Сутність фінансового контролінгу

Контролінг - це спеціальна саморегулівна система методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства і включає інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль і внутрішній консалтинг. Фінансовий контролінг (financial controlling) являє собою функціональний блок фінансового менеджменту, організований у формі спеціальної саморегулівної системи методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку фінансового менеджменту підприємства і включає інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль і внутрішній консалтинг. Каталог функціонально-організаційних завдань фінансового контролінгу на підприємстві наведено в табл. 11.1.

Таблиця 11.1

Функції та завдання фінансового контролінгу на підприємстві

Функції	Завдання
Координація	Регулювання інформаційних потоків. Координація діяльності окремих підрозділів. Координація процесу планування
Фінансова стратегія	Активна участь у розробленні фінансової стратегії підприємства. «Продаж» цілей і планів. Вироблення пропозицій щодо адаптації організаційної структури підприємства до обраної стратегії розвитку
Планування та бюджетування	Розроблення та постійне вдосконалення внутрішньої методики прогнозування та бюджетування. Забезпечення процесу бюджетування. Участь у розробленні первинного, основних та додаткових бюджетів
Бюджетний контроль	Організація внутрішнього (управлінського) обліку. Участь у складанні річних, квартальних і місячних звітів. Аналіз відхилень фактичних показників від запланованих. Забезпечення постійного аналізу та контролю ризиків у фінансово-господарській діяльності, а також розроблення заходів щодо їх нейтралізації. Виявлення та ліквідація вузьких місць на підприємстві

 

Виходячи із поставлених функціонально-організаційних завдань у структурі фінансового контролінгу виділяють стратегічний фінансовий контролінг та оперативний фінансовий контролінг. Взаємозв'язок стратегічного і оперативного контролінгу наведено в табл. 11.2.

Стратегічний фінансовий контролінг на підприємстві забезпечує виконання таких завдань:

1) розроблення фінансової стратегії;

2) ідентифікація та формування стратегічних факторів успіху та забезпечення конкурентоспроможності у довгостроковому періоді;

3) визначення горизонтів фінансового планування, формулювання цільової методології стратегічного та оперативного планування на підприємстві відповідно до встановлених горизонтів;

4) упровадження дієвої системи раннього попередження та реагування;

5) довгострокове управління вартістю підприємства для забезпечення зростання добробуту акціонерів (creating shareholder value);

6) забезпечення інтеграції довгострокових стратегічних цілей та оперативних завдань, які ставляться перед окремими працівниками та структурними підрозділами.

Дієвість стратегічного фінансового контролінгу на підприємстві проявляється через ефективне стратегічне фінансове планування і визначається такими чинниками:

- чіткістю і реалістичністю поставлених стратегічних цілей;

- цілеспрямованістю та обґрунтованістю планування;

- координацією служб підприємств на етапах постановки цілей, їх трансформації у планові цільові показники, виконання планів і контролю за виконанням таких планів.

Оперативний фінансовий контролінг передбачає формування та реалізацію системи обґрунтування, прийняття, виконання та контролю за виконанням оперативних фінансових рішень з метою досягнення поточних (короткострокових) фінансових цілей (монетарних і немонетарних). Процедура організації планування в межах оперативного фінансового контролінгу, виходячи з короткострокового характеру цільових завдань, які стоять перед таким контролінгом, дещо змінюється порівняно зі стратегічним контролінгом.

Найважливішою задачею оперативного контролінгу є забезпечення існування підприємства. Оперативний контролінг охоплює задачі планування, аналізу і управління, залежно від поставленої мети.

Оперативний контролінг робить спроби за допомогою оперативного планування реалізувати загальне планування фірми. На відміну від традиційної звітності, з її орієнтацією на минуле, оперативний контролінг орієнтований на майбутнє.

Стратегічний контролінг відрізняється від оперативного по наступним позиціям:

- тимчасовий проміжок планування не має обмежень;

- стратегічний контролінг працює з орієнтовними величинами;

- стратегічний контролінг посилений в зовнішньому напрямі і приймає до уваги навколишні зміни різного характеру (наприклад, зміна поведінки клімату, політична і економічна зміни);

- в протилежність переважно ретроспективним підходам оперативного контролінгу, тут досліджуються можливі впливи стратегій на діяльність підприємства в перспективі. Направлені на майбутнє підходи стратегічного контролінгу дозволяють своєчасно розпізнавати шанси і уникнути ризиків;

- облік і систематизація впливу всіх зовнішніх чинників, що мають значення для підприємства, його слабких і сильних місць і систематичне спостереження за їх розвитком;

- оцінка витікаючих з цього шансів і ризиків з урахуванням тих, що є ресурсами (капітал, співробітники, машинний парк);

- здійснення запланованих стратегій і об'єднання планів в оперативний контроль.

Таблиця 11.2

Взаємозв'язок стратегічного і оперативного контролінгу

Ознаки	Рівні
Стратегічний контролінг	Оперативний контролінг
Орієнтація бізнесу	Навколишнє середовище і підприємство: адаптація	Підприємство: екологічність виробничих процесів; економічна ефективність
Етапи планування	Стратегічне планування. Сильні/ слабкі сторони	Оперативне планування, складання кошторису і бюджету, управління показниками

Продовження табл. 11.2

Розмірність	Сильні/слабкі сторони; шанси, ризик	Виручка/витрати. Виробіток/витрати
Масштаби, цілі	Забезпечення існування, потенціал успіху	Ліквідність Економічність Кеш-флоу Прибуток Рентабельність Економічна ефективність

 

Відмінність між оперативним і стратегічним контролінгом за часом наведена на рис. 11.1.

Рис. 11.1. Відмінність між оперативним і стратегічним контролінгом у часі