Правило. .

Ненаголошені голосні Е, И, О 1 У ненаголошеному складі кореня пишемо ту саму голосну, що й у від­повідному наголошеному складі того ж самого або спільнокореневого слова.(тихенько, бо тиша; блищати, бо блиснути; голубка, бо голуб).

2. Ненаголошений е випадає при зміні слова(вітер — вітру; учень — учня; березень — березня).

3. Ненаголошений е пишемо у звуко­сполученнях -ере- -еле—; ненаголошений о у звукосполученнях -оро-, -оло- (берег, стерегти; боротьба, волосок)

4. У ряді слів написання голосних не перевіряється наголосом, а тому слід запам'ятати, що: •е пишеться у словах: керувати, левада, леміш, легенда, чекати. •и пишеться у словах: кишеня, криниця, минулий, пиріг, цибуля, цитата. •а пишеться у словах: багатий, багатир (володіє багатством), качан, хазяїн. • о пишеться у таких словах: крохмаль, кропива, комиш, лопата, корявий, поганий, ропа, богатир(силач), солдат, гончар, монастир, товар. У разі виникнення труднощів у напи­санні слів, необхідно звертатися до орфографічного словника або довідника з правопису.

5. У коренях деяких слів перед скла­дом із постійно наголошеним а(я) пишемо а (як у вимові, так і на письмі): багатий, багато, гарячий, гаразд, калач, качан, хазяйнувати, гарячковість.

 

Завдання на закріплення:

1. Прочитайте і спишіть слова. Замість крапок вставте пропущені літери е, и, о. Поясніть, якими принципами правопису ви при цьому керувалися.

Ар..фметика, арт.лерія, бл..зенько, бр..ніти (бр.нькати), буз.на (буз..нний), вб..рати (зб..ранний), вел..тень, вел..чезниний (вел..кий), вел..чина (вел..кий), вес.лити (вес.лий), в..сти (в..дений), вип.нати, вигр..бти, вид..рати, (вид..раний), в..мова (в..мовити), в..нищувати (в..нищення), в..ноград (в..нний), винос..ти (нос..ти), вир..вати (зр..в), в..рішальний (в..рішити), вист.ляти (ст..ле), ви­стилати (наст..л), витекти (т..чія), вит..рти (т..рти), в..шневий (в..шня), відп..хати, відс..хати, вовч..ня, вогне..гасник, від..няти (відч..нений), вкор..нитися, вкороч..ний, враж..ний, вул..ця, вул...чка, галяв..на, гарне..нький, гаш..ений, гав..ня, гав..ти, глиб..на (глиб..нний), гл..бочезний, гліц..рин, горл..ця, город..на, д..тинство, діж..чка, д..фективний, д..ректива, д..шевий (д..шево), д..рек­тор, діл..ення, гол..ний, гус..ня.

 

2. Прочитайте і спишіть речення. Замість кра­пок впишіть потрібні літери. Поставте у словах наголос.

1. В..село сон..чко ховалось в в..селих хмарах в..сняних (Т. Шевченко)

2. Спить оз..ро, спить ліс і оч..рет (Леся Ук­раїнка).

3. За Дніпром поч…нало ч..рвоніти небо ш..рокою смугою (І. Нечуй-Левицький).

4. Розцвітає ж..ття багатирське й прекрасне (П. Тичина).

5. Літо краснеє м..нуло, сніг л..жить на полі (Леся Українка).

6. В х..зяйстві все знадобиться (Нар. творчість).

7. Іван стрічає, обіймає, мов той Добриня-б..гатир (Л. Тичина).

8. Над лісом плив місяць-ковень, і перехлюпу­валося ч..рез бер..ги б..здонне небо (ІО.Збанацький).

9. Пр..к­расне село стало ще м..лішим, воно пр..бралося в з..ло, заквіт­чалося клечанням (Ю.Яновський).

10. Ліс прок..дався безжур­ним дзвоном н..зримих пташок (Я. Баш).

3. Прочитайте слова. Випишіть спочатку слова з ненаголошеними е, а потім — з ненаголошеним и.

Завантаж..ний, к..шеня, заборон.. ний, завед..ний, п..ріг, завез..ння, ц..тата, заг..нати, зав..сти, пр..ятель, л..гендарний, бл..щати, зав..рбований, загн..вання, т..хесенько, подуш.. чка, зав..рнути, б..рег, заверш..ння, неприм..ренний, д..ректор, зн..сти, зав..ршальний, п..реліг, п..релісок, зав..вання, заворуш..ння, б..злад, ц..буля, б..стрінь, п..ревесло, заглибл..на, сп..ни­ти, кач..чка, блюд..чко, множ..на, мороз..во, пал..во, мереж..во, тіст..чко, вул..чка, слов..чко.

 

Таблиця 2