Відповідність виплат результатам праці

Найбільш важливим і відповідальним розділом аналізу витрати фонду заробітної плати є перевірка відповідності виплат результатам праці. У процесі аналізу повинна бути отримана відповідь на запитання, чи є економічно виправданим і доцільним збільшення виплат за окремими складовими фонду заробітної плати стосовно кінцевих результатів праці й виробництва.

При цьому необхідно виходити з того, що результати праці виражаються не через витрати, а через кількісно-якісний підсумок роботи – виробництво певної кількості продукції. Загальною закономірністю повинне бути випередження речовинного результату (його приросту) у порівнянні зі збільшенням трудових витрат, виражених у грошовій формі у вигляді витрат заробітної плати, або, принаймні, рівність приросту продукції й збільшення витрат (при незмінних технічній озброєності, умовах праці й виробництва).

Аналіз витрат праці і її результатів проводиться спочатку в цілому по підприємству за загальними збільшеними показниками, а потім диференційовано за видами продукції, виробничими підрозділами і окремими складовими фонду заробітної плати. Важливим узагальнюючим показником є співвідношення темпів росту продуктивності праці й середньої заробітної плати.

Укрупнений аналіз починається з визначення приросту продукції відносно плану й до базового періоду. При виробництві однорідної продукції, змінюваної натуральними або умовно-натуральними показниками, фонд витраченої заробітної плати ділиться на кількість продукції (кубометр, тонну, умовну банку та ін.). При нормальному розвитку виробництва показник питомої витрати заробітної плати на одиницю продукції повинен знижуватися.

При виробництві різнорідної продукції великої номенклатури витрати заробітної плати слід співвідносити із грошовим вираженням продукції, прийнявши за одиницю, наприклад, 1000 грн продукції. Як і в першому випадку, показник питомої витрати заробітної плати за цю узагальнену одиницю (надалі цей показник іменується зарплатомісткістю) повинен знижуватися в пропорції, близькій до зниження трудомісткості на 1000 грн продукції.

При грошовому вимірі обсягу продукції важливо встановити, до продукції в якому вимірі (товарної або нормативно-чистої) повинні бути віднесені витрати заробітної плати. Для отримання більш чіткої картини необхідно розрахувати обидва ці показники. Порівняння зарплатомісткості 1000 грн товарної й 1000 грн нормативно-чистої продукції дозволяє зробити деякі висновки. Якщо зарплатомісткість 1000 грн товарної продукції знизилася більшою мірою, чим нормативно-чиста, то це свідчить про збільшення матеріальних витрат. Таке зниження не є заслугою підприємства, а являє собою наслідок асортиментного зрушення. При протилежному варіанті недостатнє зниження зарплатомісткості показує збільшення трудомісткості й зменшення матеріалоємності також через асортиментне зрушення, що не завжди слід ставити в провину підприємству.

Кожного разу вплив асортиментних (структурних) зрушень на витрату заробітної плати слід елімінувати. Оскільки показник нормативно-чистої (або чистої) продукції найбільш правильно відбиває дійсний приріст продукції й вільний від впливу матеріалоємності, його й слід прийняти за основу в ході подальшого аналізу.

Саме по собі порівняння двох показників – приросту обсягу продукції й приросту зарплатомісткості, хоча й дає певну орієнтацію при порівнянні результатів виробництва й витрат заробітної плати, але не дозволяє визначити, за рахунок чого отримані ті або інші співвідношення. Для відповіді на це питання аналіз потрібно поглиблювати.

Насамперед зіставляється динаміка зміни трудомісткості й зарплатомісткості одиниці або 1000 грн продукції. При нормальному розвитку виробництва зазначені показники повинні знижуватися близькими один до одного темпами. Відмінності можливі тільки за рахунок зміни тарифікації робіт і робітників, застосування більш високих показників преміювання або при наявності явно зайвих виплат (оплата понаднормових, додаткова оплата за виправлення браку та ін.). Однак може мати місце й такий варіант, коли фактична трудомісткість знизилася відповідно до плану або навіть більшою мірою, план за ростом продуктивності праці виконаної і перевиконаної, а зарплатомісткість одиниці продукції Зе не змінилася або навіть зросла, тобто Δ Зе . Аналіз такої невідповідності проводиться шляхом розкладання витрат заробітної плати за складовими. Динаміка кожного з елементів порівнюється з динамікою приросту продукції й продуктивності праці.

Найбільш вагомий і рухливий елемент – фонд прямої заробітної плати робітників-відрядників. Його величина залежить не тільки від обсягів зробленої продукції й виконаних робіт, які враховуються в більшості випадків досить точно, але й від якості норм праці й пов'язаних з ними розцінок за відрядні роботи. Обсяг і розцінка – найважливіші зарплатоутворюючі елементи. Але оскільки розцінка за одиницю продукції (робіт) або операцію залежить від норм, то, якість останніх безпосередньо впливає на величину фонду прямої заробітної плати.

Взаємозв'язок якості нормування праці й витрати прямої заробітної плати робітників-відрядників показана на прикладі (табл. 9.3)

Таблиця 9.3