Зв’язне мовлення. Твір на морально-етичну тему.
МЕТА:
удосконалювати вміння будувати висловлювання на морально-етичну тему; розвивати зв’язне мовлення, творчі здібності студентів; виховувати моральні якості, чесноти.
ОБЛАДНАННЯ: методичний посібник для виконання ПР, письмове приладдя, підручник.
ПЛАН:
1. Написання твору на морально-етичну тему.
КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ:
Твір
Мораль
Етика
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПИТАНЬ:
· Згідно вимог композиція твору повинна складатися із наступних частин:
Вступ
Основна частина
Висновок
Відсутність у творі одного з елементів композиції розглядається як помилка і враховується при виставленні оцінки. Композиція твору повинна бути продуманою і чіткою.
· Вступ – вводить у тему, дає попередні, загальні відомості про ту проблему, яка стоїть за запропонованою темою.
· Основна частина твору є результатом аналізу літературного твору відповідно до заданої теми.
Основна частина – це перевірка того, наскільки правильно Ви зрозуміли тему.
· Завдання висновку – підвести підсумок, узагальнити сказане, завершити текст, ще раз звернувши увагу на найголовніше.
· Заключна частина повинна бути:
Короткою, але місткою
Органічно пов’язана з попереднім викладом
У висновку може бути виражене особисте ставлення того, хто пише до твору, його героїв, проблеми.
Робота з таблицями.
Залежно від змісту і будови текст та його частини поділяються на три смислові типи.
Типи мовлення та їхні ознаки
Розповідь
| Опис
| Роздум (міркування)
|
Це повідомлення про якісь події, що розгортаються в часі. Схема розповіді:
а) початок дії;
б) розвиток
подій;
в) кінець події
| Це висловлювання про певні ознаки, властивості предмета чи явища. В описі дається характеристика людей, предметів, явищ природи шляхом перелічення їх головних, ознак.
| Це висловлювання про причини якостей, ознак, подій.
Структура роздуму:
а) теза — основне твердження, чітко сформульована думка;
б) докази, аргументи, що підтверджують висунуту тезу;
|
|
| в) висновок, що випливає
|
|
Найголовніше
| з доказів
(узагальнення)
|
| в описі — дати
|
|
| точне або яскраве
|
|
| уявлення про
|
|
| предмет мовлення
|
|
|
|
|
Види висловлювань
|
— власне розповідь
| — пейзажні описи;
| — індуктивні роздуми (від
|
(оповідання);
- повідомлення;
| — портретні;
| часткового,
конкретного
|
- відповідь;
| — описи інтер'єру;
| до загального);
|
- перелік;
- найменування;
|
— характеристика
| — дедуктивні роздуми (від загальних
|
-оголошення
| людини,
| положень до
|
| предметів,
| конкретних висновків);
|
| явищ
| — роздум-твердження (доказ
|
|
| істинності висунутої
|
|
| тези);
|
|
| —роздум-спростування, заперечення (доказ помилковості, хибності висунутої тези);
— роздум із прямими доказами;
|
|
| — роздум із доказом від протилежного (спростування передбачуваної тези, протилежної тій, що доводиться)
|
Стилі мовлення
Стилі Мовлення
| Мовленнєва ситуація
| Стильові ознаки
|
| Місце (де?)
| Адресат мовлення (з ким?)
| Функція (для чого?)
|
|
Розмовний
| неофіційні обставини
| 1 — 1
| спілкування (бесіда, розмова)
| невимушеність, емоційність, експресивність
|
Стилі Мовлення
| Мовленнєва ситуація
| Стильові ознаки
|
| Місце (де?)
| Адресат мовлення (з ким?)
| Функція (для чого?)
|
|
Книжні стилі
| Науковий
| офіційні обставини
| 1 — багато
| повідомлення
(пояснення)
| абстрактність, точність,
логічність
|
| Офіційно -
діловий
| офіційні обставини
| 1 — багато
| повідомлення (інструктаж, документація)
| офіційність,
точність
|
| Публіцистичний
| офіційні обставини
| 1 — багато
| вплив (діяння, переконання)
| закличність, емоційність
|
| Художній
| офіційні обставини
| 1 — багато
| вплив (діяння, зображення)
| конкретність, образність, емоційність
|
Публіцистичний стиль
Основна функція
| діяння, вплив на читача або слухача, переконання в правильності висловлених думок
|
Обставини мовлення
| передача інформації з метою пропаганди певних ідей, впливу на широкі верстви населення
|
Сфера вживання
| публіцистичні статті, виступи в газетах, журналах, по радіо, телебаченню, на зборах, мітингах тощо
|
Загальні ознаки
| пропагандистський характер, точність, логічність доводів, урочистість, піднесеність, офіційність, експресивність
|
Мовні ознаки
| писемна й усна форми мовлення.
Суспільно-політичні слова, емоційно забарвлені слова і вирази, газетні штампи, речення різної структури. Монологічна (рідше діалогічна) форма тексту. Типи мовлення-роз-повідь, опис, роздум
|
Слово публіцистичний (від латинського publicus — суспільний, народний) послужило для утворення слова публіцистика — особливого жанру літературних творів, у яких висвітлюються актуальні питання суспільного життя людей.
Завдання стилю — агітація, активний вплив на читача і слухача.
Мета публіцистичних творів полягає в з'ясуванні певних суспільно-політичних питань, переконанні читачів та слухачів у правильності висунутих думок, а також в активності впливу цих думок на них.