Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Машинобудівний комплекс




 

Машинобудівний комплекс є великим структурним підрозділом народного господарства. На нього припадає понад 40% усього промислово-виробничого потенціалу України, а частка продукції комплексу в загальному обсязі продукції промисловості становить 29%. До комплексу входять 1668 підприємств, 58 підгалузей, 1,6 млн робітників.

Машинобудівний комплекс України – це складні, взаємопов’язані і багатопрофільні виробництва, що спеціалізуються на випуску машин і устаткування, приладів і обчислювальної техніки, запасних частин до них тощо. Він є основою важкої індустрії й відіграє вирішальну роль у створенні матеріально-технічної бази господарства. В сучасних умовах машинобудуванню належить провідна роль у прискоренні НТП тому, що, випускаючи знаряддя праці для галузей господарства, воно забезпечує комплексну механізацію та автоматизацію виробництва. Це трудо- й металомістка галузь промисловості.

Пріоритетні галузі - авіацій­на, ракетно-космічна, суднобудування, електронна, виробництво міських транспортних засобів, оборонні галузі експортного напрямку, виробниц­тво зернових комбайнів та енергозберігаючого обладнання.

Машинобудування України значною мірою залежить від поста­чання комплектуючих із країн СНД. Частка імпортних компонентів ста­новить 41% (Франція – 20,5%, США – 9,5%).

Одне з головних завдань комплексу - зменшення його залежності від інших країн через розвиток власного виробництва необхідних компонентів.

Фактори й принципи розміщення підприємств машинобудування.Розміщення підприємств галузі визначається економічними факторами, найголовнішими серед яких є тру­дові ресурси та споживач, ряд галузей мають високу трудомісткість і потребують висококваліфікованих робітників. До таких галузей належать електротехнічна, електронна й підшипникова, виробництво енергетичного устаткування тощо. На розміщення окремих галузей значно впливають технологічні процеси, форми організації виробництва.

Окремі галузі машинобудування металомісткі. Наприклад, для виготовлення одиниці металургійного обладнання потрібно 2000 т металу, а цементного 3000 т. Металомістке машинобудування, як правило, тяжіє до джерел сировини. Більшість машин і обладнання має великі габа­рити, тому їх виробництво розміщують у районах споживання, що сприяє зменшенню витрат на транспортування. Найефективніше розміщувати такі підприємства поблизу джерел сировини та споживача тому, що скорочення транспортних витрат істотно зменшує вартість машин та обладнання. Важливими факторами є спеціалізація й кооперація.

Спеціалізація визначається профілем машинобудівних підприємств і характером продукції (масова, дрібно- і великосерійна, індивідуальна). Найпоширенішою в галузі є предметна спеціалізація (випуск кінцевих продуктів), технологічна (випуск напівфабрикатів – ли­тва, заготовок) і подетальна (випуск деталей, вузлів для комплектування машин). Поглиблення спеціалізації дає змогу знизити собівартість продукції, що, робить вигідним нарощування масового й великосерійного виробництва. Заводи подетальної спеціаліза­ції територіальне значно віддалені від заводів із предметною спеціалізацією. Вони обслуговують потреби кількох економічних районів або всієї України.

Спеціалізація зумовлює розширеннякооперації виробництва. Машинобудівні підприємства кооперуються з іншими галузями промисловості – хімічною, текстильною, лісовою, які постачають напів­фабрикати й вироби, потрібні у виробництві машин та устаткування. Кооперація сприяє розширенню територіальної спеціаліза­ції районів країни на випуску кінцевих видів продукції. При цьому райони спеціалізуються на виробництві не тільки масової, а й дрібносерійної, навіть індивідуальної продукції.

Великі масштаби концентрації виробництва на основі спеціалізації й кооперації зумовлюють значущість транспортного фактора, оскільки кінцеві види продукції машинобудування використовуються в усьому господарстві. Природні умови, як фактор - враховують при розміщенні суднобудування, сільськогосподар­ського машинобудування, випуску машин і устаткування.

У великих містах треба обмежувати створення нових промислових підприємств, а використовувати можливості малих і середніх міст, селищ (розміщувати філії й окремі цехи заводів, невеликі спеціалізовані підприємства).

