Лексика

Лексика - словниковий склад мови, сукупність усіх слів, що вживаються у мові. Словниковий склад мови: значення слів, їх походження та вживання вивчає наука лексикологія. У лексикології слово називають лексемою.

 

Розділи лексикології

 

Назва розділу	Що вивчає розділ
Семасіологія Етимологія Ономастика   Термінологія	Вчення про семантику (лексичне значення слів). Вчення про походження слів. Вчення про власні назви (імена людей, назви країн, міст, річок, гір). Вчення про терміни (однозначні слова з галузі науки, техніки тощо).

 

Основою лексичного значення є поняття. У своєму лексичному значенні слово узагальнює ознаки цілого класу предметів, явищ, формує поняття про них.

 

Поняття - узагальнене відображення у свідомості властивостей предметів і явищ дійсності. Одне лексичне значення може виражатися не лише словом, а й стійким словосполучен­ням, виразом.

Стійкі словосполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні, називаються фразеологізмами. Наприклад: бити байдики, да­ти дропака, пекти раки.

Сукупність фразеологізмів, що існують у мові, а також розділ, який вивчає фразеологізми, називають фразеологією.

 

Групи слів у лексиці

1. Однозначні - слово з одним лексичним значенням(жолудь, медик, мірошник)

2. Багатозначні - слова, що мають кілька лексичних значень (журавель, земля, команда)

3.Пряме значення слова - основне лексичне значення, первин­не значення слова (ідуть люди, летить птах)

4. Переносне значення слова - вторинне значення слова, яке виник­ло на основі прямого (час іде, летять роки)

5. Синоніми - слова, що мають різне звучання, але однакове чи подібне значення (пахучий, запашний, аро­матний, духмяний)

6. Антоніми - слова з протилежним лексичним значенням (високий – низький; початок – кінець)

7. Омоніми - слова, однакові за звучанням і на­писанням, але зовсім різні за лексич­ним значенням (гриф - птах і гриф - знак, ключ для замка і ключ - джерело, ніс людини і ніс корабля)

У мові виділяються групи неповних омонімів:

Омоформи - слова, що однаково звучать тільки в певній граматичній формі (три - числівник, три - дієслово у наказо­вому способі)

Омофони - слова, що звучать однаково, але пи­шуться по-різному (мене (займенник) - мине (дієслово), орел – Орел)

Омографи - слова, що пишуться однаково, але мають різні наголоси (ма^’ла – мала^’, мука^’-му^’ка)

 

1.Слово має одне чи декілька лексичних значень.

Наприклад:

Суходіл - Земля гуде, а ріки мутно течуть.

Грунт - Чорна земля під копітьми кістьми засіяна.

Країна - 0, руська земле, уже за горами єси.

ПРЯМЕ ЗНАЧЕННЯ - це основне, первинне лексичне значення, яке безпосередньо вказує на співвідношення предмета з явищами реальної дійсності. Первинне значення виникає разом зі словом.

ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ - це вторинне лексичне значення, що утворюється внаслідок перенесення назви з одного явища реальної дійсності на інше.

РОЗВЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ:

1.Введіть слова золотий і залізний в словосполучення, використовуючи їх в переносному значенні.

Наприклад:

Залізна логіка Золоті руки

 

2. СИНОНІМИ – це слова, що по-різному називають одне і те ж поняття про предмет, явище, дію, але відрізняються відтінками значення чи стилістичним забарвленням.

НАПРИКЛАД:

Безжалісний, безсердечний, жорстокий.

Плакати, ридати, ревти, рюмсати, хлипати.

ВИДИ СИНОНІМІВ:

1) Семантичні – розрізняються відтінками значення (хуртовина, завірюха.метелиця, хуга, віхола)

2) Синтаксичні - граматично різні конструкції, виражають одну й ту ж думку

(майстер - кваліфікований спеціаліст)

3) Стилістичні - відрізняються емоційно експресивним забарвленням (їсти, уминати, жерти, трощити)

4) Фразеологічні - стійкі словосполучення (майстер-золоті руки)

 

Синонімічне багатство мови свідчить про її красу, можливість передавати всі відтінки значень та емоційного забарвлення, дає змогу відшукати найдоречніше для контексту слово.

Завдання на закріплення

2. Доберіть синоніми до слів

ВІДОМИЙ- СТИСЛИЙ-

ГОВОРИТИ- АВТОРИТЕТ-.

СТИМУЛ- ЗБІЛЬШИТИ-.

ІНЦИДЕНТ- ГАЛУЗЬ –

ВІДНОСИНИ- КОНСЕНСУС-

ЛІНГВІСТ- ДЕМАГОГІЯ-

КОҐУТ- ЧОРНОГУЗ-

БОРИСФЕН -

 

З. ОМОНІМИ - С ЛОВА, СХОЖІ ЗВУКОВИМ СКЛАДОМ, АЛЕ РІЗНІ ЗА ЗНАЧЕННЯМ.

Омоніми схожі на багатозначні слова, але плутати їх не слід. При багатозначності ми маємо справу з різними значеннями одного і того ж слова.

НАПРИКЛАД: вал-насип; вал-хвиля; вал-деталь

Завдання на закріплення:

3. В реченнях знайдіть омоніми

1)Рука швидко бігла по лінійках сторінок.

2)Привезли Вересая додому на панській лінійці.

3)Висока гора-і схід на неї крутий.

4)схід побратимів призначений на неділю.

5)Скоро схід забагровіє, засміється ясне сонце.

 

4. Записати джерела омонімії (Мацюк З. Українська мова професійного спілкування, К., 2005, с.150)

 

4. АНТОНІМИ- слова, проти лежні за значенням.

Завдання 5. З поданими антонімічними парами слів складіть речення.

Вверх-вниз Добре-погано Старанно-неохайно Будувати – руйнувати Початок-кінець

 

5.ПАРОНІМИ - слова, близькі за звучанням, але різні за значенням і написанням.

Наприклад:

Розкачувати тісто - розкочувати колесо. Кроїти тканину - краяти хлібину. Здатний на подвиги - здїбний до наук.

РОЗВЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ:

 

6. Випишіть 10 прикладів паронімічних пар(Мацюк З.Українська мова професійного спілкування. К., 2005, с.153-156)

 

7.Введіть паронімічні пари слів в словосполучення

Ознайомити-познайомити

Адресат-адресант

Виборний-виборчий

Інформативний-інформаційний

Громадський-громадянський

Первинний-первісний

Професійний-професіональний

Хронічний-хронологічний

 

6.ФРАЗЕОЛОГІЗМИ, ЇХ РОЛЬ У МОВЛЕННІ.

Фразеологізми - це лексично неподільні, стійкі сполучення слів, які виражають одне поняття і вживаються у мові як уста­лена мовна одиниця: ловити ґави - бути неуважним, тільки й бачили - зникнути.

У реченні фразеологізм виступає як один член речення. За походженням фразеологізми діляться на три групи: розмовно-побутові, народнопоетичні і книжні. Наприклад; з глузду з'їхати, червоная калинонька, путівка в життя. До книжних фразеологізмів належать крилаті слова і вирази, що є повторенням влучних висловів конкретних людей (письменників, артистів, державних діячів тощо). Наприклад: вічний революці­онер (І. Франко), з корабля на бал (О. Пушкін), звичка - друга натура (Цицерон), залишити всяку надію (Данте).

РОЗВЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ:

 

8. Визначте можливі джерела походження поданих фразеологізмів, витлумачте їх значення, складіть кілька речень із ними.

Висипати перцю, розбити глек, ахіллесова п'ята, лебедина пісня, синій птах, пташине молоко, чесати язика, легкий хліб, грати першу скрипку, лиха година, блудний син.

 

9. Замініть слова, виділені в контексті, синонімічними фразеологізмами, наведеними в довідці, розставте пропущені розділові знаки.

1. Тільки ще стало світати заскрипіли залізні ворота під баштою (Стир.).

2. Тимко почервонів опустив очі (Тют.).

3. Не бійся я марно нічого не говорю (Леся Укр.).

4. Були вони (партизани) дуже худі (Гонч.).

5. Її перше кохання билося живим співом гарячими хвилями горнулось в груди проймало завдавало душевної муки (Гонч.).

6. Вони (батьки) не будуть нещирими а скажуть чесно свою думку про все (Кучер.).

Довідка: не покривлять душею; на світ займатись; краяло душу; не кидаю слів на вітер; сама шкіра та кості; залився фарбою.

 

10. Схарактеризуйте людину за поданими фразеологізмами.

Як риба у воді, ні се ні те, голий як бубон, хоч картину малюй, хоч

до рани прикладай, море по коліна, гострий на язик, без царя в голові, тонкого ладу, лихий на язик, майстер першої руки, має плечі за собою, має свою стежку, мішок грошовий, бувалий у бувальцях.

