Плоский друк

При плоскому друці текст і зображення передаються на задрукований матеріал за допомогою друкарської форми, на якій друкарські і пробільні елементи розташовані практично в одній площині (тому і друк називається плоским) і володіють вибірковими властивостями сприйняття масломістської фарби і зволожуючого розчину. Плоский друк буває двох видів: непрямим і прямим. Офсетний спосіб друку належить до способу плоского непрямого друку. Фарба з друкарської форми передається спочатку на еластичний проміжний носій (гумовотканинне офсетне полотно), а потім на папір.

Щоб на друкарській формі досягався ефект відштовхування фарби, використовуються два методи, засновані на різній взаємодії поверхні друкарської форми і фарби.

· У традиційному офсеті друкарська форма покривається зволожуючим розчином, який тонким шаром наноситься на форму. Пробільні елементи сприймають воду і не сприймають фарбу (плівка зволожуючого розчину перешкоджає передачі фарби), а друкарські елементи, навпаки, сприймають фарбу.

· У сухому офсеті (офсет без зволоження) поверхня формового матеріалу покрита силіконовим шаром, що забезпечує фарбовідштовхуючі властивості форми. Шляхом видалення силіконового шару відкривається поверхня друкарської форми, що сприймає фарбу.

Зараз офсетний друк є найпоширенішим за загальним обсягом продукції, що випускається, способом друку. Газети, книги, журнали, альбоми по мистецтву, всіляка реклама — все це видається за допомогою офсетного друку. Саме тому даний спосіб друку ми розглядаємо докладніше, ніж всі інші. Друкарські апарати у всіх машинах для офсетного друку складаються з формового циліндра, офсетного циліндра, обтягнутого гумовотканинним полотном, друкарського циліндра, що несе папір, і механізму натиску. Виходячи з такого пристрою друкарської машини, загальна схема традиційного офсету наступна.

1. Створення друкарських форм. З фотоформи зображення експонується на плоску пластину з світлочутливим шаром, який піддається фотохімічній обробці. Друкарські елементи пластини обробляються спеціальним покриттям, що утримує фарбу і відштовхує воду. Пробільні елементи покриваються вмістом, що утримує воду і відштовхує фарбу.

2. Змочування. Друкарська форма вмонтовується на циліндр (формовий циліндр), що обертається, до якого безперервно поступає змочуючий розчин. Змочується вся друкарська форма, окрім ділянок, оброблених водовідштовхувальним вмістом (друкарські елементи).

3. Нанесення фарби. Фарбувальний валик наносить на форму фарбу на масляній основі. Рівномірний тонкий шар фарби наноситься на ділянки форми, оброблені водовідштовхувальним вмістом, тобто на друкарські елементи.

4. Перенесення фарби. Офсетний циліндр обтягнутий еластичним гумовотканинним покриттям, на який переноситься фарба з друкарської форми. Притискаючись до паперу, гумовотканинне покриття злегка деформується (оскільки воно еластичне), тому зображення рівномірно переноситься як на гладкий, так і на текстурований папір.

5. Друк. Папір (листовий або рулонний) проходить між офсетним і друкарським циліндрами. Офсетний циліндр притискається до паперу і відтискає на ній остаточне зображення.

До переваг офсетного способу друку можна віднести різноманітність в компоновці різних елементів в межах однієї полоси, можливість двостороннього багатобарвного друку продукції в один прогін, наявність високопродуктивного устаткування.

До прямого способу плоского друку належать фототипія і літографія, коли фарба з друкарської форми передається відразу на папір.

Фототипія — це безрастровий спосіб прямого плоского друку. На світлочутливий пігментно-желатиновий шар, що знаходиться на скляній основі, експонують негатив і відразу проявляють. Утворюються зони різного ступеня набухання желатину при контакті з водою. Друкарська форма зволожується, що призводить до різного ступеня сприйняття фарби її ділянками. Відтиснення, одержане цим способом друку, за якістю можна порівняти з фотографією. Фототипія -дорогий спосіб друку. Особливо добре він проявляє себе при друці кольорових і чорно-білих фотографій, малюнків, акварелі.

Літографія була винайдена А. Зенефельдером в 1796 році. Цей спосіб друку вимагає створення друкарської форми на плоскому літографському камені. Рисунок на форму наноситься жирною спеціальною фарбою за допомогою пера (для передачі тонких штрихів), кисті (для передачі плашок), літографського олівця (для півтонових зображень). Різні півтони досягаються за допомогою різної сили натиску або нанесенням додаткових олівцевих штрихів. Перед фарбуванням камінь зволожується, унаслідок чого ділянки, вільні від зображення (пробільні елементи), не сприймають фарбу. Такий спосіб друку, природно, використовується рідко і лише для виготовлення авторських екземплярів.