Прискорення НТПможливе завдяки таким галузям машинобудування, як електроніка, атомна енергетика, виробництво технологічного устаткування та засобів автоматизації, роботизації. Нові технологічні процеси дають змогу зменшити потребу в трудових ресурсах.

Галузева структура й територіальне розміщення машинобудуван­ня у минулому формувалися планомірно, відповідно до принципів розміщення соціалістичного виробництва. Так, курс на індустріаліза­цію України реалізувався через створення важкої індустрії. Тому машинобудування тяжіло до джерел сировини. Фактор тру­дових ресурсів враховувався тільки при розміщенні складного машинобудування, яке потребувало працівників високої кваліфікації. Бажання знизити вартість окремих об'єктів за рахунок економії на об'єктах промислової та соціаль­ної інфраструктур призвели до надмірної концентрації машинобудівних підприємств у великих містах.

За особливостями розміщення виробництва і технологічних проце­сів розрізняють машинобудування важке, загальне, середнє, виробництво точних механізмів, виробництво приладів та інструментів.

Важке машинобудування– цевиробництво гірничо-шахтного, підйомно-транспортного, металургійного та енергетичного устаткування. Його характеризує низька трудомісткість і транспортабельність продукції, висока металомісткість. Більшість підприємств галузі випу­скають продукцію невеликими серіями, а також індивідуального призначення. Найбільшим підприємством важкого машинобудування є Ново-Краматорський машинобудівний завод, який випускає ковальсько-пресове, металургійне устаткування, слябінги, прокатні стани, великі металорізальні верстати для металургійної промисловості.

Основними виробниками металургійного устаткування на Донбасі є Дебальцевський машинобудівний завод, який виготовляє устаткування для доменних і сталеплавильних печей, запасні частини для коксохімічного устаткуван­ня, заводи у містах Лутугіно, Стаханові, а також Маріуполі. Виробниками установок для неперервного розливу сталі, станів для прокату труб, устатку­вання для доменних печей, чавуно- і шлаковозів, вагоноперекидачів є міста Придні­пров'я – Дніпропетровськ, Кривий Ріг і Марганець.

Гірничо-шахтне машинобудування об'єднує 7 заво­дів, 5 НДІ. Виробляються верстати для підземного видобутку, бурильні головки, кар'єрні електровози, рудникові вагони, видобувні комбайни (для видобутку руди), бурильні верстати тощо.

Головні підприємства галузі: «Донецькгірмаш», Луган­ський завод гірничого машинобудування, Дніпропетровський завод гірничо-шахтного обладнання, Барвінківський та Ясинуватський машинобудівні заводи, «КриворіжНДІрудмаш».

Підйомно-транспортне машинобудування виробляють підприємства міст Одеси, Львова, Харкова, Нікополя, Прилук і Дніпропетровська. Найбільшим спеціалізованим підприємством є Львівський завод «Автонавантажувач».

Енергетичне машинобудувиннядобре розви­нене і має експортне значення. Нині потреба в продукції цієї галузі зростає у зв'язку з реконструкцією енергетичного комплексу країни. Реконструкції потребують багато ГЕС та ТЕС.

Головним розробником енергетичного машинобудування є Харківський «Турбоатом», який належить до відомих фірм світу. Він випускає всі види енергетичного обладнання для ТЕС, АЕС та ГЕС і експортує свою продукцію в 40 країн світу. На існуючих потужностях можна випускати парові, газо­ві, гідравлічні турбіни, котельне обладнання, електрогенератори, трансформатори, електрофільтри та ін.

Миколаївське ВО «Зоря», яке спеціалізується на випуску суднових двигунів, випускає парогазові установки, «ТЕК» у м. Монастирище Черкаської області – парові котли. У виробництві задіяні також Харківські підприємства «Електроважмаш» та «Моноліт», заводи Сум, Краматорська. Трансформатори випускають Запорізький та Миколаїв­ський заводи, трансформаторні підстанції – Хмельницький, високовольтну апаратуру Рівненський та Коломийський заводи.

Загальне машинобудування об'єднує транспортне (без автомобіль­ного) і сільськогосподарське (без тракторного), виробництво промислового технологічного та будівельного обладнання (без легкої та харчової промисловості). Підприємства цієї галузі орієнтуються на споживача готової продукції.

