Метод експертних оцінок в оцінюванні ризику

Існують ситуації, коли із різних причин, значною мірою в зв'язку з відсутністю достовірної інформації, використання статистичних чи розрахунково-аналітичних методів не надається можливим. У таких випадках широко застосовуються методи, що використовують результати досвіду й інтуїцію, тобто евристичні чи методи експертної оцінки.

Особливістю даного методу є відсутність строгих математичних доказів оптимальності рішень. Загальною спрямованістю цього методу є використання людини як " вимірювального" приладу для одержання кількісних оцінок процесів і суджень, що через неповноту і невірогідність наявної інформації не піддаються безпосередньому виміру.

Експертна оцінка ризику – суб’єктивний висновок щодо певного економічного явища (ризику), отриманий фахівцями після його дослідження і аналізування.

Ефективність застосування і достовірність аналізу ризику за методом експертних оцінок залежать від компетентності, кількості експертів, якості факторів (критеріїв), точності і однозначності формулювань, що обмежує широке застосування методу. За реформування економіки країни або кардинальних змін у діяльності підприємства достовірність оцінок, отриманих на основі аналізу минулих тенденцій, знижується. Звужує межі застосування методу неконкурентність і суб’єктивність оцінок.

Загальна схема експертних опитувань включає наступні основні етапи: підбір експертів і формування експертних груп; формування питань і складання анкет; робота з експертами; формування правил визначення сумарних оцінок на основі оцінок окремих експертів; аналіз і обробка експертних оцінок (рис. 10.1).

У практичній діяльності застосовуються як індивідуальні, так і групові (колективні) експертні оцінки (рис.10.1).

 

Рис. 10.1. Загальна схема використання методу експертних оцінок

 

Цілі індивідуальних експертних оцінок:

· прогнозування ходу розвитку подій і явищ у майбутньому, а також оцінка їх у сьогоденні. Стосовно до аналізу й оцінки ризику це виявлення джерел і причин ризику, прогнозування дій конкурентів, установлення всіх можливих ризиків, оцінка ймовірності ризикових подій, призначення коефіцієнтів відносної важливості (значимості наслідку) і ранжирування ризиків, виявлення шляхів зниження ризику і т.ін.;

· аналіз і узагальнення результатів, представлених іншими експертами;

· складання сценаріїв дій;

· видача висновків іншим фахівцям і організаціям (рецензії, відзиви, експертизи і т.ін.).

Позитивною особливістю індивідуальної експертизи є оперативність одержання інформації для ухвалення рішення і відносно невеликі витрати. Як недолік варто виділити високий рівень суб'єктивності і, як наслідок, відсутність впевненості у вірогідності отриманих оцінок. Зазначений недолік покликаний усунути чи послабити колективні експертні оцінки.

Рис. 10.2. Форми експертної оцінки ризиків при обгрунтування господарського рішення

Для проведення анкетного опитування складається оцінювальний лист та шкала оцінки. При цьому обов’язково окрім, самого ризику або ймовірності настання ризикової ситуації, передбачається оцінка ваги впливу кожного фактора на показники ризику. Приклад оцінювального бланку наведено в таблиці 10.2.

Таблиця 10.2