, показане на схемі пунктирною лінією. У результаті цього створюється робоче коло переведення стрілки в мінусове положення: РП–ППС (113-111)–НПС–БК–якір двигуна–обмотка збудження ОВМ–контакти автоперемикача 11-12–ППС (141-143)–НПС–струмова обмотка реле НПС (1-3)–
–РМ. Оскільки робоче коло вмикання електродвигуна проходить через нижню обмотку реле НПС, то дане реле залишається під струмом на весь час переведення стрілки. На початку переведення стрілки розмикаються контакти автоперемикача 33-34 і контрольне реле ПК вимикається. Одночасно з цим розривається коло живлення реле АВ, але воно залишається ввімкненим за рахунок уповільнення на відпадання.

Після переведення стрілки розмикається контакт автоперемикача 11-12 і реле НПС вимикається, що призводить до розриву робочого кола вмикання електродвигуна. Одночасно з цим замикається контакт автоперемикача 23-24 і вмикається реле МК. Нормальне переведення стрілки триває не більше однієї секунди і тому реле АВ не встигає вимкнутися, тому що знову одержить живлення, тільки вже через фронтовий контакт реле МК.

Під час автоматичного переведення стрілок оператору важко вчасно помітити роботу двигуна на фрикцію й повернути стрілку в початкове положення до вступу відчепу на вістряки. Для виключення сходу відчепу з рейок передбачають автоматичне повернення стрілки у початкове положення за допомогою реле АВ. За нормальної роботи стрілки це реле одержує живлення через свій фронтовий контакт і фронтовий контакт одного з реле контролю положення стрілки (ПК або МК). У випадку вимикання обох контрольних реле на час більше 1, 4 с, що значно перевищує тривалість нормального переводу стрілки, реле АВ відпускає якір. Це приводить до вмикання реле НПС через тилові контакти реле АВ, а також вмикання реле ППС по верхній обмотці. Поляризоване реле ППС перемикає свої контакти в положення, показане на схемі суцільною лінією. Це приводить до замикання робочого кола для переведення стрілки в плюсове положення, і стрілка повертається у початкове (плюсове) положення. Знову притягти якір реле АВ зможе після одержання контролю положення стрілки (повинно ввімкнутися реле ПК), якщо вільна стрілочна дільніця (ввімкнуте колійне реле 31СП) і відсутне маршрутне завдання у своєму блоці ГАЦ (ввімкнуте захисне реле З).

Повернення стрілки у початковий (плюсовий) стан за наявності відчепу на ізольованій ділянці може призвести до сходу його з рейок. Тому необхідно виключити таку ситуацію в роботі схеми. Якщо стрілочна ділянка буде зайнята відчепом до вимикання реле АВ, то коло пускових реле НПС і ППС буде розірвано контактом стрілочного колійного реле 31СП та автоматичне повернення стрілки буде неможливо. Реле АВ також не ввімкнеться, тому що не одержить живлення через тиловий контакт колійного реле 31СП і свій фронтовий контакт в обхід контактів контрольних реле ПК і МК.

Надходження маршрутного завдання в блок ГАЦ даної стрілки (вмикання сортувальних реле П1С–П3С) і вимикання реле З відбуваються в момент заняття відчепом попередньої стрілки, а вимикання сортувальних реле й вмикання реле З – після заняття й звільнення відчепом ізольованої ділянки даної стрілки. Доки відчеп рухається від попередньої стрілки до даної й займає стрілочну ділянку останньої, раніше вимкнене реле АВ залишається без струму й передає команду на повернення стрілки у вихідне положення. Спрацювати реле АВ може тільки в момент звільнення стрілки відчепом, тому для кожного відчепу гарантується виконання тільки однієї команди на повернення стрілки.

Для підвищення гарантії переведення стрілки необхідно забезпечити надійне електропостачання двигуна електропривода. Це реалізується енергопостачанням сортувальних гірок від двох незалежних фідерів напругою 380 В та дизель-генератора з автоматичним запуском. Крім цього, на гірках установлюють панелі конденсаторів ПК1-1 ємністю 36000 мкФ, чого цілком достатньо для завершення переведення трьох стрілок, що почали рух до вимикання всіх джерел електропостачання.

Оскільки відпускання якоря реле АВ призводить до руху відчепа на «чужу» колію, то треба виключити таку ситуацію у разі випадкового порушення кола живлення реле АВ. Це вирішується в схемі електроживлення пускового кола стрілочних приводів. У разі порушення живлення цієї схеми, наприклад перегорання запобіжника, спочатку знімається напруга з полюса ГПАВ, що живить усі реле АВ на гірці, а потім відключається напруга на полюсах ГПСТ і ГМСТ. У результаті цього переведення стрілок стає неможливим. У момент відновлення живлення спочатку подається напруга на полюс ГПАВ, а на полюсах ГПСТ і ГМСТ вона з’являється через одну секунду. Це гарантує притягнення якорів усіх реле АВ до одержання живлення пускових реле, чим виключається непотрібне автоматичне повернення стрілок.