Локомотиво- й вагонобудування дуже капіталомістке, а тому прив'язане до джерел сировини. Тепловози виробляють у Луганську та Харкові на заводі транспорт­ного машинобудування, електровози - у Дніпропетровську. Тепловозоремонтні заводи, розміщені у Києві, Львові, Дніпропетровську, Полтаві, Одесі, Запоріжжі, Конотопі й Дружківці .

Залізничні вагони виробляють у Кременчуці й Дніпродзержинську, великовантажні вагони - у Стаханові (Луганська область). У Маріуполі – металеві вагони-цистерн. Найбільші вагоно-ремонтні заводи є в Києві, Харкові, Одесі, Львові й Конотопі.

Україна належить до країн із відносно високим рівнем розвитку суднобудування (40% колишнього загальносоюзного виробництва). Суднобудівний комплекс складається з 8 суднобудівних, 5 машинобудівних, 11 приладобудівних заводів, 27 спеціалізованих КБ і НДІ.

На світовому ринку суднобудування склалась дуже сприятлива для України ситуація. Значний попит на нові судна у світі пов'язаний із старінням флоту в більшості країн світу та прийняттям нового міжнародного зако­ну, котрий забороняє заходити в порти суднам, строк експлуатації яких більший 10 років. Обсяг виробництва суднобудівної продукції в Україні не зменшується, а зростає. Це одна з перспе­ктивних галузей машинобудування.

Суднобудування зосереджено у Миколаєві, Херсоні, Керчі, Феодосії, Києві. Миколаївські, херсонські, керченські підприємства випускають танкери.

На Херсонському заводі буду­ються танкери-продуктовози, бурові судна, лісовози, постачальницькі судна. Миколаївський завод будує насипні та рибопереробні судна, морозильні траулери-рибовози, танкери.

За рівнем розвитку літакобудування Україна на­лежить до найбільш розвинених країн світу. Подібну промисловість мають 6 держав, які застосовують «високі технології». Деякі моделі «АНів» випереджають світові аналоги на 3–4 роки. Прибуток з одиниці продукції у літакобудуванні більший, ніж у будь-якій галузі. Це одна з найдорожчих галузей.

В авіапромисловості України з 10 великих підприємств, 5 – авіабудівні: Київський завод «Авіант», Хар­ківський авіаційний завод, Запорізький «Мотор-Січ», Київський завод ім. Артема, Харківський «Фед». Виробничі потужності дають змогу Україні ввійти в ряд аерокосмічних держав разом зі США, Росією, Німеччиною, Францією, Великобританією.

Спільно з Росі­єю здійснюється випуск військово-транспортних Ан-70, Ан-72, Ан-74 (Київ), транспортно-пасажирських (Ан-140, Ан-38, Ту-344). Ан-140 виробляється на Київському й Харківському авіазаводах; Ан-70 – за участю Укра­їни у Самарі (Росія). Є договір з Узбекистаном – одним із головних виробників пасажирських літаків в СНД.

Сільськогосподарське машинобудування.У розвитку цієї важливої для України галузі склалася складна ситуація, зумовлена насамперед руйнуванням колишніх економічних зв'язків. У минулому потреби в комплектуючих на 70% задовольнялися за рахунок імпорту з Росії. Через нестачу коштів у сільськогосподарських підприємств змен­шився попит на продукцію галузі. Порівняно з 1990 р. обсяги виробництва в галузі значно скоротилися.

Основними виробниками сільськогосподарських машин в Україні є Кіровоград (сівалки), Херсон (кукурудзозбиральні комбайни), Одеса (грунтообробні машини), Дніпропетровськ і Тер­нопіль (бурякозбиральні комбайни), Коломия, Бердянськ (запчас­тини для зернозбиральних комбайнів), Новоград-Волинський, Вінниця (трактор­ні агрегати).

Калиновський завод (Вінницька область) випускає сівалки. В Херсоні виробляються комбайни «Славутич», які можуть збирати круп'яні, зернобобові культури, кукурудзу, соняшник, сор­го, у Рівному – комбайни. Львівський завод виробляє машини для внесення пестицидів та рідких добрив (20 ви­дів). Продукція експортується в Росію, Словаччину, Угорщину, Фінляндію, Казахстан.

Хімічне і нафтохімічне машинобудування. Машини для хімічної промисловості виробляють підприємства Львова, Бердичева, Свеси (Сумська обл.), Павлограда, Сум, Фастова; для виробництва полімерів – у Києві, Дніпропетровську і Бахмачі.

