Над колискою

(Пісня матері)

Спи, мій малесенький, спи, мій синок... Я розкажу тобі безліч казок!

Нащо ж ти віченьки знову розкрив?! Сни, моя пташко, то вітер завив.

Стогне і виє уже він давно, Б'ється і стукає в наше вікно...

Геть, розбишако, в далекі степи!.. Спи, моя ластівко, солодко спи!

Ось уже й вітер зовсім занімів... Мабуть, заснуть під намет полетів...

Холодно зараз в лісах і лугах, — Все потонуло в глибоких снігах.

Бігають зайчики, мерзнуть, тремтять, Затишок хочуть собі відшукать.

Ось вони вгледіли, — кущик стоїть, — Годі! Давно вже лисичка там спить.

Кинулись знову кудись на грядки, — Ой, там ночують сьогодні вовки.

Краще ви в поле біжіть за лісок... Знайдете там ви соломи стіжок, —

Глибше забийтесь, зарийтесь в снопки, Щоб не знайшли вас голодні вовки.

Спи ж, мій малесенький, годі гулять... Зайчики білі давно уже сплять.

(О. Олесь)

 

3.До кожного слова знайдіть його пару, щоб проілюстру­вати чергування приголосних; складіть таблицю цих чергувань. З'я­суйте, які чергування приголосних у вправі відсутні; доберіть самостій­но до них приклади і доповніть ними таблицю.

Зразок виконання:

[к] — [ч]: скакати — скочити; рак — рачки.

 

Писати, у байраці, яблуко, загашений, ходити, посаджений, муха, плачу, приїздити, в аптеці, сікти; в універмазі, сніг, на лужку, на лузі, книга, дишу, пасіка, колишу, токар, раджу, пек­ти, личко, різати, при березі, дуга, ріжу, чистити, печу, птах, точити, повага, пасічник, капелюх, у книзі, книжка, крутити, сніжний, берег, січка, лице, проїжджаюся, радити, мушка, колис­ка, ходжу, дихати, яблучний, луг, пишу, байрак, чищу

 

Чергування приголосних звуків при словотворенні:

1. Зміна приголосних звуків перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о).

Ця зміна відбувається при творенні прикметників від імен­никових основ, які закінчуються на [г], [ж], [з], [к], [ч], [х], [с], за допомогою суфікса -ськ(ий) та іменни­ків за допомогою суфікса -ств(о):

-ськ(ий), -ств(о) -> -зьк(ий), -зтв(о): Рига — ризький; Париж — паризький; водо­лаз — водолазький; убогий —убозтво

-ськ(ий), -ств(о) —> -цьк(ий), -цтв(о): кріпак — кріпацький, кріпацтво; викладач — викладацький; молодець — молодецький, мо­лодецтво

-ськ(ий), -ств(о) -> -ськ(ий), -ств(о): волох — волоський; товариш — товариський, товариство; Залісся — заліський

Якщо основи іменників закінчуються на інші приголосні, то ці зміни на письмі не передаються: кандидат — канди­датський, люд — людський, людство, гуртожиток — гуртожитський (вимовляється: [кандидац'кий], [л'уц'кий], [л'уцтво], [гуртожиц'кий]), Львів —львівський, партизан — партизанський, Берлін — берлінський, Брест — брест­ський.

У частині слів іншомовного походження зміна приголос­них [г], [ж], [з], [к], [ч], [ц], [х], [с] перед суфікса­ми -ськ(ий), -ств(о) не відбувається: казах — казахський, тюрк — тюркський. 15-2

2. Зміна приголосних перед суфіксом -ш(ий).

При творенні вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників кіпцеві приголосні основи перед суфіксом -ш(ий) змінюються:

дорогий — дорожчий — дорожче

важкий — важчий — важче

вузький — вужчий — вужче

Кінцевий приголосний [с] і суфікс -ш(ий) змінюються на щ: високий — вищий — вище.

3. Зміна сполучень приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-

Ці зміни відбуваються і передаються на письмі:

донецький — Донеччина

одеський — Одещина

віск - вощина

Тодоська — Тодощенко, Тодощук

Терешко - Терещенко, Терещук

Кузько — Кужченко

РОЗВЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ:

4.Від поданих іменникових основ за допомогою суфікса -ськ(ий) утворіть прикметники; обґрунтуйте наявність чи відсутність змін кінцевих приголосних основи.

