Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Металургійний комплекс




 

Металургійний комплекс України є основою розвитку машинобудування, металообробки та будівництва до нього відносяться чорна й кольорова металургія.

Чорна металургія є найбільшою галуззю і становить матеріальну базу всього комплексу важкої індустрії України. Вона впливає на розвиток усіх галузей господарства, є найголовнішим споживачем палива, електроенергії та води.

Чорна металургія включає ряд виробництв, найважливішими серед яких є видобуток, збагачення та агломерація залізних, марганцевих і хромітових руд, виробництво чавуну, доменних феросплавів, сталі й прокату, електроферосплавів, вогнетривів, вторинна переробка чорних металів і коксування вугілля, виробництво допоміжних матеріалів.

Чорна металургія є важ­ливим фактором формування промислових і економічних районів. Супутніми є галузі промисловості, що використовують відходи від виплавлення чавуну й коксування вугілля, теплової енергети­ки й металомісткого машинобудування. Раціоналізація праці жінок у металургійних районах зумовлює розвиток легкої й харчової промисловості. Вона впливає на формування потужних промислових районів і підрайо­нів, як Донбас, Придніпров'я, Криворіжжя.

Чорна металургія зумовила й стимулювала розвиток таких галузей, як залізорудна та кам'яновугільна, видобуток мінеральної сировини.

Длячорної металургії характерний високий рівень концентрації виробництва: 98% чавуну і 97% сталі виробляється на підприємствах із річним виплавленням понад 1 млн. т.

Найпоширеніша форма організації виробництва – комбінати, які належать до підприємств металургійно-енергохімічного профілю. Особливо ефективне комбінування металургії з коксуванням вугілля на комбінатах з повним циклом виробництва.

Крім підприємств повного циклу в чорній металургії є такі, що спеціалізуються на виплавленні чавуну і сталі або тільки сталі й прокату. Підприємства, які не мають чавунного виробництва, належать допереробної металургії. Виділяється «мала металургія», яка є на великих машинобудівних підприємствах і спеціалізується на виробництві сталі й прокату.

При розміщенні металургії повного циклу визначальним фактором є сировина й паливо, їх частка у виплавленні чавуну стано­влять 80–85%, у тому числі 50% витрат припадає на кокс. Для виплавлення 1 т чавуну потрібно 1,2–1,5 т вугілля, 1,5 т залізної руди, понад 0,5 т флю­сових вапняків і 30 м3 води. Ефективність металургійного виробництва забезпечує вигідне транспортно-географічне розміщення сировинних і паливних баз, джерел водопостачання та допо­міжних матеріалів.

Переробна металургія використовує переважно металевий брухт і тяжіє до місць споживання готової продукції. «Мала металургія» орієнтується на великі машинобудівні центри, що спеціалізуються на виробництві металургійної продукції.

Металургійні підпри­ємства, що виробляють феросплави та електросталі орієнтуються на дешеву енергію і легуючи метали – основний чинник розміщення спеціалізованих заводів. Виробництво електросталей зорієнтоване на райони з достатньою кількістю електро­енергії та металевого брухту.

Технічний рівень металургійного виробництва в країні ще невисокий. Так, частка виробництва електросталі й конверто­рної сталі становить 60% від загального виплаву, тоді як у країнах «сімки» – 100%. Частка прокату у виплавці сталі становить понад 77%, а в Японії, Франції, ФРН – понад 80%.

Сировинна база чорної металургії.Україна повністю забезпечує себе власною залізною рудою, кок­сом, іншими допоміжними матеріалами та марганцем. Загальні запаси залізних руд за категоріями А + В + С1 становлять 27,4 млрд. т. В Україні щороку видобувають 54 млн. т залізної і 2,7 млн. т марганцевої руди.

