Потім у першу та другу пробірки додати по 1 краплі 1 %-го спиртового розчину йоду, а в третю – реактив Фелінга, довести її до кипіння (держати треба над вогнем щілиною від себе!)
У висновках відповісти на такі питання: на що вказує синє забарвлення в другій пробірці, на що вказує поява червоного осаду в третій пробірці; на що вказує відмінність у забарвленні проб у різних людей? Завдання 3. Вивчити емульгуючі властивості жовчі під час травлення жирів. Швидкість травлення харчових жирів ліпазою в дванадцятипалій кишці залежить від величини поверхні контакту субстрату і ферменту. Тому процесу гідролізу жирів сприяє їхнє емульгування, в результаті якого поверхня подрібнених частин стає величезною. Емульгування жиру в дванадцятипалій кишці відбувається завдяки наявності в ній двовуглекислої соди (приблизно 1%) і жовчі, яка містить жовчні кислоти. Соляна кислота, що поступає із шлунка з його соком та харчовою кашицею, утворює вуглекислоту з двовуглекислої соди, а кульки СО2 подрібнюють жир. Такій зміні жиру сприяє й рухова активність стінок тонкої кишки. Злиттю подрібнених крапель жиру перешкоджають жовчні кислоти, які знижують поверхневе натяжіння на межі фаз жир – вода. Обладнання та посуд: 1. штатив з пробірками; 2. крапельниця – 3 шт.; 3. індикаторний папірець. Реактиви: 1. соняшникова олія; 2. двовуглекисла сода 1 %-й розчин; 3.медична жовч, нейтралізована 0, 2 двовуглекислою содою до pH 7, 5 (по індикаторному паперу); 4.соляна кислота, 1 %-й розчин.
Хід роботи В три пробірки наливають приблизно по 1 мл соняшникової олії. В одну з них приливають рівний об’єм розчину двовуглекислої соди, в другу – стільки ж жовчі, в третю – води. Всі три пробірки одночасно струшують, спостерігають стійкість емульсії, що утворилася. Потім в пробірки з содою і жовчю додають по краплях соляну кислоту до кислої реакції (рН контролюють, наносячи скляною паличкою краплі суміші на індикаторний папірець), знову струшують. Порівнюють швидкість відокремлення жирового шару в пробірці з содою та жовчю. Записують висновок і узагальнюють всі сторони впливання жовчі на травлення та всмоктування.
Завдання 4. Дослідити вплив комплексної дії ферментів підшлункового соку. Підшлунковий сік містить широкий спектр протео-, ліпо- і амілолітичних ферментів. В залежності від складу їжі ферментний зміст соку змінюється. При тривалому харчуванні їжею з високим вмістом вуглеводів відбувається адаптація підшлункової залози до цієї їжі і в її соці містяться більш активні амілолітичні ферменти. У випадку тривалого харчування їжею з високим вмістом білків будуть переважати протеолітичні ферменти. А при збільшені в раціоні жирів – ліполітичні.
Обладнання та посуд: 1. термостат; 2. пробірки; 3. піпетки з грушею; Реактиви: 1. казеїну, 0, 1 %-й розчин, приготовлений на 0, 1 %-му розчині гідрокарбонату натрію; 2. трибутирину 2 %-й лужний розчин; 3. крохмаль 0, 1 %-й розчин; 4. йод 0, 5 %-й розчин; 5.оцтова кислота 5 %-й розчин в 50 %-му етиловому спирті; 6. нейтральрот 0, 2 %-й розчин у 60 %-му етиловому спирті; 7.сік підшлункової залози у розведенні 1: 200, 1: 400, 1: 800 (замість соку підшлункової залози можна використовувати ферментні препарати типу “Фестал”; перше розведення – 2 таблетки на 1 л дистильованої води).
Хід роботи
В пробірки № 1, 2, 3 налити по 1 мл розчину казеїну, в пробірки № 4, 5, 6 – по 1 мл трибутирину, в пробірки № 7, 8, 9 – по 1 мл розчину крохмалю. У всі три групи пробірок додати по 1 мл соку підшлункової залози в розведенні 1: 200 або 1: 400, або 1: 800. Пробірки поставити в термостат на 20 хв. за температури 370 С. Потім в пробірки № 1, 2, 3 додати по 7…8 крапель 5 %-го розчину оцтової кислоти (у випадку наявності білка там з’явиться каламутне коло), в пробірки № 4, 5, 6 – по 1 краплі розчину нейтральроту (цей індикатор у лужному середовищі має жовте забарвлення, в кислій – рожеве). В пробірку № 7, 8, 9 додати по 1 краплі 0, 5 %-го розчину йоду (у присутності декстринів він дає червоно-фіолетове забарвлення). Ступінь розведення підшлункового соку характеризує його активність і відповідає кількості умовних ферментних одиниць у 1 мл. Результати дослідження записати в протокол. У висновках відповісти на такі питання: на що вказує зміна забарвлення індикаторів; яка активність соку підшлункової залози (указати в умовних одиницях). Завдання 5. Вивчити функції різних відділів травної системи
5.1. Вказати, в яких ділянках травного тракту і під впливом яких ферментів відбувається гідроліз складних харчових речовин. Результати представити у вигляді таблиці (табл.1.2).
Таблиця 1.2
5.2. Вказати, які харчові фактори стимулюють або гальмують секреторну або рухову функцію окремих ділянок травної системи. Результати представити у вигляді таблиці (табл. 1.3) Таблиця1.3
Контрольні запитання для самоперевірки
1. Які основні функції травної системи? 2. З яких відділів складається травна система? 3. Яку роль відіграють органи ротової порожнини під час травлення? 4. Які процеси відбуваються в шлунку? Охарактеризуйте фази виділення шлункового соку та фактори, що впливають на цей процес. 5. Назвіть процеси, що відбуваються у дванадцятипалій кишці. Яка роль у них підшлункової залози та печінки? Охарактеризуйте фактори, що регулюють їх функції. 6. Які функції виконує тонкий кишечник під час травлення та засвоєння харчових речовин? 7. Охарактеризуйте функції товстого кишечника, його значення у виведенні шлаків з організму, кругообігу речовин в організмі, його захисну роль. 8. Які існують взаємозв’язки між окремими ланками травної системи, їх значення для обміну речовин в організмі і діяльності інших органів. 9. Охарактеризуйте шляхи регулювання функції органів травлення. 10. Як впливають на органи травлення склад їжі, її кількість, ритм уживання?
|