Запоріжжя, Донецьк, Буг, Рига, козак, таджики, чуваші, ку-мики, печеніги, скіфи, якути, татари, німці, поляки, українці, чехи, латиші, литовці, Волга, Кавказ, Карпати, Гамбург, Бал­хаш, Іртиш, Санкт-Петербург, Єкатеринбург, Цюрих, Вашинг­тон, студент, університет, Париж, Лейпциг, Кременчук, Ужго­род, Чернігів, Одеса, киргизи.

 

5.Від назв міст утворіть назви вищих навчальних закла­дів; поясніть зміни кінцевих приголосних іменників.

Бердянськ, Луганськ, Дніпропетровськ, Донецьк, Дрогобич, Житомир, Запоріжжя, Кам'янець-Подільський, Київ, Терно­піль, Ужгород, Херсон, Черкаси, Чернівці, Чернігів.

6.Від назв міст утворіть прикметники з суфіксами -ськіий), -цьк(ий); запишіть їх і поясніть правопис.

Любомль, Маневичі, Дубровиця, Корець, Здолбуиів, Костопіль, Овруч, Народичі, Білокоровичі, Бердичів, Васильків, Ка­гарлик, Бахмач, Бобровиця, Вишгород, Прилуки, Тростянець, Гадяч, Миргород, Кобеляки, Чигирин, Черкаси, Городок, Сам-бір, Калуш, Вижниця, Трускавець, Бучач, Славута, Бершадь, Саки, Гурзуф, Судак, Генічеськ.

7.За допомогою суфікса -ин(а) утворіть, де можна, назви територій.

Області: Київська, Волинська, Черкаська, Дніпропетров­ська, Полтавська, Хмельницька, Житомирська, Вінницька, Рів­ненська, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Чер­нігівська, Луганська, Сумська, Херсонська, Миколаївська, Львів­ська, Харківська, Чернівецька, Донецька, Одеська, Закарпатська, Тернопільська.

 

8.Перепишіть речення, вставляючи пропущені букви; по­ясніть правопис.

1. Історія україи..кої етнографії своїми витоками сягає часів Київ..кої Русі. 2. Нині більшість угор..кого населення зосере..ена у південно-західній частині Закарпа..кої області (Бе­регів., кий, Мукачів..кий та Ужгоро..кий райони). 3. Тікаючи від туре..кого гноблення та феодальної експлуатації, багато угорців переселилося у передгір..кі райони. 4. Україн..кі се­ляни здавна вміли прищеплювати дерева й вивели багато сортів яблук, що характеризувалися добрим смаком, високою уро­жайністю, морозостійкістю: на Лівобере..і — антонівка, боро­винка, пепепка, волошка тощо, на Київ..ині — сорока. 5. Розмаїттям і багатьом форм, усталених з часів давньослов’ян..кої спільності, вражає традиційний україн..кий кера­мічний посуд: корчаги, слоїки і тикви, стрункі гле..ики і бань­ки, пукаті макітри, _н._ ох_одібні водяники. 6. Етнічним процесам серед українців та українсько-росій..кого пограниччя — на території Кур..кої, Вороне..кої, Бєлгород..кої, Ростов..кої областей, Краснодар..кого краю, а також північно-східних областей України — притаманне формування ба­_н._ ох спільних рис із культурою росій..кого населення і вод­ночас збереження окремих особливостей, властивих українцям. 7. Зокрема, під впливом українців у росій..ких селищах Кур..ини та Вороне..ини поширився східноукраїн..кий ком­плекс житла (З _н.. «Культура і побут населення України»).

9.Запишіть речення під диктовку. Звірте написане за впра­вою; знайдіть слова, у яких можливі чергування приголосних звуків; доберіть відповідні пари слів і поясніть чергування.