Гірковий стрілочний електропривод типу СПГБ-4М має однакову конструкцію з електроприводом СПГ-3, за винятком застосування безконтактного автоперемикача, використання якого дозволяє підвищити ресурс роботи електропривода СПГБ-4М до 106 переводів. Як безконтактні автоперемикачі застосовуються магнітні датчики, що працюють за трансформаторним принципом. Датчик має пересувний сердечник, який представляє собою пасивний магнітний шунт. У разі переведення стрілки в плюсове або мінусове положення магнітний шунт переміщується так, що замикає магнітний потік між первинною й вторинною обмотками датчика. У результаті цього у вторинній обмотці наводиться ЕРС, що використовується у контрольному колі для вмикання контрольного реле положення стрілки ПК або МК.

Конструкція датчиків безконтактного автоперемикача наведена на рис. 8.2. Кожен датчик автоперемикача має литий корпус, усередині якого розташований триполюсний ротор 4, який обертається за допомогою повідців 5 (лівий ротор) та 6 (правий ротор). На полюсах кожного статора розміщені живильна 1 та допоміжна 2 обмотки, на які подається напруга живлення U 1, а також сигнальна обмотка 3, з якої знімається напруга U 2. У крайньому (плюсовому) положенні стрілки один із двох важелів автоперемикача попадає у вирізи контрольних лінійок 7, і пов’язаний з ним ротор лівого датчика з’єднує магнітний потік живильної обмотки 1 з сигнальною обмоткою 3 (див. рис. 8.2, а). У результаті цього в лівій сигнальній обмотці наводиться напруга U 2 не менш 65 В, що достатньо для вмикання контрольного реле ПК. Інший важіль автоперемикача перебуває на поверхні контрольних лінійок, і пов’язаний з ним ротор правого датчика замикає магнітопровід живильної 1 та допоміжної 2 обмоток. Це приводить до збільшення опору допоміжної обмотки й зменшує струм живлення датчика. У правій сигнальній обмотці 3 наводиться напруга не більше 3, 5 В, якої недостатньо для вмикання контрольного реле МК.

Рис. 8.2. Конструкція датчиків безконтактного автоперемикача

Під час переведення стрілки перемикаючий важіль повертає контрольний важіль й одночасно повідець ротора лівого датчика. Ротор із положення контролю переходить у початкове положення (див. рис. 8.2, б). Вихідна напруга датчика при цьому зменшується з 65 до 3, 5 В и контрольне реле ПК вимикається. Наприкінці переведення перемикаючий та контрольний важелі впливають на повідець ротора правого датчика. Ротор цього датчика переходить із початкового положення у положення контролю. У мінусовому положенні стрілки ротор правого датчика з’єднує магнітний потік живильної обмотки із сигнальною обмоткою. Вихідна напруга датчика при цьому зростає з 3, 5 до 65 В и контрольне реле МК спрацьовує. Інший важіль автоперемикача перебуває на поверхні контрольних лінійок, і пов’язаний з ним ротор лівого датчика замикає магнітопровід живильної та допоміжної обмоток. У результаті цього в лівій сигнальній обмотці наводиться напруга не більше 3, 5 В, якої недостатньо для вмикання контрольного реле ПК.

Під час взрізу стрілки контрольні лінійки, що переміщуються вістряками, повертають контрольний важіль і повідець датчика в середнє положення (див. рис. 8.2, в). У результаті повороту ротора правого датчика вихідна напруга зменшується з 65 до 3, 5 В, що приводить до вимикання обох контрольних реле й вмиканню на посту централізації дзвінка взрізу стрілки.

Напруга живлення контрольного кола встановлюється залежно від віддалення стрілки від поста ГАЦ і може змінюватися від 24 до 36 В. Дана напруга контролюється за допомогою реле КПТК, контакт якого включений у коло реле КПТ, тому у разі вимикання реле КПТК виключається переведення стрілок.







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 1716. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Функциональные обязанности медсестры отделения реанимации · Медсестра отделения реанимации обязана осуществлять лечебно-профилактический и гигиенический уход за пациентами...

Определение трудоемкости работ и затрат машинного времени На основании ведомости объемов работ по объекту и норм времени ГЭСН составляется ведомость подсчёта трудоёмкости, затрат машинного времени, потребности в конструкциях, изделиях и материалах (табл...

Гидравлический расчёт трубопроводов Пример 3.4. Вентиляционная труба d=0,1м (100 мм) имеет длину l=100 м. Определить давление, которое должен развивать вентилятор, если расход воздуха, подаваемый по трубе, . Давление на выходе . Местных сопротивлений по пути не имеется. Температура...

Хронометражно-табличная методика определения суточного расхода энергии студента Цель: познакомиться с хронометражно-табличным методом опреде­ления суточного расхода энергии...

ОЧАГОВЫЕ ТЕНИ В ЛЕГКОМ Очаговыми легочными инфильтратами проявляют себя различные по этиологии заболевания, в основе которых лежит бронхо-нодулярный процесс, который при рентгенологическом исследовании дает очагового характера тень, размерами не более 1 см в диаметре...

Примеры решения типовых задач. Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2   Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2. Найдите константу диссоциации кислоты и значение рК. Решение. Подставим данные задачи в уравнение закона разбавления К = a2См/(1 –a) =...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия