Правило

Чергування О, Е після шиплячих, ДЖ та Й У багатьох словах е чергується з о після ж, ч, ш, щ, дж, й (женитися—жонатий, шести-шостий, четвертий-чотири)

Відхилення 1. О пишемо замість сподіваного е у таких випадках: •в іменниках жіночого роду III від міни в суфіксах -ост-(свіжості, меншості)

• у давальному та місцевому відмінках однини окремих іменників (у пшоні, на чолі)

•у закінченнях родового та орудного відмінків прикметників, займенни­ків та числівників прикметникового типу жіночого роду (гарячої—гарячою, нашої—нашою, першої—першою)

•у похідних словах(чорнити, чорнило, чорніти, чорніє)

Відхилення 2. Е пишемо замість спо­діваного о у таких випадках: •у ряді форм дієслів І дієвідміни(чешу, чешуть, чесати, пишемо)

•у пасивних дієприкметниках з су­фіксами -ен(ий)(печений, зношений)

•у прикметниках з наголошеним су­фіксальним е (рожевий, грушевий)

•у безособових формах на –но (присвячено, збільшено)

•у суфіксах -енк(о), -єнк(о), -ечок-, -єчок-(Андрієнко, Ващенко, кружечок, краєчок,. книжечка Виняток: у словах гайочок, райочок о пишемо за аналогією до слів: садочок, ставочок)

•у словах книжного та іншомовного(походження чек, шеф, жезл, печера)

•в окремих словах е пишеться за тра­дицією: чепурний, червоний, шепо­тіти, чергувати, кочерга

Завдання на закріплення:

5. Прочитайте подані слова і запишіть їх україн­ською мовою.

Рта, льва, лба, мха, хребта, гребня, ремня, кашля, огня, мудреца, скелета, пня, льда.

 

6. Прочитайте іменники. Поставте їх у родо­вому відмінку однини і запишіть.

Січень, красень, березень, овес, осел, свекор, корінь, во­гонь, камінь, вітер, лежень, шматок, виводок, новобранець, ясен, молодець, курінь, холодець, півень.

 

7. Прочитайте слова. Перекладіть їх українсь­кою мовою і запишіть. Поясніть написання е та о.

Щека, пшеничный, желтый, чело, вечером, черепица, шелк, шов, щебень, плечо, шофер, жестокость, пчела, шорох, жесть, шоколад, жернова, человек, шестой, чего.

 

8. Прочитайте і запишіть слова. Замість крапок вставте пропущені літери, поясніть їх написання. Візьміть сім слів із вправи і складіть з ними речення.

Менш..сті, веч..ріє, ч..рніти, ч..твертий, ч..тири, пш..ниця,

пш..но, зна..мо, ж..ну, груш..вий, озбро..но, Іванч.нко, Ак..к, ж..ст, п дж..рело, щ.бінь, ш..стиденка, щ..тина, бдж..ла, щ..гла, щ..ка, ж..втий, бой..вий, копій..к, лій..к, лож..чка, чаш..чка, смуж..чка, г..рячий, ч..рниці, ж..стокий, перш..го, каж..н, печ..ний, круж..чок, став..чок, пиріж..чок, оранж..вий, овоч..вий, ключ..вий, промен..вий, деш..вий,

 

Таблиця 6

Правило	Приклад
Чергування голосних у дієслівних коренях 1. 0 чергується з а у коренях дієслів, змінюючи їхнє значення (а — пишеть­ся у коренях дієслів, які означають тривалу чи багаторазову дію) 2. Е з і чергується у коренях дієслів, змінюючи їх значення (е — однора­зова ДІЯ) 3. Випадне е чергується з и перед р та л 4. Однак більшість дієслів має коре­неве о, що не Чергується	могти — вимагати; скочити — скакати     зберегти — зберігати; чекати — очікувати   беру — брати — вибирати   вимовити — вимовляти; простити — прощати

Завдання на закріплення:

 

9. Прочитайте і запишіть речення. Вставте про­пущені букви в словах, поясніть їх правопис.

1. За річкою у тремтливому мареві розет..лявся рідний край.

(О. Гончар). 2. Чия відвага, того й перем..га. 3. Дома й стіни допомагають. 4. За двома зайцями не ж..нись, бо й одно­го не впіймаєш. 5. У ноги кл..няється, а за п’яти кусає. 6. Ти­ха вода береги л..має, а бистра — тамує (Нар. Творчість).

 

10. Перекладіть з російської мови українською. Написання слів поясніть.

Солдат, славяне, гарячий, заря, богач, казак, крахмал, барсук, каравай, хозяйничать, богатство, хозяин, барсучий, казачий.

11. Прочитайте речення і відредагуйте їх. Виправте у них граматичні і стилістичні помилки та запишіть.

1. Якщо ви будете гонитися за славою, вона втіче від вас. 2. Згідно планів, я змушений помагати стерати порох в їдаль­ні. 3. Потрібно намагатися зберигти чистоту міста, не скакати по газонах і парканах, а дбати про його затишок і достаток. 4. Звір брів навмання невибираючи дороги, часом завмираю­чи на кілька хвилин.

12. Прочитайте і запишіть українською мовою словосполучення. Складіть з ними речення. Поясніть чергуван­ня голосних у дієслівних коренях.

Чисто подмести комнату; ежедневно подметать двор; ле­тал самолетом; лететь пятеро суток.

 

Таблиця 7

 

Правило	Приклад
Правопис Й та І після шиплячих та Г, К, X 1. У корені після шиплячих та г, к, х пишемо и 2. Після шиплячих та г, к, х і пишеться лише тоді, коли воно чергується з о або е	життя, читач, щит, хист гірський (бо гора), щітка (бо щетина)

 

13. Запишіть десять слів, у коренях яких пишеть­ся и, складіть з п'ятьма словами речення на одну з тем.

1. Мій улюблений вид спорту.

2. Чи живу я в гармонії з природою.

3. Мій відпочинок на морі, у горах, у сільській місцевості;

4. Моє рідне місто, село.

5. Праця, яка мені приносить насолоду.

 

• Розгляньте схеми, пригадайте правопис префіксів.

пре-	- для вираження найвищого ступеня ознаки: превеселий (дуже веселий)
	- у словах презирство, преподобний, престол і похідних
при-	- на позначення наближення, приєднання: прибережний, приїхати, пришити
	- на позначення неповноти дії: прикрити (не зовсім закрити), присісти
	- у словах, які означають результат дії: прикріплений, приручити
прі-	- в 4-х словах: прірва, прізвище, прізвисько, прірвистий
об-, перед-, од-, над-, від-, під-, понад-, роз-, без-, воз-, між-, через-	— пишуться б, з, з: обшитий, відстебнути, надписати, надточити, підхопити, безкоштовний, возз 'єднати, розходитися
С-	- перед буквами к, ф, п, т, х (кафе " Птах"): сказати, сфотографувати, схожий
З-	- перед усіма іншими буквами: зшитий, зрадіти, зцідити, збити

 

Для милозвучності в деяких словах уживаються префікси розі-. зі-, зо-, зу-: зустріти, розібратись, зогнити.

 

Завдання на закріплення:

1. Прочитайте, витлумачте значення і запам'ятайте пра­вопис слів. Складіть шість речень і запишіть.

Преамбула, превентивний, предикат, президент, прейскурант, пре­людія, прем'єр, преміювання, препарат, прерогатива, пресвітер, прес­тиж, претендент, претензія, прецедент, пред'явити.

 

2. Перепишіть речення, добираючи з дужок потрібні букви. Префікси підкресліть, поясніть правопис.

 

Якщо ви (з, с)тримаєте себе, коли хтось лютує й лається, ви обе(з, с)зброїте його своєю витриманістю і (з, с)хилите до спілку­вання. Ніколи не пі(д, т)креслюйте своєї зверхності. Пр(и, е)вітність (с, з)піврозмовника ро(з, с)ковує напруженість у стосунках. Нашу пр(е, и)хильність викликають люди, які ро(з, с)діляють наші інтереси. Пр(е, и)красно (з, с)ближують людей розмови про (с, з)пільні інтереси. Якщо у людини все гаразд і вдома, і на роботі, то вона, бе(з, с)перечно, ві(д, т)чуває потребу в (с, з)пілкуванні з іншими. Не відносьтесь до лю­дей з ві(д, т)критим пр(е, и)зирством. (І. Томані)

 

3. Спишіть, вставляючи замість крапок пропущені букви, підкресліть префікси, поясніть правопис.

 

Привабливий, пр..довго, пред'явник, премудрість, присвячений, пр..їздити, пр..вілей,..творювати, бе..честя, бе..характерний, підчепи­ти, розхристаний, чере.хмужжя, бссилий, пр..в'ялий, презирливий, о..писати, схопити, пере..платник, пі..шивати, пр..звисько,..цілений,..пекота, пр..рвистий, бе..турботний, розхворітись,..цідити,..чепи-тись, о..штовхнутись, пр..білена, приміський, пр..завзятий.

 

4. Ти - коректор

 

Виправте допущені помилки, запишіть правильно, поясніть свою правку.

Бесслідно, превітно, ростанути, призвіще, вітчайдушний, бесперечно, престаркуватий, прегорілий, отступити, вітсипати, незхитний, зкам'яніти, призидія, придалеко, пітстрелена. прим'єр, призирливість, зпізнитися, сцементований, зкривлений.

 

Сформулюйте основні правила правопису суфіксів, користуючись поданими нижче опорами.

І.Ь	—►	-ськ-, -зьк-, цьк-, -еньк-, -есеньк-, -юсеньк-, -оньк-: легенький, турецький
2. И	—►	-ИК-, -НИК-, -ІВНИК-, -ЧИК- (-ІНИК-), -ичок-, -ив-, -иськ-, -ищ-, -ин- та інші: льотчик, ножик, печиво, свекрушисько, бурячище, дружина, але алергік, хімік, стоїк (інш. слово), марево
з. нн	—►	-анн-, -янн-. -енн-: нездоланний, страшенний
4.Н	—►	-ан- (-ян-), -ин-, -їн-, -єн-, -он- (прикм.): пшоняний, солоний, буквений, але притаманний, старанний
5.Н	—►	-ен-, -н- (дієприкм.): застелений, сповнений
6. Е (Є)	—►	-ечк- (-ечк-), -єчок-, -ен(я), -єн(я): доріжечка, копі­єчка, краєчок, кошеня, чаєня
7.	—►	-ович-, -йович-, -ич-, -іч-, -івн(а), -ївн(а): Іванович, Сергійович. Кузьмич, Ілліч. Іванівна. Сергіївна.

ПРАВОПИС СУФІКСІВ

 

Таблиця 4

 

	Правило	Приклади
	Іменникові Загальні правила: 1) у закритому складі пишемо і, у відкритому е, о 2) у суфіксах іншомовного походження и та і пишеться відповідно до правил правопису и та і(ї) в словах іншомовного походження 3) у ненаголошених суфіксах з е та и написання літер можна перевірити за допомогою наголосу. 4) у суфіксах -інн, -инн, -єнн, -анн завжди пишеться два н
	Суфікс -ин(а) пишеться в іменни­ках жіночого роду Суфікс -ен(я), -єн(я) пишеться в іменниках середнього роду IV відміни У суфіксах –іст-, -іт- пишемо і У суфіксах -ик-, -иц(я)-, -ич-, -иськ(о), -ище-, -ив(о), -ин-, що стоять у кінці іменників, завжди пишемо и. При творенні нових слів літера и у суфіксі зберігається У зменшено-пестливих суфіксах- ечк-, -еньк- пишемо е. У суфіксі -тель завжди пишеться е. У суфіксах -інь -завжди пишемо і. Іншомовні суфікси –ир-, -ист, -изм- пишемо після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р, після решти — -ір, -іст, -ізм. У словах, утворених від власне україн­ських, пишемо -ист, —зим Суфікс -інн(я) пишеться у віддієс­лівних іменниках середнього роду, а також у збірних назвах, утворених від іменника на - інь	долина, мілина, глибина   пташеня, вовченя, чаєня.   святість (святості), легкість (легкості) мереживо, будівник, киянин, родич, дівчисько, вогнище, кошичок, вуличка Виняток: далеч, марево, мрево, маєво, сяєво   мішечок, краєчок, личенько   любитель, учитель теплінь, височінь далечінь бригадир, тероризм, вампір, модернізм, класицизм; боротьбист, побутовизм     ходити — ходіння, варити — варіння, горіти — Горіння; во­лосінь — волосіння, камінь — каміння
Суфікс -инн(я) вживається тільки в іменниках зі збірним значенням Суфікс -енн(я) пишеться у віддіє­слівних іменниках середнього роду, в яких наголос падає на корінь	бурячиння, шумовиння, паву­тиння   звернення, напруження, удос­коналення
Прикметникові та дієприкметникові Загальні правила: 1) написання і у суфіксах прикметників підпорядковується загальним правилам чергування голосних 2) подвоєння н у суфіксах прикметників підпорядковується пра­вилам подвоєнім та подовження приголосних 3) приголосні к, ц, ч, г, ж, з, х, ш, с при словотворенні можуть змі­нюватися 4) написання суфіксів у прикметниках, похідних від слів іншомов­ного походження, підпорядковується «правилу дев'ятки»
Суфікс -н(ий) пишеться у пере­важній більшості якісних і віднос­них прикметників Суфікс -н(ій) вживається в усіх прикметниках прислівникового та іменникового походження, у яких перед суфіксом стоїть ж чи ш Суфікс -іш(ий), -ісіньк(ий), -юсінь-к(ий) завжди пишеться з і Суфікс -еньк-, -есеньк- пишеться 3 е У присвійних прикметниках пишеть­ся суфікс -ИН-, (-ЇН-)   Суфікс —ен— вживається у дієприк­метниках У суфіксі -елезн(ий) завжди пи­шеться е Суфікси -ит(ий), -ист(ий) й по­дібні до них пишемо з И Суфікс -ів- пишемо з і Суфікс -ев(ий) уживається в прик­метниках, які мають перед цим су­фіксом м'який або шиплячий при­голосний і в яких наголос падає пе­реважно на основу слова Суфікс -уват(ий) пишеться з у (ю — після м'яких приголосних) на позна­чення певного вияву ознаки	західний, мільйонний, принадний     ближній, вчорашній, тутешній   тихіший, новісінький, малюсінький   більшенький, ріднесенький баба — бабин, Маруся - Марусин, свекруха — свекрушин, Марія — Маріїн утворений, зачинений, залишений   довжелезний, товстелезний родовитий, плечистий   батьківський — батькова березневий, овочевий, проте значеннєвий, суттєвий горбуватий, синюватий, тем­нуватий, дуплуватий, злодій­куватий, остюкуватий.

Дієслівні
У суфіксі -овува- перший голос­ний завжди наголошений   Суфікс -ува-(-юва-) пишеться, коли на перший голосини цього суфікса не падає наголос; якщо наголос падає па перший голос­ний цього суфікса, то пишеться -ова-   Суфікс -ір-(-ир-) зберігається у деяких словах української мови для усунення небажаних омоні­мів. Використання літери і та и у цих суфіксах підпорядковується «правилу дев'ятки»	завойовувати, скуповувати,     інформувати вивершувати, підсинювати, дру­кувати, підпорядкувати, керувати     парирувати (є парувати), полі­рувати (є полювати), репети­рувати (є репетувати), проте загітувати, сконструювати

 

Завдання на закріплення:

5. Вставте пропущені букви, підкресліть суфікси, поясніть правопис.

