Теоретична частина. Податкове планування можна визначити як систе-му заходів підприємства, спрямовану на максимальне вико-ристання можливостей чинного законодавства з метою

Податкове планування можна визначити як систе-му заходів підприємства, спрямовану на максимальне вико-ристання можливостей чинного законодавства з метою закон-ної оптимізації його податкових платежів.

Податкове планування – інтеграційний процес, який поєднує дотримання податковий законів, представлення в податкових органах, знання і розуміння податків, оптимізацію податків.

Метою податкового планування на підприємствах є вибір такого шляху, за якого прибуток під-приємства наближають до максимуму, а ризики діяльності в сфері оподаткування — до мінімуму.

Суб' єктами податкового планування виступають суб'єкти, в інтересах яких застосовуються заходи податкового плану-вання, зокрема: юридичні особи, фізичні особи — суб'єкти під-приємницької діяльностій фізичні особи - громадяни (які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності).

Об'єктом податкового планування є податки суб'єкта по-даткового планування.

До загальних принципів можна віднести принципи, влас-тиві будь-якому виду планування (бюджетування) підприєм-ства, і в тому числі податковому плануванню як підсистемі внутріфірмового планування підприємства.

До спеціальних принципів необхідно зараховувати принципи, яківизначають специфіку процесу податкового планування, тобто його відмінні ознаки в системі внутріфірмового плану-вання підприємства.

Методи податкового планування має сенс роз-поділити на загальні й спеціальні. До загальних методів можна віднести методи, характерні для внутріфірмового планування підприємства в цілому й по-даткового планування як його складової, до спеціальних ме-тодів — методи, що використовуються виключно в податково-му плануванні підприємства при розробці проектів податково-го планування.

Загальні методи податкового планування

Розрахунково-аналітичний метод використовується в ко-ригуванні планових показників під прогнозні зміни внутріш-ніх і зовнішніх факторів. У податковому плануванні застосо-вується при розрахунку податкового тягаря підприємства, визначенні сум податкових платежів у проектах податкового планування шляхом коригування вихідних показників проек-ту під прогнозні зміни податкового законодавства.

Нормативний метод у податковому плануванні використо-вується на стадії розрахунку податковоготягаря підприємства, податкових платежів у проектах податкового планування й дає змогу визначити суми податкових платежів на підставі чинних ставок і баз оподатковування.

Метод мікробалансів полягає у створенні бухгалтерської моделі господарсько-фінансової ситуації шляхом складання бухгалтерських кореспонденцій і визначення на їх основі про-екту податкового планування з оптимальними показниками.

Метод графоаналітичних залежностей грунтується на по-будові графічної або аналітичної залежності фінансового ре-зультату підприємства від одного або декількох найважливі-ших параметрів балансу й виборі на основі даних залежностей проекту податкового планування з оптимальними показника-ми.

Застосування матрично-балансового методу ґрунтується на тому, що баланс підприємства записується у вигляді матри-ці, потім послідовно підбираються й записуються в матрицю показники господарських операцій по альтернативних проек-тахподаткового планування й вибирається проект з оптималь-ними показниками. Застосовується на стадії вибору проекту податкового планування з оптимальними показниками. Дію
цього методу можна продемонструвати за даними прикладу,
наведеного для методу мікробалансів.

Статистичні методи мають широкий спектр застосування в податковому плануванні. Зокрема на основі використання різ-них методів статистичного аналізу (факторного, кореляційно--регресійного аналізу й т. п.) виділяються основні фактори, які впливають на розмір податкового тягаря підприємства, на ос-нові яких проектуються напрямки оптимізації податкових платежів підприємства. Статистичні методи застосовуються також при розрахунку ефективності заходів податкового пла-нування, зокрема, при проведенні аналізу динаміки податко-вих платежів, розрахунку показників виконання бюджету по-датків тощо.

Методи економіко-математичного моделювання ґрунтуються на математичній побудові й описі моделі досліджувано-го об'єкта, яким у податковому плануванні виступають альтер-нативні варіанти оподаткування.

Спеціальні методи податкового планування використо-вуються на стадії підбору альтернативних варіантів оподатку-вання і розробки проектів податкового планування.

Метод заміни відносин полягає в заміні операції, що перед-бачає обтяжливе оподаткування, на операцію з аналогічною метою, але з більш пільговим порядком оподаткування.

Метод розподілу відносин базується на методі заміни відно-син. Відмінність цих методів полягає в тому, що в методі роз-поділу відносин заміняється або частина господарської опера-ції, замість операції в цілому, або одна господарська операція поділяється на декілька частин.

Використовується метод розподілу відносин у ситуаціях, коли метод заміни відносин не дає можливості досягти бажа-ного ефекту оптимізації податкових платежів.

Метод відстрочення податкового платежу дозволяє пере-нести момент виникнення об'єкта оподаткування на наступні податкові періоди.

Метод делегування податків структурі-сателіту полягає в передачі сплати податкових платежів спеціально створеним структурам, діяльність яких спрямована на зменшення фіс-кального податкового тиску на основне підприємство.

Методвикористання облікової політики полягає в розробці варіанту облікової політики, спрямованого на оптимізацію по-даткових платежів підприємства.

Метод пільгового суб'єкта господарювання полягає у ско-роченні об'єкта оподаткування спеціальної організаційно-правової основи суб'єкта господа-рювання з пільговим режимом оподаткування. До цього мето-ду відносять вибір організаційно-правового гос-подарювання щобезпосередньо користується пільгами (на-приклад, підприємства інвалідів) або має більш низький рівень оподаткування (наприклад, юридичної або фізичної особи, що перебуває на спрощеній системі оподаткування).