Залізні руди Криворізького басейну (75%) видобувається переважно відкритим способом. Крім багатих заліз­них руд із вмістом заліза 50-67%, тут видобуваються і бідні руди із вмістом заліза 28–35%. Їх збагачують на Південному, Криворізькому, Центральному, Північному та Інгулецькому ГЗК, де отримують концентрат із вмістом заліза до 62% який надходить на агломераційні фабрики, а з них – у домни. Понад 20 млн. т збагаченої залі­зної руди поставляється на металургійні заводи Росії, у Словаччину, Угорщину, Польщу.

На Керченський залізорудний басейн припадає 4,2% загального видобутку руди України. Його запаси становлять 1,4 млрд. т руди із вміс­том заліза 30–40%. Основні споживачі керченських залізних руд – металургійні заводи Маріуполя.

Запаси Кременчуцького залізорудного району становлять 4,5 млрд. т. та Білозерського родовища потужністю 2,5 млрд т руди з вмістом заліза у високоякісних рудах до 70%.

Марганцеворудною базою чорної металургії України є Нікополь­ський район Придніпровського марганцеворудного басейну. Видобуток руди здійснюється відкритим (2/3) і шахтним способами. У Токмацькому районі (Запорізька область) освоюються родовища марганцевої руди, споруджено першу чергу найбільшого в Україні Таврійського ГЗК. Перспективним є Інгулецьке родовище на Дніпропетровщині, запаси якого становлять 500-600 млн. т із вмістом у руді 8-33% марганцю.

Великі коксохімічні комбінати, розміщені у металургійних центрах Донбасу й Придніпров'я (Макіївка, Ма­ріуполь, Горлівка, Стаханов, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпропетровськ). Більш 50% коксу дають коксохімічні комбінати Донбасу, де діють 13 із 18 коксохімічних підприємств. Кокс – технічне паливо для виплавлення чавуну, а коксівний газ – високо­калорійне паливо для металургії і сировина в хімічній промисловості.

Флюси й вогнетривкі глини використовуються в металургійному комплексі. Вогнетривкі глини видобувають у Часів'ярському, Новорайському та Веселинівському родовищах (Донецька область), високоякісні флюсові вапняки й доломіти – в Донецькій (Докучаєвськ, Комсомольське, Первомайськ), Дніпропетровській областях і АР Крим. Вогнетривкі матеріали застосовують для виробництва вогнетривкої цегли, будівництва домн, флюси – для виплавлення металу й вилучення шкідливих сполук із залізної руди. Потужні заводи вогнетривких глин є в Донбасі й Придніпров'ї.

Металургійні заводи розміще­ні в Донбасі, Приазов'ї поблизу джерел палива, у Придніпров'ї – біля родовищ залізних руд і марганцю та джерел водопостачання – Дніп­ра. Розміщення металургійних заводів біля Дніпра, між джерелами сировини й палива, сприяє кращій територіальній організації виробництва чорних металів.

Більшість металургійних підприємств України мають повний цикл виробництва і щороку виплавляють від 1 до 10 млн т сталі. Найбі­льші з них «Криворіжсталь», «Азовсталь», «Запоріжсталь» і «Дніпроспецсталь».

Металургійні райони. Усі металургійні заводи України розміщені в Донецькому й Придніпровському економічних районах і зосере­джені у трьох районах чорної металургії – Придніпровському, Донецькому та Приазовському.

У Придніпровському районі чорна металургія є профільною комплексотворною, на її основі сформувалися великі промислові центри й вузли з металургійними підприємствами, що виробляють майже половину чорних металів і мають виражену спеціалізацію, стійкі зв'язки між собою та споживача­ми металу. Тут розміщено 14 металургійних заводів з 32.

ДоДніпропетровського металургійного вузла належать металургійні заводи Дніпропетровська (4), Дніпродзержинська й Новомосковська, які виробляють чавун, сталь, прокат, колеса для залізничного транспорту, мостові конструкції, сплави тощо.

Запорізький металургійний вузол об'єднує металургійний завод по­вного циклу «Запоріжсталь», який випускає чавун, тонку гаряче- й холоднокатану листову сталь, стальні відливки, трансформаторну сталь, бляху, холоднокатаний стальний лист для ав­томобільної промисловості тощо; електросталеплавильний «Дніпроспецсталь» і феросплавний.