Верш..на, вітр..ще, вар..во, далеч..на, лушп..на, ковал..ский, хлопч.хько, збудова..ий, недал..чко, ячмі..ний, тигр..ня, здоров..ий, горщ..к, горб..к, цуц..ня, передов..к, братский, малюсн..кий, дол..н..ка, блюд..чко, вул.лка, незбор..ний, блажсий, мар..во, стріч..чка, молодец..кий, Хом..ч, Яков..ч, Борисвна, Семен..вна.

 

6. Замість крапок поставте потрібні букви. Виділіть суфік­си оцінки, поясніть їх уживання.

 

Голів...чка, бат...чко, кур...чка, кач...чка, служн...чка, вод...чка, пал...чка, копі...чка, лож...чка, ящір...чка, крап...чка, матін...чка, тат...чко, трав...чка, книж...чка, пол...чка, літ...чко, сон...чко.

 

7.Перепишіть речення, поставивши потрібні розділові зна­ки, у виділених словах позначте суфікси. З'ясуйте, якого емоційного забарвлення надають вони слову.

 

Ці воріття не зачинятимуться до самої осені бо на них поплелося огудиння гарбузів. Благословенна ця тиша достигання землі дозрі­вання надій хліборобських. Неждано на вузенькому путівцю де схо­дились жита з пшеницями він побачив дівочу постать. За вікном різко простуджено каркнув старезний ворон. У луговій криничці над якою верба тримає молодий вінець купаються зорі. Звірятко повело вухами. Він підходив до облямованого очеретом та вербами ставочка. Прямо на землі сидів горболобий старець що мав на широких плечах не голо­ву а оберемок злежаної вовни з якої витикався хрящуватий носяра.

(М. Стельмах)

УВАГА!

Засоби українського словотворення мають стилістичні властивості.

 

Так, окремі суфікси і префікси можуть надавати слову додаткового стилістичного відтінку. Суфікси -ичк-, -еньк-, -есеньк- мають зменшувально-пестливе значення, а слова з ними вживаються в розмовному і художньому стилях. Суфікс -ик- може надавати від­тінок зменшеності, а в окремих словах - відтінку зневажливості: братик, фактик. Суфікси -ищ-, -енн-, -ар- (-яр-) позначають збільшеність, згрубілість: дідище, товстенний, ножара. _

Окремі префікси можуть утворювати слова суб'єктивної оцінки: пре-(збільшена міра ознаки), а префікс воз- надає слову піднесеності, урочистості: пречудовий, воз радуйся._

Повторення одних і тих же слів використовується для підкреслення інтенсивності дії (ридаю-ридаю) чи ознаки (білий-білий). Емоційне забарвлення мають складні слова.

 

8. З'ясуйте спосіб творення виділених слів та стилістичну функцію словотворчих засобів.

1. Можна кожній людині навчитися заримовувати віршики, але поезію створює тільки поет (Мал.).

2. Це, мабуть, свекрушище по­магала їм міряти! (Н.-Лев.). 3. Тихо забриніли маленькі шибки в ни­зенькій хатці (Вас). 4. Страшенне дуб'я гордо повиганяло свої голо­ви вгору (Мирн.). 5. Возвеличу малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх поставлю слово (Шевч.). 6. Попоходив з чабанською ґирлиґою він по цьому степу (Гонч.). 7. У вишині хмарки рожевогриві, од тисяч ніг гуде органом брук (Сос). 8. З ярмаркової колотнечі повз вітряки виїхали в рожевий надвечірній сонцеграй (Ст.). 9. Добре ти тут, на відділі, обгніздився, господарю (Ст.). 10. Благословенна кожна мить життя (Кост.). 11. Над шляхом, при долині, біля старого гроба, де біла-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка в них ряба, вона, мабуть, несе їм яєчка золоті (Кост.). 12. Хай буде гір­ко. Спогадом яро Вас. Хай буде світло, спогадом предивним (Кост.). 13. Ліхтарики нехай замерехтять, сніжиночки нехай собі летять (Кост.).