1. Природа, немов бажаючи нагородити нас за цілий день смертельних небезпек і втоми, посилала нам тиху красу лип­невого вечора (Кач.). 2. Стояли (монголи) на нагромадже­них купах каміння, щасливі, що хоч на хвилю були забезпе­чені від напору води (Фр.). 3. Поміж возами ніде стать: Неначе в ірій, налетіло з Смілянщини, з Чигирина просте козацтво, старшина, На певне діло налетіли (Шевч.). 4. Її дратує ота його впевненість у власній безгрішності, намаган­ня всіх на свій лад перевиховувати (Гонч.). 5. Вона жила у вічному напруженні, її рухи зробились жвавими, нервовими, а малі чорні очі неспокійно поблискували {Коцюб.). 6. Життя немало натрусило смутку в душу старого (Стельм.). 7. Чи­тач суворий: вій ніколи не простить письменникові натяжки, фальші, брехні (Смол.). 8. Я низько уклоняюся перед усім тим, що козацтво доброго зробило (Мирн.). 9. Вони ішли і прощалися один з одним, низько, за старим звичаєм, кланя­лись близьким та рідним (Тют.). 10. Жінка — ранній птах: ще сонце у колисці, а вона па ногах (Стельм.). 11.І всяких всячин накупили, Всі стіни ними обліпили (Котл.). 12. Тра­ва плуталась під ногами й обсипала гарячі ноги холодною росою (Н.-Лев.). 13. Був теплий дощ, в траві стоїть вода, На гілці синя бабка обсихає (Рил.). 14. Тугар Вовк і Миросла­ва позлазили з коней, яких дехто з вартових зараз узяли, обчистили, напоїли (Фр.).

Чергування [у] з [в], [і] з [й]

Чергування [у] з [в] та [і] з [й] пов'язане з милозвучніс­тю української мови, для якої збіг кількох голосних чи при­голосних є незвичним. Це чергування залежить від позиції [у] та [і] в реченні та від темпу мовлення. Таке чергування передається на письмі.

У пишеться:

а) між літерами, що позначають приголосні, важкі для ви­мови: Цілий день був у квартирі; Я його зустрів у вести­бюлі;

б) переважно на початку речення перед приголосними: У теплі дні збирання винограду її він стрів (Рил.); У на­шому саду була розкішна флора, — жоржини й кропива, любисток і ревінь (Кост.); У весняному повітрі загув вечір­ній дзвін, розносячи по місту людям звістку, що зайшло велике свято (Вас);

в) перед наступними в, ф, хв, льв: Багато по тому доводилось дивитись у вогонь (Гуц.); Конференція була у Львівському університеті; В його погляді, руках і навіть у хвилях буйного волосся було щось таке, що робило його схожим на артиста (Тари.);

г) після паузи перед приголосним (після коми, крапки з комою, двокрапки, тире, дужок, трьох крапок): Вибачте, у нас по-простому... (Вас); Приходжу додому — у хаті чи­сто, прибрано.

В пишеться:

а) між двома літерами, що позначають голосні звуки: їхати в Одесу; вчитися в Ужгороді; зустрітися в ауди­торії;

б) після голосного перед приголосним: Живе в тій хаті сивий-сивий спомин (Кост.); Росла в гаю конвалія Під ду­бом високим (Л. Укр.);

в) перед літерою на позначення голосного звука: їдуть в Умань; жили в Овручі; купаються в озері.

У деяких випадках чергування [у] з [в] неможливе: а) у словах тільки з початковим у (уява, увага, умова, усний) або тільки з початковим в (відомість, вправа, влада);

б) у словах іншомовного походження: уран, ураган, Уз­бекистан, унікальний, універсал, варіація, велюр, веран­да, вензель.

 

[і] з [й] чергується у тих самих випадках, що й [у] з [в]. / пишеться:

а) між літерами, що позначають приголосні, важкі для ви­мови: Я втік би в темний гай, щоб слухать, як шепоче До листу лист і до квіток трава (Олесь); Неба широкий на­мет і далекеє море (Л. Укр.); В печі палав вогонь і черво­ним язиком лизав челюсті (Коцюб.); Плачуть і моляться білі троянди (Кост.);

б) переважно на початку речення перед приголосними: / кожний з нас те знав, що слави нам не буде... (Фр.); / стали тихо плакати Дві хмароньки ясні. І сльози їхні падали Сріблясті і рясні (Олесь); / маю жаль я до осінньої рослини; кожна брунька ховає в собі надію життя і дасть нові пагони (Коцюб.);

в) після паузи перед літерою на позначення приголосно­го звука (після коми, крапки з комою, тире, двокрапки, ду­жок і трьох крапок): / летіли знов іскри ясні, І в дзвінкі обертались пісні; Дай мені руку — і в поле біжім, В степ голубий та широкий; Йшли літа... і самотність з літами росла (3 тв. О. Олеся); Наступного ранку — знов примо­розок, і навіть не приморозок, а легенька його хода, сліди його (Гуц.).

