ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ З ОПТИКИ 1 страница. Міжнародне інвестиційне бізнес-плануванняМіжнародне інвестиційне бізнес-планування Видано в авторській редакції [1] Приріст, який отримує функція Z=f(x, y), коли змінюється тільки один аргумент, називається частинним приростом функції (частинним диференціалом функції) по відповідному аргументу (наприклад, аргументу х): ∆ Z=f (x+∆ x, y)-f(x, y). Диференціали незалежних змінних х та y (dx та dy) дорівнюють їх приросту: dx=∆ x, dy=∆ y. Частинний диференціал функції зображується: dZ =∂ Z/∂ x*dx [2] Правилами розрахунку похідних передбачено: 1) (u(x)±v(x))´ = u´ (x)±v´ (x); 2) (u(x)·v(x))´ = u´ (x) v(x)+ u(x) v´ (x). [3] Гравітаційна модель стверджує, що обсяг торгівлі між країнами прямо пропорційно пов’язаний з економічним потенціалом двох країн і непрямо пропорційно з відстанню між ними, також модель включає в дослідження ефект наявності спільного кордону, спільної мови, тривалості економічних відносин, участь у спільних економічних угрупованнях. Відповідно до моделі експорт країни і у країну j є функцією відстані між країнами dі їх економічною вагою Mта Mза яку зазвичай приймають валовий внутрішній продукт. Таким чином типова гравітаційна модель має параметри α, β і δ згідно з формулою: F=G, де - усі інші фактори, що впливають на експорт, але не входять до рівняння, d- фактор торгівельних витрат, що пов’язані з експортом, в тому числі і транспортні витрати на основі визначення відстані [41]. ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ З ОПТИКИ Частина перша
Харків - 2008 УДК 534.522 (075.8) ББК 22.343я7 П 41 Рекомендовано Вченою радою фізичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (протокол № 10 від «21» грудня 2007 р.)
Рецензенти: доктор фізико-математичних наук, професор, професор кафедри експериментальної фізики Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» А.І. Беляєва; кандидат фізико-математичних наук, доцент, доцент кафедри фізики Харківського технічного університету будівництва та архітектури І.Ф. Омеляненко.
Лабораторний практикум з оптики. Частина перша. / Укладачі: В.П Пойда, В.П. Хижковий. - Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна. 2008.- 85с.
У цьому навчально-методичному посібнику наведені методичні інструкції щодо виконання 10 експериментальних лабораторних робіт з оптики, що пропонуються до виконання студентам 2 курсу фізичного та радіофізичного факультетівХарківського національного університету імені В.Н. Каразіна при проходженні ними занять з фізичного лабораторного практикуму на кафедрі експериментальної фізики, які здійснюються у рамках кредитно-модульної системи навчання. Посібник може бути використаний викладачами з інших вищих навчальних закладів, які проводять лабораторні заняття з фізичного практикуму.
УДК 534.522 (075.8) ББК 22.343я7 П 41
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА
У двох частинах цього навчально-методичного посібника містяться описи переважної кількості експериментальних лабораторних робіт з оптики, які виконують студенти фізичного та радіофізичного факультетів при проходженні занять з фізичного лабораторного практикуму на кафедрі експериментальної фізики Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. При підготовці до друку цього видання, яке містить нові, суттєво перероблені варіанти описів лабораторних робіт практикуму, його упорядники, у тій чи іншій мірі, використали описи лабораторних робіт, які викладені в посібниках [1, 2, 36, 39], технічні паспорти оптичних приладів, методичні і теоретичні матеріали, що містяться у різноманітних підручниках та посібниках [3-35, 38], а також власні методичні розробки [40]. Фізичний лабораторний практикум, під час якого студент особисто проводить експериментальні дослідження, опрацьовує теоретичний матеріал, оформляє звіт про лабораторну роботу, готується до її захисту, значно більше, ніж інші види занять з фізики, розвиває у нього теоретичні знання, прищеплює вміння і навички працювати самостійно. Це є особливо важливим у наш час у зв’язку з приєднанням України до Болонського процесу, згідно з яким значно посилюється роль самостійної роботи студентів у навчальному процесі, направленому на покращення якості підготовки фахівців і підвищення рівня їх адаптації до зміни вимог ринку праці. При проходженні занять на оптичному практикумі всі необхідні відомості щодо організації лабораторних досліджень, техніки безпеки та правил оформлення звітів студенти отримують на вступному занятті. Виконуючи лабораторну роботу студенти мають справу зі складним обладнанням, різноманітним випромінюванням, оптичними