Вогневі можливості і бойовий порядок артилерійських (мінометних) підрозділів

Основою бойового застосування артилерії в сучасному бою є масований і зосереджений вогонь, широкий маневр частинами (підрозділами) і вогнем на полі бою.

Маневр артилерійськими частинами (підрозділами) полягає в переміщенні їх по фронту і по глибині в цілях створення найвигідніших умов для виконання поставлених задач.

Маневр вогнем артилерії полягає в одночасному або послідовному масажуванні (зосередженні) вогню по найважливіших угрупуваннях і об'єктах противника або в розподілі вогню для одночасної поразки декількох угрупувань або об'єктів.

Основною умовою успішних дій артилерії в бою є безперервність взаємодії її з танковими і мотострілковими частинами і підрозділами, іншими пологами військ і авіацією.

Взаємодія артилерії полягає в узгодженні її вогню і маневру з ударами і діями військ по виконуваних ними задачах, напрямах дій і рубежах. В першу чергу дії артилерії повинні бути узгоджені по місцю, мети і часу з ядерними ударами, що наносяться по об'єктах противника, а також діями загальновійськових підрозділів і частин.

Вогняними можливостями артилерійських (мінометних) підрозділів називають кількість вогневих задач, які може виконати батарея(дивізіон) в конкретних умовах бойової обстановки.

Вогневі можливості артилерійських підрозділів залежать від часу, протягом якого повинна бути виконана поставлена задача, призначеної (відпущеного) витрати снарядів, режиму вогню і кількості знарядь в батареї (дивізіоні).

Знання вогневих можливостей артилерійських підрозділів потрібне для того, щоб правильно визначити мінімальне число підрозділів (батарей, дивізіонів) для виконання поставленої задачі в указаний час.

Приклад. Вимагається визначити найбільший розмір ділянки зосередженого вогню для дивізіону 122-мм гаубиць в цілях придушення укритої живої сили і вогневих засобів. Тривалість вогняного нальоту визначена в 10 мін, витрата снарядів — норма, дальність стрільби — 8 км.

Рішення. По технічному режиму вогню одна 122-мм гаубиця за 10 мін може випустити 40 снарядів, а дивізіон у складі 18 гаубиць 40 × 18 = 720 снарядів. При нормі витрати 200 снарядів на 1 га вогневі можливості дивізіону будуть відповідно рівні 700 ÷ 200 = 3, 5 га.

Для виконання вогневих задач дивізіон і батарея розгортаються в бойовий порядок, який складають штатні і додані сили і засоби, розгорнені відповідно до рішення командира для виконання поставлених задач. Бойовий порядок повинен забезпечувати найшвидше і надійніше виконання поставлених задач, якнайкраще використовування підрозділів відповідно до їх озброєння і призначення, безперервна взаємодія із загальновійськовими підрозділами, стійке управління підрозділами, можливість швидкого маневру в бою, а також якнайкраще використовування захисних і маскуючих властивостей місцевості.

Бойовий порядок артилерійського дивізіону (батареї) складається з бойових порядків батарей (вогневих взводів) і доданих підрозділів артилерійської розвідки, командно-наглядового пункту дивізіону (батареї), пункту управління вогнем дивізіону, а при необхідності і наглядових пунктів — передового і бокового.

Бойовий порядок вогневого взводу складається із знарядь, розташованих на вогневій позиції. Для розгортання артилерійського дивізіону (батареї) в бойовий порядок призначають район вогневих позицій (основний і запасний), а також місце командно-наглядового пункту. У районі вогневих позицій для кожної батареї вибирають одну або декілька вогневих позицій. Віддаль між ними повинне бути не менше 500 м.

Вогняною позицією називається ділянка місцевості, зайнята або підготовлена до заняття артилерійською одиницею (мінометами, бойовими машинами, пусковими установками ПТКР) для ведення вогню.

Вогневі позиції підрозділяються на основні, тимчасові і запасні.

Основна вогняна позиція призначається для виконання окремих вогневих задач: підтримка підрозділів, діючих в смузі забезпечення і обороняючих передову позицію, підтримку бойової охорони, ведення вогню вночі і по дальніх цілях противника.

З тимчасових вогневих позицій виконуються задачі кочуючими артилерійськими підрозділами. Ці позиції звичайно обираються ближче до переднього краю.