Криворізькийметалургійний вузолвключає найбільші в Україні ка­р'єри, шахти, 5 ГЗК, кілька аглофабрик, металургійний завод, Південнотрубний і феросплавні заводи Нікополя та його марганцеворудну промисловість.

До Кременчуцького вузла чорної металургії, який ще формується, належить Дніпровський ГЗК, що працює для потреб металургії Придніпров'я й Донбасу.

Донецький металургійний район. До його входять 13 металургійних заводів, потужні коксохімічні підприємства, які виробляють понад 50% коксу України. По два металургійних заводи є в Донецьку, Макіївці, Алчевську й Харцизьку; по одному – в Єнакієво, Краматорську, Костянтинівні, Луганську й Алмазному. Вони виробляють майже 1/2 чавуну і близько 1/3 продукції металургії України. Тут сформовано три металургійних вузли: Донецько-Макіївський, Єнакіївський і Алчевсько-Алмазнянський.

Донецько-Макіївський вузол маає чотири металургійних заводи, коксохімічні та інших виробництв. У Макіївці й Донецьку працюють трубопрокатні, коксохімічні підприємства, виробляють вогнетриви.

Єнакіївський вузол має металургійний завод з доменними печами, мартенами, прокатними станами, конверторним цехом.

Алчевсько-Алмазнянський вузол (Луганська область) включає Алчевський (один із найбільших) та Алмазнянський металургійні заводи, чавуноливарний та феросплавний заводи у м. Стаханові.

Приазовський металургійний район. До нього належать заводи Маріуполя, Камиш-Бурунський ГЗК у Криму, металургійний завод у Керчі. Маріупольський завод «Азовсталь» випускає чавун, сталь і про­кат, працює на офлюсованому агломераті з руд Криворіжжя.

Рівень розвитку чорної металургії України не відповідає стандартам світового рі­вня з причин технічного відставання металургії Донбасу та Придніпров'я. Чорна металургія забезпечує власні по­треби, а також задовольняє потреби ряду районів європейської частини Росії, Молдови, Білорусі та інших зарубіж­них країн.

Галузь прибуткова її продукція – основна стаття валютних надходжень. Але внутрішні ціни на продукцію чорної металургії до 25% вищі за світові.

Основні завдання чорної металургії– реконструк­ція металургійних комбінатів, перегляд структури на користь рентабельних виробництв, поліпшення якості та збіль­шення обсягів виробництва металопродукції, її нових видів, особливо легованої та інших видів сталі, пропорційне співвідношення між виробництвом сталі й прокату. До 2010 року довести видобуток залізної руди до 70 млн. т, зменшити енерговитрати. Збільшити виробництво коксу, чавуну і сталі – відповідно до 21, 22 і 27 млн. т.

Кольорова металургія включає видобуток, збагачення, металургій­ну переробку кольорових руд, дорогоцінних і рідкісних металів, у тому числі виробництво сплавів, прокату кольорових металів, переробку вторсировини і видобуток кольорових каменів. Через нестачу покладів різних руд кольорових металів кольорова металургія України розвинена слаб­ше, ніж чорна, і представлена окремими галузями. Провідними галузями кольорової металургії є: алюмінієва, цинкова, магнієва, титано­ва, ртутна, феронікелева.

Для кольорової металургії характерним є комплексне використан­ня рудної сировини та висока здатність її комбінуватися з іншими галузями промисловості. Напри­клад, для зниження собівартості алюмінію, його виробництво поєднують з випуском соди, поташу, цементу, а титано-магнієве виробництво – із випуском титанових білил, смол, соля­ної кислоти, хлору.

На розміщення підприємств кольорової металургії впливають сировинний та енергетичний фактори. До джерел сировини тяжіють підприємства з виплавлення ртуті, нікелю, рідкісних металів, а джерел дешевої електроенергії – алюмініє­ве, титаномагнієве й цинкове виробництво.