приладами, електричними схемами, по яких проходить електричний струм високої напруги. Слід пам’ятати про те, що легковажність, недотримання правил техніки безпеки та рекомендацій щодо користування електровимірювальними і оптичними приладами може привести до нещасних випадків, пошкодження приладів і обладнання, виникнення пожеж тощо. Для успішного виконання лабораторної роботи студенту необхідно попередньо підготуватись. Для цього він повинен уважно ознайомитись з її описом за даним посібником і зробити його конспект, який є складовою частиною майбутнього звіту. На початку кожного опису сформульовано мету лабораторної роботи. Це дає можливість студенту зразу ж чітко уяснити, що є головним її завданням, на чому, перш за все, треба акцентувати увагу при проведенні досліджень. Описи лабораторних робіт також включають основні теоретичні відомості стосовно явищ, які досліджується, чи теорії методу, який використовується для проведення оптичного експерименту. Вони містять описи і принципові схеми експериментальних установок і оптичних приладів, порядок проведення експериментальних досліджень і перелік тих конкретних завдань, які треба в певній послідовності здійснити для того, щоб успішно виконати лабораторну роботу і підготувати звіт про неї. Для успішної підготовки до отримання допуску від викладача, який керує заняттям на практикумі, до виконання лабораторної роботи і для її успішного захисту студент повинен додатково опрацювати певні підручники і посібники. Опис кожної лабораторної роботи закінчується посиланнями на літературні джерела, за якими можна детально ознайомитись з теоретичними даними щодо змісту лабораторної роботи, а також контрольними запитаннями, які бажано використати для здійснення самоконтролю якості засвоєння теоретичного матеріалу. На оптичному практикумі студенти виконують лабораторні роботи не індивідуально, а парами. Це, перш за все, пов’язано з тим, що у багатьох лабораторних роботах вимірювання здійснюються одночасно з використанням двох чи більше приладів, а також з вимогами техніки безпеки. За час, відведений на виконання лабораторної роботи, студенти проводять вимірювання, попередньо опрацьовують результати експерименту і подають дані вимірювань і розрахунків на перевірку і підпис викладачу. При опрацюванні результатів потрібно використовувати калькулятор з програмним пристроєм чи комп’ютер. Окремим студентам, які проявили інтерес до певних оптичних явищ, що досліджуються в лабораторії, чи до певних оптичних приладів, які використовуються на практикумі, викладач може запропоновувати виконати додаткові індивідуальні завдання, які потребують проведення додаткових експериментальних досліджень, чи здійснення певних теоретичних розрахунків. Вдома потрібно завершити розрахунки, заповнити цифровими даними таблиці, а також оцінити похибки експерименту, побудувати графіки залежностей, які досліджуються у лабораторній роботі. Для оптимізації роботи студентів у описах деяких лабораторних робіт запропоновані певні стандартні форми таблиць, які необхідно заповнити цифровими даними, одержаними шляхом проведення вимірювань чи розрахунків. Однак це не означає, що студенти повинні користуватись виключно лише такими стандартизованими формами, оскільки це, у деякій мірі, обмежує можливості прояву творчої ініціативи студентів щодо оформлення самостійно отриманих ними результатів. На нашу думку опрацювання результатів наукових досліджень, отриманих у ході виконання кожної з лабораторних робіт, повинне завершуватись написанням студентом висновків по лабораторній роботі, які містять короткий аналіз одержаних результатів, оцінку ефективності використаного методу досліджень, порівняння експериментальних результатів з відомими табличними даними. Укладачі цього посібника бажають студентам успіхів у освоєнні методик оптичних досліджень і засвоєнні теоретичних знань з оптики. Ми також висловлюємо свою глибоку пошану усім тим, хто сприяв створенню і розвитку оптичного практикуму на кафедрі експериментальної фізики фізичного факультету у різні роки його існування, а також брав участь у розробці методичних посібників та інших методичних матеріалів, використаних при укладанні цього посібника. Укладачі посібника. Лабораторне заняття № 1
ФІЗИЧНИЙ ПРАКТИКУМ З ОПТИКИ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Мета лабораторної роботи: ознайомлення студентів зі змістом фізичного практикуму з оптики, особливостями підготовки до виконання лабораторних робіт, порядком їх виконання та оформлення, вивчення інструкції з охорони праці при виконанні робіт у навчальній лабораторії оптичного практикуму.
