Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Малюнок 2 Як мене бачать батьки і як я бачу сама себе




Доверь свою работу кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

М.: Я намалювала диплом, який я отримала після навчання. Для батьків це було дуже важливо – сам диплом.

П.: Намалювали те, що для вас важливе, а видається, що і для них це важливо.

М.: Для мене це теж важливо, але для них ця кірочка з відзнакою дала можливість зрости в очах інших людей.

П.: Ви старались принести їм радість?

М.: Я старалась перш за все для себе, для них я б його зробила не червоним, а чорним. Я хочу, щоб мене сприймали безумовно, як дитину, а не крізь призму моїх досягнень.

П.: А чи є у вас здатність сприймати їх безумовно?

М.: Я їх тільки так і сприймаю.

П.: Що означає цей верблюд? Ви себе так одиноко відчуваєте в сім’ї - як в пустелі?

М.: Так.

П.: Верблюд – незрілий, дитя, то рідні так вас сприймають – інфантильною, незрілою, дитячою?

М.: Переважно, так.

П.: Так було завжди, чи ви відчуваєте, що колись не було колючок, верблюда і диплома, тобто вас любили, сприймали такою, яка ви є?

М.: Якщо чесно, то я не пам’ятаю цього.

П.: Тобто кожного разу вам пригадується тільки те, що вас не знають, якою ви є насправді?

М.: Так, і не хочуть знати, навіть якщо я вже відкрито починаю про це говорити.

П.: А чому? Тобто у них є певний інтерес.

М.: Просто наші думки, погляди на життя не співпадають.

П.: Які конкретно?

М.: Їм не подобається моя ідеалізованість, вони мене намагаються кожного разу трохи «приземлити».

П.: Ця ідеалізованість, можливо, створює ситуацію, коли кожного разу ви ніби зверху, а вони внизу?

М.: Можливо.

П.: «Як я бачу сама себе» – це серце?

М.: Так, я себе бачу складною системою.

П.: Але ж серцева система є однаковою у всіх.

М.: Як у кожної людини.

П.: То вона точно така ж, як і у батьків?

М.: Так.

П.: Можливо, ваше серце «кровоточило»у стосунках з батьками?

М.: У своєму щоденнику я написала, що мене в хаті - психологічні вампіри. Я на кімнаті повісила замок, бо мама почала читати мій щоденник. Дуже вибагливий розум і фантазію потрібно мати, щоб його віднайти.

П.: Вона погодилася певною мірою з написаним? Змінила ставлення до вас?

М.: Ні, вона ще більше розізлилася.

П.: Розізлилася, бо не вважає, що вона - вампір?

М.: Так.

П.: А вам не видалося, що вона справді має підстави злитися?

М.: (Сміється). Я б теж мабуть розізлилася, якби таке про себе прочитала. Я писала для себе, а не для сторонніх очей. Навіщо було читати? Я їй сказала: «не хочесь дізнатися про себе щось погане, то й не питай. Це в мене такий девіз.

П.: Не питай думки про себе?

М.: Так. Не хочеш розчаровуватись, то не питай. Не намагайся підслухати, бо вона це полюбляє, особливо коли до мене подруги приїдуть. І сестра це дуже любить. Буває відкриваєш двері – стоять. “Добре стоїмо? То стоїмо і далі”. І закриваю кімнату. Я про особисті справи розповідаю, про коханого хлопця, то чого ти стоїш під дверима, слухаєш? Вона постійно хоче почути якусь інформацію.

П.: Але ж це говорить, що ви не байдужа для неї.







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 626. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.015 сек.) русская версия | украинская версия