Запасна вогнева позиція призначається для маневру батареї або при вимушеному залишенні основної вогневої позиції і облаштовується завчасно. Маневр на запасну позицію, як правило, скоюється для підтримки контратак або для вирішення вогневих задач на користь сусідів. Вимушене залишення основної вогневої позиції здійснюється при відході або у разі неможливості виконання вогневих задач з основної вогневої позиції зважаючи на її обстріл артилерією противника, нальоту авіації або зараження району отруйливими або радіо­активними речовинами. Запасна вогняна позиція займається також в тих випадках, коли якнайменші приціли з основної вогняної позиції не дозволяють вести вогонь.

Для введення противника в оману щодо розташування вогневих підрозділів за планом старшого командира можуть облаштовуватись хибні вогневі позиції.

Для підрозділів ПТКР можуть призначатися очікувальні позиції. Артилерійські тягачі батареї розташовуються позаду вогневої позиції до 800 м, що забезпечує їх безпеку при обстрілі вогняної позиції, надійного зв'язку із артилерійської одиниці (мінометами) і швидкого висунення до знарядь, розташованих на вогневій позиції.

Вогневі позиції можуть бути закритими і відкритими.

Закритою називається вогняна позиція, яка вкриває від наземного спостереження противника матеріальну частину і приховує дим, пил і спалахи пострілів при веденні вогню.

Відкритою називається позиція, на якій матеріальна частина не укрита від наземного спостереження противника або, будучи укритою і замаскованою, стає спостережуваною при веденні вогню (поява диму, пилу, спалаху пострілів). Відкрита вогнева позиція звичайно займається артилерійською одиницею, пусковими установками ПТУР, призначеними для стрільби прямим наведенням по броньованих цілях противника або по вогневих цілях, розташованих в інженерних спорудах (мал. 14). Для вирішення приватних задач відкриту вогневу позицію для стрільби прямим наведенням можуть займати знаряддя, взводи і батареї артилерійського полку.

Вогнева позиція повинна забезпечувати надійне маскування, розташовуватися по можливості за природними протитанковими перешкодами на танконебезпечному напрямі, особливо в обороні, і не повинна знаходитися поблизу місцевих предметів, що різко виділяються.

При виборі вогневої позиції треба звертати увагу на якість ґрунту. Ґрунт повинен бути достатньо твердим, але не кам'янистим і не запорошеним, оскільки кам'янистий ґрунт ускладнює інженерне устаткування вогневої позиції і збільшує осколкову дію снарядів противника, що розірвалися, у разі обстрілу вогневої позиції, а запорошений ґрунт сильно демаскує вогневу позицію при стрілянині.

Вогневі позиції облаштовується в інженерному відношенні і ретельно маскуються. З цією метою на вогневій позиції виробляється розчищання секторів огляду і обстрілу; влаштовуються окопи і укриття для матеріальної частини, укриття для особового складу, льохи (ніші) для боєприпасів і відриваються ходи повідомлення, вибираються і облаштовуються приховані під'їзні шляхи. Підступи до вогневих позицій прикриваються мінними загородами.

У місцях розташування артилерійських тягачів і автомобілів влаштовуються укриття для особового складу, тягачів і автомобілів. У дивізіоні і батареї вибираються і облаштовуються командно-спостережний пункт, а при необхідності і допоміжні наглядові пункти — передовий і бічний.

Командно-спостережний пункт призначається для управління вогнем і маневром, для розвідки противника і місцевості, спостереження за діями своїх військ. На ньому знаходиться командир дивізіону (батареї) з необхідними для управління особовим складом, приладами і засобами зв'язку.

Передовий спостережний пункт призначається для розвідки противника, оглядання ближніх підступів до переднього краю своїх військ, підтримки тіснішого зв'язку із загальновійськовими підрозділами, а також для коректування вогню по цілях, які не спостерігаються з командно-спостережного пункту. На передовому спостережному пункті дивізіону може знаходитися начальник розвідки, а на передовому спостережному пункті батареї — командир взводу управління з необхідним для ведення розвідки і підтримка зв'язку особовим складом.

Бічний спостережний пункт призначений для розвідки противника і місцевості в районах, які не спостерігаються з командно-спостережного пункту, для виявлення цілей, спостереження за результатами стрільби і коректування вогню.

При організації в дивізіоні зв'язаного спостереження бічний пункт його, як правило, поєднується з командно-наглядовим пунктом командира однієї з батарей. Командно-спостережний і передовий спостережний пункти можуть бути рухомими. Це особливо важливо в маневрених умовах сучасного бою. Наявність рухомих наглядових пунктів в дивізіоні і батареї забезпечує управління вогнем і маневром з ходу і з коротких зупинок, а також якнайкращі умови для підтримки безперервної взаємодії артилерійських командирів з командирами батальйонів і рот.

Командно-спостережні і допоміжні спостережні пункти облаштовуються в інженерному відношенні і маскуються.