Зміст фізичного практикуму з оптики За своїм змістом експериментальні лабораторні роботи на оптичному практикумі розподілені на дві складові. Першою з них є невелика кількість лабораторних робіт з геометричної оптики, під час виконання яких студенти визначають показники заломлення скляних і кварцових пластинок, твердих тіл у вигляді дрібних уламків і порошків з використанням відповідно оптичного і імерсійного методів дослідження. Друга (і основна) складова – це ті лабораторні роботи, в яких, в межах класичної хвильової оптики, досліджуються і вивчаються властивості і фізична природа світла, а також його взаємодія з речовиною. У низці лабораторних робіт експериментально досліджуються явища інтерференції, дифракції, поляризації світла, розповсюдження світла в анізотропних середовищах (подвійне променезаломлення, обертання площини поляризації), визначається оптична густина (барвників, розчинів), дисперсія показника заломлення скла, питома рефракція речовини. З квантовими властивостям світла студенти ознайомлюються при вивченні принципу роботи фотодинатрона, газового лазера, а також при освоєнні методів якісного і кількісного спектральних аналізів металів і сплавів. Явище інтерференції світла з використанням традиційних і оригінальних методик ґрунтовно і всебічно досліджується і вивчається в таких лабораторних роботах: визначення довжини світлових хвиль за допомогою біпризми Френеля та кута між дзеркалами Френеля; визначення радіуса кривизни лінзи і довжини світлової хвилі із застосуванням приладу для спостереження кілець Ньютона; градуювання спектроскопа і визначення товщини тонких пластинок слюди при спостереженні максимумів і мінімумів, які утворилися в результаті інтерференції світла в цих пластинках (у відбитому світлі). Унікальна чутливість оптичних приладів, в яких використовується явище інтерференції світла, зокрема інтерферометра Релея, з принципом роботи якого студенти ознайомлюються під час виконання лабораторної роботи, дозволяє з високою точністю визначати показники заломлення газів. Слід зазначити, що зробити це, використовуючи звичайні методи рефрактометрії, неможливо, оскільки показники заломлення газів мало відрізняються від одиниці. Явище дифракції світла на практикумі вивчається в таких різновидах: дифракція Френеля, що спостерігається під час поширення сферичних хвиль у середовищі з різкими неоднорідностями, і дифракція Фраунгофера, яка спостерігається під час поширення у ньому плоских хвиль. Використання гоніометра-спектрометра ГС-5 при виконанні лабораторних робіт дозволяє не тільки спостерігати явище дифракції, але й визначати порядок спектра, кут спостереження з великою точністю (до однієї секунди), сталу дифракційної решітки, довжини хвиль, кутову дисперсію та роздільну здатність решітки. Явище поляризації світла і оптичні явища, в яких істотну роль відіграє характер поляризації світла, досліджуються і вивчаються в кількох лабораторних роботах: відбивання і заломлення світла на межі двох діелектриків; поляризаційний мікроскоп і його використання для визначення показників заломлення кристалів, в яких спостерігається явище подвійного променезаломлення; обертання площини поляризації оптично активними речовинами (кварцом, розчином цукру у воді) та оптично неактивною речовиною, що знаходиться в магнітному полі (ефект Фарадея). Протягом семестру студенти, як правило, виконують 12-13 експериментальних лабораторних робіт згідно з індивідуальним розкладом – окремо для студентів науково-педагогічного відділення фізичного та науково-виробничого відділення фізичного і радіофізичного факультетів.
