ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 16
Правопис слів іншомовного походження. МЕТА: повторити правопис слів іншомовного походження; удосконалювати уміння правильно писати слова іншомовного походження, знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у студентів гідність за свою Батьківщину, а також толерантність, повагу до культури, історії й мови інших народів. ОБЛАДНАННЯ: методичний посібник для виконання ПР, письмове приладдя, підручник. ПЛАН: 1. Правопис слів іншомовного походження: А) Написання И, І, Ї. Б) Написання Е, Є. В) Подвоєння приголосних звуків. Г) Написання апострофу, Ь.
КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: Слова іншомовного походження Подвоєння Апостроф
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПИТАНЬ: · Пишемо и: У загальних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (за правилом «дев’ятки») перед приголосними кореня: У власних географічних назвах: 1. В кінцевих -ида, -ика 2. Після приголосних дж, ж, ч, ш, щ, ц перед наступним приголосним: 3. Із звукосполученням -ри- перед приголосними · Пишемо і: У загальних назвах: - на початку слова - після приголосного перед голосним та й - у словах, які закінчуються на –ія - у кінці невідмінюваних слів після приголосних пишеться і, а не и - після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним у загальних назвах У власних назвах: - між приголосними та в кінці слів · Пишемо Ї: - після голосного Але в складних словах, де перша частина закінчується голосним, на початку другої частини пишеться і · Правопис е, є: 1. Після літер, що позначають тверді приголосні, пишеться е 2. На початку слова здебільшого пишеться е, але в деяких словах пишеться є 3. Після а, о, у в середині слів пишеться е 4. Після апострофа, м'якого знака е, і, й пишеться є 5. В іншомовних префіксах де-, ре- завжди пишеться е · М’який знак пишеться після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н перед я, ю, є, ї, йо · Апостроф ставиться: 1. Після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш та г, к, х 2. Після р у кінці складу 3. Після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний · Апостроф не ставиться: Якщо я, ю, є передають м’якість попереднього приголосного - після р перед йо Правопис слів іншомовного походження. Написання и, і, ї И пишеться: а) у загальних назвах після д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед буквами, що позначають приголосні звуки (правило дев'ятки): дистанція, династія, тактика, інститут, позиція, фізика, симптом, сигнал, цитрусові, цирк, режим, джигіт, джинси, речитатив, чинара, шифер, шифр, фабрика, римляни, фортисимо; б) у власних географічних назвах, які закінчуються на -ида, -ика: Антарктида, Атлантида, Флорида, Адріатика, Америка, Антарктика, Арктика, Атлантика, Африка, Балтика, Корсика, Мексика; в) у власних географічних назвах після шиплячих приголосних: Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Йоркшир, Чикаго, Чилі; г) у власних географічних назвах із звукосполученнями -ри- перед приголосним: Великобританія, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим; д) також у таких власних географічних назвах: Аргентина, Бастилія, Братислава, Бразилія, Вавилон, Ватикан, Єгипет, Єрусалим, Китай, Пакистан, Таджикистан, Киргизстан, Палестина, Сардинія, Скандинавія, Тибет та в похідних від них: аргентинець, бразилець, аргентинський, бразильський. І пишеться: а) на початку слова: істина, Італія, інструкція, Ізабелла; б) після приголосного перед голосним: авіація, фіалка, геніально, соціальний, соціологія, радіус, тріумф, аудієнція, клієнт, конституція, ілюмінація, операція, дивізія; в) у власних назвах між приголосними та в кінці слів: Лісабон, Монтевідео, Грімм, Сідней, Дідро, Капрі, Нагасакі, Сочі, Батумі, Сомалі, Поті, Паганіні, Джерсі; г)у кінці невідмінюваних загальних назв: таксі, журі, візаві, колібрі, поні, парі, мерсі, попурі; д) після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним: бізнес, пірат, відеозал, міф, фінанси, гіпербола, кіно, хітон, літера, німфа, піанісимо. І пишеться після букв на позначення голосних звуків: мозаїка, руїна, прозаїк, Енеїда, Ізмаїл, Каїрсале (але у складних словах і після префіксів пишеться: староіндійський, новоірландський, доісторичний, поінформувати).
Написання е, є Е пишеться: а) на початку слова та після букв, що позначають голосні звуки, крім і: енергія, екзамен, епітет, епізод, дуель, Рафаель, дует; б) після твердих приголосних: куплет, пінцет, метр, вундеркінд, геній, гегемон, декада, декан, театр, ідентичний. Є пишеться: а) на початку слова у давно запозичених словах: Європа, Єва, Євген, Євмен, Єгипет, Євдокія, Євфрат, Євпаторія, Єрусалим, Євангеліє, єпископ, єзуїти, єресь, єфрейтор, єгер; б) після і, е, й, м'якого знака та апострофа: гігієна, гієна, дієта, орієнтир, феєрія, феєрверк, Фейєрбах, портьєра, кар' єр, п'єса, інтер'єр, а також у слові траєкторія.
Подвоєння приголосних звуків У загальних назвах іншомовного походження приголосні не подвоюються: акумуляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, ват (але Ватні), інтелектуальний, інтермецо, колектив, комісія, лібрето, стакато, фін (фіни), шасі. Подвоєння зберігається у таких випадках: а) у загальних назвах на зразок: бонна, брутто, ванна, манна, мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, дурра, мірра; б) при збігу однакових приголосних префікса і кореня: ірраціональний, імміграція, контрреволюція; в) у власних назвах: Андорра, Гаронна, Голландія, Калькутта, Марокко, Міссурі, Ніцца, Яффа, Бетті, Джонні, Шиллер, Руссо, Россіні, Мюллер, а також у похідних словах: голландський, калькуттський, марокканець.
|