 

11.Вставте у фразеологізм пропущене слово, витлумачте значення, складіть три речення.

П'яте через...; процідити крізь...; проходити червоною тільки … летить; тиха... греблі рве;... в мішку не втаїш; чухати...; як у... за пазухою; як... горить; як... об стінку; поставити... руба; обминати десятою...; піймати...; над розбитим...; не знаходити собі...; на­пускати....

Довідка: коритом; десяте; туману; місце; зуби; ниткою; облизня; пір'я; вода; шило; вулицею; питання; горохом; мокре; Христа; поти­лицю.

 

12. Перекладіть фразеологізми рідною мовою.

1. Искать иголку в стоге сена.

2. В тихом омуте черти водятся.

3. Втирать очки.

4. Медвежья услуга.

5. Мимо рта пошло.

6. Мутить воду.

7. На веки вечные.

8. На вкус и цвет товарища нет.

9. Наговорить с три короба.

10. По правде говоря.

11. После дождичка в четверг

12. Придерживать язык.

13. Сытый голодного не разумеет.

14. Тихая вода берега подмывает.

СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФРАЗЕОЛОГІЇ

 

Фразеологізмам властиві такі виразові якості, як образність, емоційність, оцінність, експресивність. Образність є провідною рисою фразеологічних одиниць, становить їхню естетичну цінність. У публіцистиці й художній літературі фразеологізми використовуються в авторському мовленні, роблячи його різноманітнішим, більш мальовничим, сповненим почуттів, а також у мовленні персонажів як один із засобів їх характеристики.

 

РОЗВЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ:

 

13. Визначте стилістичну роль фразеологізмів.

1. Бійці потиснули один одному руки. Це була мовчазна взаємоприсяга, взаємонадія на те, що вони битимуться до останнього (Гонч.).

2. Юнак, що поважає себе, ні за яких обставин не підніме руку на жінку, не образить її (Газ.).

3. Червоною ниткою через усю книгу проходить заклик до збереження нашої планети від екологічної кризи (Журн.).

4. Тут, біля креслень, вона почувала себе, як риба у воді (Собко).

5. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем (Н.-Лев.).

6. Дівчина стоїть собі. Неначе вкопана (Шевч.).

7. Підпара ненавидів бідних. Зсував густі брови і з презирством цідив крізь зуби: " Голота! що воно має..." (Коц.).

8. Поглянь назад. Ти бачиш шлях тер­нистий (Заб.).

9. Конторщика нема, а той, що сидить у конторі, - дурень набитий (Коц.).

10. Були у Василя три сини - парубки, що маків цвіт. Здорові... капля в каплю у вітця вдалися (Фр.).

11. Спробуйте при такій ситуації набрати в рот води (М. Олійн.).

12. Має вдосталь шахта " Біс" і машин і лісу. Штат за рік удвоє зріс! А діла - ні к бісу! (С. Ол.).

 

На підставі функціональних ознак з-поміж фразеологізмів можна виділити прислів'я, приказки.

Прислів'я - синтаксично закінчений образний вислів, що має повчальний зміст: що посієш, те й пожнеш.

Приказка - образний вислів, близький до прислів'я, але без повчального змісту:

Ні слуху ні духу.

 

Завдання 14. Випишіть спочатку прислів’я, а потім приказки. Спробуй­те витлумачити їх значення.

1. Краще своє латане, ніж чуже хапане. 2. Гірко заробиш - солодко з'їси. 3. Які мамка й татко, таке й дитятко. 4. Кіт наплакав. 5. Сорока на хвості принесла. 6. Не мала баба клопоту та купила порося. 7. Де згода панує, там і горе танцює. 8. До кого пристанеш, таким і сам станеш. 9. На городі бузина, а в Києві дядько.

Завдання 15. До поданих слів доберіть синонімічні фразеологізми..

Тікати, картати, бідувати, холодно, малий, перебільшувати, худий, думати, лицемірити, мовчати, хвалити.

Завдання 16. Згрупуйте подані фразеологізми в синонімічні гнізда. Аргументуйте свій вибір.

1. Перегнути палку.

2. Бити байдики.

3. Важким духом дихати.

4. Гав ловити.

5. Дихати вогнем.

6. Передати куті меду.

7. Горобцям дулі давати.

8. Сидіти склавши руки.

9. Згущувати фарби.

10. Іскрити очима.

11. Брати ноги на плечі.

12. Давати драпа.

13. Накивати п’ятами.