Інструкція з охорони праці при виконанні робіт в навчальній лабораторії оптичного практикуму кафедри експериментальної фізики фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Ця інструкція є обов’язковою для усіх фізичних осіб, які працюють в лабораторії. Студенти, співробітники і викладачі, які не ознайомлені з інструкцією, не мають права працювати в лабораторії фізичного практикуму. Інструктаж з питань охорони праці проводиться з усіма працівниками перед початком роботи в лабораторії незалежно від їх освіти, стажу роботи або посади. 1.2. Первинний інструктаж проводиться за програмою, яка укладена завідувачем практикуму з урахуванням особливостей роботи в фізичній лабораторії. Програма первинного інструктажу повинна відповідати основним вимогам «Типового положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці». Первинний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці до початку роботи з працівником, новоприйнятим (постійно чи тимчасово) для роботи в лабораторії, а також із студентами, перед виконанням ними лабораторних робіт фізичного практикуму. 1.3. Запис про проведення інструктажу фізичних осіб та про його дату роблять у спеціальному «Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці». У ньому обов’язково повинні бути підписи всіх фізичних осіб, які були проінструктовані, а також підпис особи, яка проводила інструктаж. Журнал повинен бути пронумерованим, прошнурованим і скріпленим печаткою. 1.4. Усі фізичні особи, яким ще не виповнилось 18 років, приймаються на роботу лише після проходження попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення ними віку 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному огляду. 1.5. Особи, які допущені до роботи на електроустановках, повинні мати відповідну кваліфікаційну групу з електробезпеки. Не допускаються до самостійної роботи на електроустановках особи, яким не виповнилось 18 років. 1.6. Лабораторні заняття зі студентами, загальна кількість яких не повинна перевищувати половини складу академічної групи, проводяться у відведений для них час за розкладом у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу. Неповнолітні студенти, тобто особи віком до 18 років, виконують лабораторні роботи з використанням електроустановок під наглядом інженера чи лаборанта, які обслуговують практикум, або викладача – керівника лабораторних занять. 1.7. У приміщенні лабораторії забороняється: палити, пити, приймати їжу; захаращувати робочі місця та підступи до них будь-якими речами, які не використовуються при виконанні лабораторної роботи (головні убори, верхній одяг, портфелі, сумки, тощо). 1.8. Одяг і зачіски працюючих повинні відповідати вимогам виробничої санітарії та особистої гігієни, а також умовам праці, які існують у оптичній лабораторії. 1.9. Відповідальність за дотримання загальних положень Інструкції з охорони праці у навчальній аудиторії оптичного практикуму згідно з чинним законодавством України несуть: завідувач кафедри, завідувач практикумом, керівники лабораторних занять.
2. ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
2.1. Відповідальний працівник (інженер, старший лаборант) перед початком занять повинен заздалегідь відкрити та провітрити навчальне приміщення і переконатися у тому, що головні електричні вимикачі (рубильники на центральних електричних щитах) та вимикачі приладів і електричних щитів на робочих місцях знаходяться в положенні «ВИМКНУТО». Крім цього, він повинен перевірити непошкодженість заземлення (занулення) та електроізоляції електричних установок і підготувати оптичні прилади та інше необхідне устаткування до експлуатації під час лабораторних занять. 2.2. Студенти не мають права заходити в лабораторію без дозволу відповідального працівника (інженера, старшого лаборанта) або викладача – керівника лабораторних занять. 2.3. Перед початком виконання кожної лабораторної роботи студенти повинні ретельно і детально ознайомитись з методичними вказівками щодо її виконання та вимогами техніки безпеки на робочому місці. 2.4. Кожний студент повинен отримати від викладача-керівника лабораторних занять дозвіл (допуск) на виконання лабораторної роботи, передбаченої його власним розкладом. Без цього дозволу (допуску) студентам категорично ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ самостійно включати електричні установки та виконувати будь-які маніпуляції з оптичними приладами.
3. ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
3.1. Перше вмикання електричної установки (оптичного приладу) студенти здійснюють лише під безпосереднім наглядом інженера, лаборанта чи викладача - керівника лабораторних занять. 3.2. Студентам дозволяється самостійно виконувати лабораторну роботу, в якій використовуються установки і прилади з електроживленням до 1000 В, лише тоді, коли кожний із них: а) успішно склав екзамен чи має залік з курсу нормативної дисципліни «Охорона праці»; б) прослухав первинний інструктаж та розписався за нього в Журналі реєстрації; в) знає основні правила електробезпеки; г) отримав дозвіл (допуск) на виконання конкретної лабораторної роботи; д) при виконанні лабораторних робіт з підвищеною небезпекою (лазерним випромінюванням, іскровим та дуговим розрядами, ртутною лампою) чи складними оптичними приладами БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ВИКОНАННЯМ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ одержав додатковий інструктаж щодо безпечних методів експлуатації обладнання та вказівки стосовно поведінки на робочому місці цього студента та працюючих поруч з ним інших студентів. 3.3. САМОСТІЙНО ВИКОНУВАТИ лабораторну роботу на електроустановках із напругою більше 1000 В студентам НЕ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ. Категорично заборонено на такій установці самостійно будь-що регулювати, вмикати чи вимикати! 3.4. Увімкнуту електроустановку ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ залишати без догляду. Не дозволяється також працювати на ній одному, без напарника. 3.5. При виконанні лабораторної роботи треба суворо дотримуватись методичних вказівок щодо порядку вмикання і вимикання оптичних та електричних приладів, а також вимог техніки безпеки при роботі з електроустаткуванням та оптичними приладами. 3.6. Студентам категорично забороняється виконувати роль «технічних консультантів» при виконанні тієї чи іншої лабораторної роботи іншими студентами. 3.7. Під час роботи необхідно підтримувати належним чином чистоту, порядок на робочому місці, суворо дотримуватись правил техніки безпеки.
4. ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Після виконання експериментальної частини лабораторної роботи студенти повинні обов’язково показати одержані результати керівнику занять на перевірку їх достовірності та для їх підписання. 4.2. З дозволу викладача, лаборанта чи інженера, які обслуговують практикум, треба вимкнути електроустановку. Після цього треба здати інженеру оптичні прилади та комплектуючі до них. 4.3. Привести в порядок своє робоче місце, вимкнути електроживлення на робочому місці, повідомити про це керівника занять і лише після цього залишити лабораторію. 4.4. Відповідальний працівник перед тим, як залишити лабораторію повинен: - перевірити наявність оптичних приладів та електроустаткування на кожному робочому місці; - перевести всі електричні вимикачі на робочих місцях в положення «ВИМКНУТО»; - вимкнути електричний рубильник та надійно закрити кватирки та крани водопостачання, закрити приміщення лабораторії.
5. ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ
5.1. Оцінити стан аварійної ситуації, далі діяти, виходячи з конкретних обставин, повідомити про виникнення аварійної ситуації по інстанції (зав. практикумом, зав. кафедрою, декана, відповідні служби). 5.2. При виникненні пожежі: - негайно вимкнути всі електроприлади та електричний рубильник лабораторії; - вивести студентів із лабораторії та направити їх в безпечне місце згідно з планом евакуації при пожежі; - організувати, якщо це можливо, гасіння пожежі власними силами (піском, вуглекислим вогнегасником, тощо); - повідомити чергового пожежної охорони ХНУ за тел. 54-11 і декана фізичного факультету. 5.3. При ураженні електричним струмом треба: - виключити електроживлення на робочому місці потерпілого, або ж вимкнути рубильником на центральному електрощиті електроживлення всієї лабораторії; - надати першу допомогу потерпілому від ураження електричним струмом; - викликати швидку допомогу за тел. 9- 03. 5.4. При пошкодженні скляної колби ртутної лампи треба: - вимкнути електроживлення ртутної лампи; - вивести студентів із приміщення лабораторії; - відкрити кватирку; - повідомити керівника робіт. 5.5. При аварії труб тепло- та водопостачання треба: - вимкнути електричне живлення лабораторії; - вивести студентів у безпечне місце; - закрити, якщо це можливо, вхідні крани водопостачання; - повідомити чергових відповідних служб ХНУ за тел. 52-00 (водопостачання), 56-20 (котельна). Ця інструкція з охорони праці при виконанні робіт в навчальній лабораторії оптичного практикуму кафедри експериментальної фізики фізичного факультету розроблена згідно з інструкцією про охорону праці № 58, яка затверджена Наказом ректора ХНУ імені В.Н. Каразіна і узгоджена з відділом охорони праці.