Середнє машинобудування. Для нього характерний високий рівень кооперації виробництва. На його роз­міщення найбільше впливають такі фактори, як трудові ре­сурси, наявність кваліфікованих кадрів. Базова галузь – верстатобудуван­ня, розміщення якого зорієнтоване на райони й центри з розвиненими машинобудуванням, науково-дослідною та конструкторською базою (Києв, Харков, Дніпропетровськ, Одеса, Запоріжжя, Львів, Краматорськ, Житомир).

Виробництво приладів, точних машин, інструментів і механізмів зорієнтоване тільки на райони з високою технічною культурою. Галузь відзначається мінімальною металомісткістю. Більшість її підприємств займається складанням виробів із деталей, що надходять з різних регіонів України та інших країн відповідно до кооперації.

Найбільшими центра­ми виробництва телевізорів є Львів, Київ, Харків, Сімферополь, електронно-обчислювальних машин – Київ, приладобудуваннята інстру­ментів – Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Львів.

Тракторне машинобудування. Його розміщення, зорієнтоване переваж­но на споживача. Найважливішим центром тракторобудування є Харків, де виробляють не тільки різні модифікації колісних і гусеничних тракто­рів, а й двигуни для них. Колісні трактори виробляють у Дніпропетровську, тракторні агрегати – у Вінниці, комплектуючі для тра­кторів – на спеціалізованих підприємствах Сімферополя, Кременчука, Чугуєва, Луганська, Білої Церкви, Одеси.

Автомобілебудування в Україні не розвинене на належному рівні. Це стосується передусім якості та асортименту продукції. До автомобілебудівного комплексу належать 4 автомобільних заводи, 94 підприємства, які випус­кають комплектуючі.

Вантажні автомобілі «КрАЗи» випускають на Кременчуцькому автозаводі, міські автобуси– «Лази» на Львів­ському автозаводі, автомобілі на Запорізькому (ЗАЗ) та на Луцькому (ЛуАЗ) автозаводах.

На КрАЗі виробляють двовісні: тягачі, самоски­ди, бортові автомобілі. Створюється виробництво автомобільних двигунів. Зараз використовуються двигуни російського виробництва (Ярославль), 50% інших комплектуючих також отримується з Росії. Понад 70% виробленої продукції йде на експорт у Росію. Власні автомобільні двигуни виробляють на Мелітопольському заводі, але обсяги недостатні, а якість двигу­нів низька.

На АвтоЗАЗі випускають «Таврію», автомобілі типу «пікап» та мікроавто­буси (на 8 пасажирів) і на їх базі – автомобілів швидкої допомоги, зборка німецького «Мерседесу». Медичні автомобілі на базі російської «Газелі» випускають на Лубенському «Автомаші» і Сімферополі, «Волги» у Кременчуці. У Дрогобичі – автокрани.

На Львівському «ЛАЗ» виробляються нові види міських автобусів на 70, 120, 180 осіб. Двигуни для автобусів постачають Росія, Франція і Ні­меччина.

Розвиток автомобілебудування в Україні не має значних перспектив через велику конкуренцію на світовому ринку з боку розвинених країн.

Україна не мала власного виробництва транспортних засобів для міст, потрібні машини купувала в Чехії, Румунії, Росії. Нині налагоджено власне виробництво тролейбусів в Дніпропетровську на «Південмаші». На ЛАЗі випус­кають односекційні тролейбуси. Трамваї виробляють на Луганському тепловозобудівному заводі та на «Південмаші».

Космічний комплекс. Україна входить до сімки космічних держав світу і відома виготовленням запускаючих ракетоносіїв, су­путників, а також бойових стратегічних ракет. В Україні на космос працює 40 підприємств. Головними із них є КБ «Південне», «Південмаш», «Моноліт» та «Кому­нар» (Харків), ВО «Київприлад», Чернігівський завод радіоприладів та Сумський «Оріон». Космічний комплекс України діє в тісному зв'язку з російським.

Продукція й послуги космічної промисловості користу­ються попитом на світовому ринку. Купуються переважно супутники телекомунікаційних послуг і зв'язку, які пов'язані з наземними терміналами і працюють у системі зв'язку.

