Малюнок 6 Чоловік, жінка і я

П.: Тобто жінки немає. Є ви, є чоловік.

М.: Так.

П.: І то так була потреба доклеїти малюнок?

М.: Я спочатку намалювала голови і мені вони сподобалися, а за пропорцією вони були дуже короткі. Прийшлось домалювати, щоб були ноги.

П.: У жінки, зображеної на малюнку, є готовність до чуттєвих стосунків, тому що бачимо припідняту спідницю. І окрім того, не зображено іншої жінки. Це може свідчити про те, що ви матір не відносите до категорії жінки, і тим самим немовби нівелюєте факт походження від неї як біологічної матері. Духовне ставите вище біологічного, ви сама створюєте себе, самонароджуєтеся.

М.: Я їй сказала таку фразу: “Я тобі вдячна, що ти мене народила, дала шанс жити”. А все інше довелюся в собі переробляти.

П.: Дійсно, що ви як би самонародилися. Але без народження не було б можливості себе створювати? То мати очікує від вас дещо більшої вдячності…

М.: Я вдячна і за те, що вона разом з батьком оплачувала моє навчання. Проте не створювала умови, щоб я вчилася так, як вона собі це намріяла.

П.: Не створювала в якому плані: вам доводилося багато працювати чи інше?

М.: В моральному плані. Вона говорить, що створила всі умови для мого навчання саме з такими високими оцінками. А я відповідаю: «незважаючи на те, що ти витратила гроші, я б могла вчитися на трійки». У мене не було підтримки, за кожен свій промах у навчанні я отримувала сповна.

П.: Мама так ретельно слідкувала за вашим навчанням? Але ж вона могла і не знати про ваші промахи?

М.: Вона заглядала в залікову книжку, як і в шкільний щоденник.

П.: За промахи вона вас на гречку ставила, била?

М.: Вона карала мене не у фізичному, а в моральному плані. Вона такі непреємні речі говорила, що краще б на гречку...

П.: Як ви поясните, що на малюнку жінка дивиться повз чоловіка, а чоловік - на неї?

М.: Вони дивляться очі в очі.

П.: Подібно як лебеді (мал. 1).

М.: Так.

П.: Ці дві картинки (мал.1 і мал.6) ідентичні?

М.: Так.

П.: Тема “Чоловік, жінка і я” передбачає, що зображені стосунки між ними. Тут не передбачається, що в цю ідилію буде вклинюватися якась інша жінка.

М.: Таку активність іншої жінки я не виключаю, але як би вона не вклинювалася, мої стосунки з чоловіком повинні бути такими, незмінно хорошими.

П.: Але тоді як ви будете знати, що стосунки є саме такими? Є небезпека, що неусвідомлювано ви можете провокувати подібні впливи іншої жінки, щоб перевірити, чи то справді «лебедині стосунки» (мал. 1).

М.: Дійсно, так і є.

П.: Потрібно взяти до уваги, що ви можете невидимо для себе активізувати інших людей. Наприклад, часто говорячи про ці «лебедині стосунки» іншим жінкам, як то часто буває. Тому що в них можуть виникнути заздрощі, бо в кожного ідеалом є саме такі ідеальні стосунки. У них може виникнути також скептичне ставлення на основі власного досвіду, знання психології чоловіків: «ти не заслуговуєш на це, що ти про себе уявила?».

М.: Саме це й говорять мені інші жінки!

П.: Але ви повинні знати, що самі створюєте таку ситуацію. Якщо ми цього не знаємо, то тоді перетворюємо інших людей на «черв’яків» (мал.4). Бо маючи неприязнь до людей, створюється ситуація, щоб завжди були підстави бачити їх «чорними», «черв’яками». (До групи): Неприязнь до людей, виходячи з попереднього фрагмента роботи, екстраполюється із сімейних стосунків, які були дисгармонійними. Відбувається перенесення на інших людей за внутріншньогю логікою: «якщо найближчі люди так ставляться до мене, то чого можна очікувати від чужих людей?».

М.: Чужі люди бувають значно кращими, ніж рідні. Родичі значно кращі, ніж моя сім’я. У своїх сім’ях їх стосунки, напевне, гармонійні.