У структурі виробництва кольорових металів провідне мі­сце посідає алюмінієва промисловість, яка охоплює виробництво глинозему та алюмінію (20% кольорових металів). Крім того вона випускає кремній, алюмінієво-кремнієві сплави (силуміни), соду, мінеральні добрива, цемент, оксид ванадію, галій. Основна алюмінієва руда – бо­ксити, запаси яких в Україні невеликі. Промислове значення мають Високопільське і Смілянське родовища. Алюмінієвою сирови­ною є нефеліни, алуніти, каоліни та глини, запаси яких значні. Нефеліни, Жовтневого та Єланчицька в Приазов'ї, можуть бути сировинного базою створення алюмінієвої промисловості у регіоні.

В Україні діють великий глиноземний завод у Миколаєві, який працює на бокситах Гвінеї, Запорізький алюмінієвий завод та завод алюмінієвих сплавів у Свердловську (Луганської області). Потужності з виробництва алюмінію розраховані на 300 тис. т за рік.

Титаномагнієва металургія включаєвидобуток і збагачення титаномагнієвої сировини, виробництво титану і магнію. Сировина – потужні родовища калійно-магніє­вих солей Прикарпаття (Калуш і Стебник), мілководні водойми Приазов'я та Причорномор'я (Сиваш), що містять у розчиненому вигляді багато сполук магнію та інших солей. У Калуші побудовано магнієвий завод, в Запоріжжі – завод із вироб­ництва магнію й титану, сюди магнієва сировина надходить із Стебника, Калуша і Сиваша, а титанова – з Іршанського ГЗК (Житомирська область). Основна титанова сировина Іршанського родовища – ільменіт і рутил, що містяться в каолінових роз­сипах. З них на ГЗК виробляють титановий концентрат. Руди Самотканського родовища (Дніпропетровська область) мають високий вміст титану й цирконію. На Верхньодніпровському гірничо-металургійному комбінаті у м. Вільногірську (Дніпропетровська область) виробляють цирконієвий, рутиловий, ільменітовий концентрати, цирко­ній, оксид цирконію. Титан удвічі легший за леговану сталь, стійкі проти корозії, придатний для виробництва хімічного устаткування, літаків, космічних кораблів. Оксиди титану використовують для виробництва білил, емалей, вогнетривких глин; цирконій та його сполуки – жаростійких матеріалів і фарб для літакобудування, ракетної і атомної техніки.

Запорізький титано-магнієвий комбінат виробляє титан, напівпровідниковий германій, магній, калійні добрива, пігментний оксид титану, фасонне титанове литво.

На місцевих покладах кіновару працює Микитівський ртутний комбінат (Донецька область). Тут із місцевих руди виробляють сурму. Працює Закарпатський ртутний комбінат.

Костянтинівський цинковий завод використовує цинкові концентрати. Крім цинку, із руд виробляють: свинець, мідні й піритні концентрати, дорогоцінні метали, кадмій, сірчану кислоту, деякі рідкісні метали тощо.

Побузький нікелевий завод Кіровоградської області переробляє місцеві залізо-нікелеві руди. Основна продукція – нікель і феронікель використовується на металургійних і машинобудівних заво­дах Придніпров'я та Донбасу.

Артемівський завод (Донецька область) випускає мідний і латунний прокат (прути, труби, дріт, листи, стрічки, штаби). У Світловодську (Кірово­градська область) працює Дніпровський завод чистих металів, а в Донецьку – завод кольорових сплавів.

Майже 25% товарної продукції кольорової металургії – виробництво вторинних кольорових металів, їх виробляють у Харкові, Києві, Донецьку, Одесі; у Володарську-Волинському (Житомир­ська область) працює виробниче об'єднання «Західкварцсамоцвіт».

Основні завдання розвитку кольорової металургії – розширення сировинної бази; модернізація алюмінієвих та глиноземних підприємств в Запоріжжі, Ми­колаєві та Вінниці, збільшення випуску алюмінію до 500 тис.т.; розвиток екологічної інфраструктури.

 







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 309. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.006 сек.) русская версия | украинская версия