Література до п’ятого розділу1. Андерсон Д. Мир – театр. Будь актером! / Пер. с англ. – Вильнюс, М.: Полина, 1998. – 285 с. 2. Винникотт Д. В. Переходные объекты и переходные явления: исследование первого " не-я" предмета // Антология современного психоанализа. – М., 2000. – Т. 1. – С. 186 – 200. 3. Бурно М. Терапия творческим самовыражением. – М.: Медицина, 1989. – 304 с. 4. Гройсман А. Л. Основи психологии художественного творчества. – М.: Когито-Центр, 2003. – 187 с. 5. Кляйн М. Развитие в психоанализе. – М.: Академический проект, 2001. – 510 с. 6. Кочунас Р. Психологическое консультирование. Групповая психотерапия. – М.: Академический проект; ОППЛ, 2002. – 464 с. 7. Лейбин В. М. Словарь-справочник по психоанализу. – СПб.: Питер, 2001. – 688 с. 8. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокорекционные группы: теория и практика / Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ. ст. Л. П. Петровской. – М.: Прогресс, 1993. – 368 с. с ил. 9. Тимощук И. Личностные предпосылки формирования морально-этической ответственности практического психолога // Международный конкурс педагогов " Артек". – 2001. – С. 77 – 82. 10. Фромм Е. Анатомия человеческой деструктивности. – М.: Республика, 1994. – 447 с. 11. Яценко Т. С. Активная социально-психологическая подготовка учителя к общению с учащимися: Кн. для учителя. – К.: Освіта, 1993. – 208 с.
ДОДАТОК А. Тематика дисертаційних досліджень, які виконуються при науково-дослідному Центрі глибинної психології КГУ та АПН України (м.Ялта) Центр глибинної психології започатковано у 2006 році. Окрім підготовки психологів-практиків, у завдання роботи Центру входить науково-дослідна діяльність, зокрема підготовка фахівців вищої кваліфікації – кандидатів та докторів психологічних наук. Теоретичними засадами Центру є психодинамічна теорія, розроблена академіком АПН України Т.С.Яценко та її послідовниками. Психодинамічна теорія у вітчизняній практичній психології ґрунтується на емпіричних результатах групової психокорекції за методом активного соціально-психологічного навчання (АСПН). У процесі становлення метод АСПН набув орієнтації на здійснення глибинно-психологічної корекції учасників групи у відповідності з критеріями адекватності та об’єктивності наукового пізнання цілісної психіки у взаємозв’язках свідомої та несвідомої сфер. В контексті соціально-історичних умов становлення теоретичної концепції та практичної майстерності психолога-практика важливим є становлення категоріальної системи понять, які збагачують вітчизняну практичну психологію і сприяють її інтеграції у світову спільноту. Соціально-психологічне навчання є універсальною методикою, зорієнтованою на глибинні передумови, може бути поширеним як на підготовку керівників, так і на підготовку педагогів, психологів. Цей метод може виступати в якості дослідницької процедури, що засвідчили дисертації, виконані учнями Т. С. Яценко. У рамках наукової школи Т. С. Яценко О.Г.Солодуховою захищено докторську дисертацію на тему “Психологія становлення особистості молодого вчителя в процесі професійної адаптації” (Інститут педагогіки і психології професійної освіти, м. Київ). Методику АСПН використано і в докторській дисертації О.Д.Сафіна (м. Київ). Захищено кандидатські дисертації: М. П. Зажирко “Глибинно-психологічні передумови активізації процесу спілкування (акмеологічний підхід)” (Інститут педагогіки і психології професійної освіти, м. Київ); Л. В. Мошенська " Діагностичні можливості комплексу тематичних малюнків у дослідженні глибинних аспектів психіки" (Інститут педагогіки і психології професійної освіти, м. Київ); В.І. Коновальчук " Психологічний зміст механізму заміщення та його врахування у процесі підготовки психологів практиків" (Інститут педагогіки і психології професійної освіти, м. Київ); О. Г. Біла “Психокорекційні можливості методу активного соціально-психологічного навчання (на матеріалі підготовки психологів-практиків)” (НДІ психології ім. Г. С. Костюка, м. Київ); П. В. Теслюк “Полівалентність змісту символіки тематичних психомалюнків (на матеріалі професійної підготовки психологів-практиків)” (НДІ психології ім. Г.С. Костюка, м. Київ); І. В. Євтушенко “Роль архетипної символіки у вираженні інтимних почуттів суб’єкта до близьких йому людей (на основі дослідження міфів, казок та психомалюнків” (НДІ психології ім. Г. С. Костюка, м. Київ); С. М. Аврамченко “Пізнання внутрішньої суперечливості психіки суб’єкта методом психомалюнку” (Прикарпатський національний університет, м. Івано-Франківськ); О. А. Коновалова “Глибинно-психологічне пізнання феномену експектацій методом активного соціально-психологічного навчання” (Інститут педагогіки і психології професійної освіти, м. Київ); І. М. Сергієнко “Глибиннопсихологічні передумови ставлення суб’єкта до інших людей (на матеріалі активного соціально-психологічного навчання)”, (Прикарпатський національний університет, м. Івано-Франківськ); А. Е. Мелоян “Глибиннопсихологічні витоки агресивності особистості (на матеріалі активного соціально-психологічного навчання)” (НДІ психології ім. Г. С. Костюка, м. Київ); Б. Б. Іваненко “Особистісна психокорекція майбутнього практичного психолога засобами активного соціально-психологічного навчання” (НДІ психології ім. Г.С.Костюка, м.Київ), Т.І.Білуха " Розвиток особистості майбутнього психолога-практика засобами корекційно-виховного впливу" (Прикарпатський національний університет, м. Івано-Франківськ); О.Г.Стасько " Психологічна значущість умовних цінностей та їх вплив на формування ідеалізованого “Я” особистості" (Університет ім.. М.П.Драгоманова, м.Київ). При Науково-дослідницькому центрі глибинної психології виконуються докторські дисертації:
Кандидатські дисертації:
У Координаційній раді АПН України закоординовано теми кандидатських дисертацій:
Окреслені перспективи наступних дисертаційних досліджень:
При науково дослідницькому центрі АПН України розробляється держбюджетна тема: " Теоретико-методичне забезпечення застосування соціально-психологічного театру з метою проведення психопрофілактичної роботи у молодіжному середовищі"
* Підготовлено М.П. Зажирком. * Підготовлено Б.Б.Іваненко. * Підготовлено колективом авторів: Аврамченко С. М., Білуха Т. І., Євтушенко І. В., Святка О. О., Калашник І. В., Раджабова С. Ш.
|