И пишеться:

а) між літерами, що позначають голосні звуки: У школі вивчають геометрію й алгебру; Літо й осінь я проводжу в селі; Катря причинила двері, й Орисі вже трудно було почути, про віщо сестри сперечалися (Стар.);

б) після голосного перед приголосним: Дико там навкру­ги й похмуро (Стар.); Малі діти грілись на весняному сонці й щебетали, неначе пташки (Н.-Лев.).

Чергування [і] з [й] не відбувається:

а) при зіставленні понять: Зима і літо; сміх і сльози;

б) у заголовках: «Аскольд і Дір» (Олесь); «Руфін і Прісцілла» (Л. Укр.); «Війна і мир» (Толстой);

в) перед^ словами, які починаються на й, я(йа), ю(йу), є(йе), ї(ш): двері зачинились, І я зостався в коридорі (Рил.); Налетів вітер, і єдиний листок опустився додолу.

У поетичній мові чергування [у] з [в] та [і] з [й] може порушуватися: Ми розминались в часі і у просторі (Кост.); Душа належить людству і епохам (Кост.); Ти в билині кож­ній, в фарбах і в тонах, Я твій подорожній, твій співучий птах (Сос).

РОЗВЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ:

10.Прочитайте текст, проаналізуйте чергування [у] з [в], [і] з [й]; з'ясуйте причини, що зумовлюють порушення чергування.

 

Я в білий гай зайшов

Я в білий гай зайшов, немов у храм спокою,

закинений в горах, у стороні чужій...

Нависнув сніг важкий на вітах наді мною,

немов кадильний дим, блакитний і тонкий.

Така тут тишина!.. І тільки дум прибої

шумлять в душі моїй, як хвилі в бурі час...

І лиш торішній лист зітхає під ногою

про день, що назавжди для нього вже погас.

Тут царство сну і мрій... Задумались дерева,

як білі велетні у чарівничім сні...

Та прийде знов до них зоря життя вишнева

і защебече день в зеленій глушині...

Він вирве у зими холодне, гостре жало,

весняний милий день в звитяжному бою,

і встане буйство трав, де мертве листя впало,

щоб юності віддать енергію свою.

І попливуть в лугах полками хмар тумани,

щоб танути, як дим, у сонячнім меду.

Холодний білий храм зеленошумним стане,

і в нього з піснею я радісно ввійду.

(В. Сосюра)

11.Перепишіть, вставляючи замість крапок у — в, і — й.

1...ечір. Діти..же напилися чаю.. гуляють; старше, хлоп­чик років шести, сидить долі біля шафи.. уважно будує з цурпалочків хату (Коцюб.).

2. Колосисте море синіло під росою.. тьмяному світлі. Од свіжого подиху ранку злегка тремтіли жита, з рум'яного сходу линуло світло.. м'якими хвилями розпливалось між небом.. землею (Коцюб.).

3. Розвели нас дороги похмурі,.. немає жалю.. гіркоти, Тіль­ки часом.. тихій зажурі Випливаєш з-за обрію ти (Симон.).

4. Тільки часом.. многоголоссі,.. суєті поїздів.. авто Спалах­не твоє біле волосся, Сірі очі.. каре пальто (Симон.).

5. Така тоді була весна лагідна:.. рожевому.. злотистому серпанку стояли..сі мімози, анемони, як ті метелики,.. траві леліли.. мов збиралися злетіти..гору... (Л. Укр.).

6. До тебе,..крайно, наша бездольная мати, Струна моя перша озветь­ся,.. буде струна урочисто.. тихо лунати,.. пісня від серця поллється (Л. Укр.).

7... садку було тихо, як.. хаті. Василина..пізнає широку комарівську долину,..сю залиту садка­ми.. білому цвіті. Розкішні яблуні та груші.. цвіту неначе ворушаться, пливуть по воді, дрижать.. легкому тумані (Н.-Лев.).

8. Дорога ховалась.. лісок.. знов зараз спуска­лася дуже круто.. глибокий.. узький яр, зарослий лісом (Н.-Лев.).

 

12.Складіть і напишіть зв'язний текст, правильно вживаю­чи чергування [у] — [в], [і] — [м]; обґрунтуйте правилами.

1. Так було кожного року (і — й, у — в)... 2. Ми зібра­лися (і — й, у — в)... 3. Та цього разу (у — в, і — й)... 4. Тому (г — й, у — в)... 5. Спочатку хтось сказав іти (і — й, у — в).., але (і — й, у — в)... 6. Треба було поспішати (г — й, у — в), щоб...

 

13.Складіть речення зі словами учений — вчений, уклад — вклад, усувати — всувати, удача — вдача.