Військово-промисловий комплекс. Україна була й залишається ві­домим виробником військової техніки та зброї. До України відійшла 1/3 ВПК колишнього Союзу. Науковий потенціал налічував 750 конструкторських бюро і науково-дослідних закладів.

На підприємствах України будува­лося майже 50% військово-морського флоту, стартових ракет, танків та вироблялося радіоелектронне обладнання. Харківське НВО імені Малишева – одне з найбільших в СНД.

На Україну припадала 1/3 військово-космічиого потенціалу Сою­зу. З 20 типів міжконтинентальних ракет 12 вироблялись в Україні, випускались твердо­паливні ракети «СС-24», ракетоносії «Космос», «Циклон», «Зеніт», «Океан» (ВО «Південмаш»), готувались ракети нового типу «Аріадна» та нові космічні апарати. НВО «Хартрон» був головним розробником систем управління й контролю над космічними програмами.

З 21 «критичної» технології в Україні розроблялось 17: електроніка й кібернетика, РЛС, СТЕЛС, композити, лазерна техніка та ін.

Найбільш перспективними є підприємства, що виробляють авіаційні двигуни, попит на які на світовому ринку зростає. Популярні модернізовані танки, які випускає Харківський завод ім. Малишева. Велике значення має продаж запасних частин до зброї й техніки, яка є в інших країнах світу. Крім того, конкурентоспроможною продукцією є датчики тиску та джерела живлення (НДІ «Ритм»), головки самонаведення ракет класу «земля-повітря», аварійні радіобуї Севастопольського концерну «Мусон» (система «Коспар-сарсат»), радіолокаційні відповідачі, комплекси заглушування радіозв'язку.

Виробництво побутової техніки проти 1990 р. значно зменшило­ся. Холодильники виробляють підприємства Донецька, Миколаїва, Дніпропетровська; побутові швейні машини – Львів, Київ; нові види телевізорів – Львів, Харків, Київ, Дніпропетровськ.

Радіоелектронна промисловість. До 1991 р. в Україні практично не вироблялися технічні засоби зв'язку. В результаті конверсії ВПК налаго­джено виробництво багатьох видів продукції. Зокрема, у Дніпровську виробляються цифрові електронні АТС, Ромнах – АТС, Харкові та Львові випускають комутаційне обладнання для сільсь­кої місцевості та невеликих міст. Телеграфну апаратуру випускають заводи Черкас, Малину, Хмельницьку що дає змогу повністю забезпечити телефонну мережу України цифровими системами передачі. У Тернополі виробляють засоби мобільного зв'язку для залізничного транспорту, Севастополі – засоби радіозв'язку для мор­ського транспорту та глобальної морської системи безпеки.

КНВО «Електронмаш» (м. Київ) разом з СП «Магніт» (м. Канів) налагодив випуск сучасної комп'ютерної техніки. Виробництво медичної техніки налагоджено у Львові, Київі, Ізюмі, Старому Самборі, Харкові (НВО «Турбоатом»).

Територіальна концентрація машинобудування. Підприємства машинобудівного комплексу територіально розосереджені по всіх регіонах України. На фоні просторової деконцентрації виділяється Харківська область, яка (особливо м. Харків) характеризується найбільшим на Україні випуском продукції машинобудування (20%). Харківська промислова агломерація спеціалізується на випуску широкого асортименту продукції, зокрема, середнього машинобудування. За масштабами просторової концентрації машинобудування Харківська область перевищує відповідний показник по Одеській, Львівські та Миколаївській областях.

Друге місце за рівнем концентрації машинобудування займає Київська область, на яку разом з м. Києвом, припадає 12% продукції галузі. Переважає приладобудування, виробництво устаткування для харчової, легкої промисловості, випуск верстатів тощо.

Високим рівнем концентрації виділяються Донецька, Дніпропетровська і Запорізька області, на кожну з них припадає близько 8% випуску продукції.

У перспективі розвитку машинобудівного комплексупередбачено розширювати асортимент продукції машинобудування, інтенсифікувати оновлення машинобудівної продукції і технічного переоснащення галузей промисловості; створювати високоефективні машини та їх системи для всіх галузей і сфер господарства; розвивати нові машинобудівні галузі та виробництва; створювати нові види машин, устаткування, роботів тощо.

 

 







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 556. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.007 сек.) русская версия | украинская версия