Опис ртутно-кварцової лампи та правила її експлуатації
У ртутно-кварцових лампах, які застосовуються як джерела світла у багатьох оптичних установках на оптичному практикумі, використовується дуговий розряд у парах ртуті. Для полегшення запалювання дугового розряду у лампу, при її виготовленні, напускають аргон до тиску у кілька тор. Під час роботи лампи ртуть у трубці повністю випаровується і це забезпечує потрібний для стійкої роботи даної лампи тиск пари. Потенціал запалювання аргону у присутності невеликої кількості пари ртуті у розрядній трубці знижується і лампа запалюється при увімкненні її у мережу змінного струму напругою 127 В (тип лампи ПРК-4) чи 220 В (тип лампи ПРК-2). У той момент, коли температура у ртутно-кварцовій лампі підвищується, тиск пари ртуті збільшується, напруга на лампі зростає, сила струму спадає і світіння, яке раніше заповнювало увесь простір скляної трубки лампи, стягується у яскравий шнур шириною Слід зазначити, що нормальним робочим положенням ртутно-кварцових ламп типу ПРК є горизонтальне, а ламп надвисокого тиску з кулястою колбою типу ДРШ - вертикальне положення. Встановлювати лампу у інших положеннях не можна, оскільки це може привести до перегрівання електродів і скорочення терміну її надійної експлуатації. Кварцове скло лампи легко втрачає свою прозорість при забруднені його поверхні, тому без необхідності забороняється дотикатись до скла лампи руками. З метою запобігання теплового опіку тіла персоналу, який експлуатує ртутно-кварцову лампу, а також для послаблення дії на його очі ультрафіолетового випромінювання, ртутно-кварцова лампа поміщена у спеціальний корпус з прямокутним вирізом, який закритий скляною пластинкою. Перед початком виконання лабораторної роботи, у якій використовується ртутно-кварцова лампа, треба переконатись у наявності цієї захисної пластинки. Якщо зразу після першого увімкнення лампа не загорілась, то треба кілька разів увімкнути і вимкнути тумблер, яким вмикають електричне живлення лампи. Ці дії треба повторювати до того моменту, доки у лампі не виникне дуговий розряд. Зверніть увагу на те, що повторне увімкнення лампи, яка до цього вже горіла, може бути здійснене лише після того, коли тиск пари ртуті знизиться настільки, що напруга запалювання розряду стане меншою, ніж напруга мережі, яка живить лампу. Для цього треба щоб лампа охолонула протягом приблизно 10 хвилин. У випадку зруйнування скляної колби ртутно-кварцової лампи необхідно зібрати ртуть гумовою грушею, попередньо локалізувавши її краплі невеликими за розміром свіжо наструганими свинцевими ошурками, а те місце, де розбилась лампа, треба промити одновідсотковим розчином марганцевокислого калію.
Питання для самоконтролю
1. За яких умов студентам дозволяється виконувати лабораторну роботу на оптичному практикумі самостійно? 2. Яких вимог техніки безпеки треба дотримуватись при виконанні лабораторних робіт та після їх закінчення? 3. Яких вимог техніки безпеки треба дотримуватись при роботі з чинниками з підвищеною небезпекою (ртутною лампою, лазером, іскровим розрядом)? Лабораторна робота № 2
ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ ПОКАЗНИКА ЗАЛОМЛЕННЯ СКЛА ТРЬОХГРАННОЇ ПРИЗМИ ВІД ДОВЖИНИ ХВИЛІ СВІТЛА ЗА КУТОМ НАЙМЕНШОГО ВІДХИЛЕННЯ
Мета лабораторної роботи: вивчення явища дисперсії світла, ознайомлення з методом визначення залежності показника заломлення скла від довжини хвилі світла, визначення дисперсії скляної призми, отримання навичок проведення вимірювань з використанням гоніометра-спектрометра ГС-5.
Основні теоретичні відомості
Світло в прозорих речовинах залежно від їхніх електричних властивостей поширюється з різною швидкістю. Тому на межі поділу двох таких середовищ напрям поширення світла змінюється (світло заломлюється). Абсолютний показник заломлення речовини визначається відношенням швидкості світла у вакуумі с до фазової швидкості світла в середовищі
|
, який направлений вздовж осі трубки. Режим роботи лампи стає стійким тоді, коли вся ртуть, яка знаходиться у трубці лампи, виготовленої з кварцового скла, випарується.
за формулою 
.
