Основна література

Завдання №1. Дайте характеристику текстоутворюючих елементів, що є специфічними для тексту епічного жанру (на прикладі пропонованого уривку)

На другий день уже було відомо, що чортяка мене не вхопить, бо я вночі ні разу не бухикнув. Тому дід зауважив, що я одчайдух і весь удався в нього, а мати сказала, що в “оглашенного”. Після цього ми з дідом перезирнулись, усміхнулися, мати посварилась на мене бровами і кулаком, а бабуня вирішила повести свого безклепкого внука до церкви. Там мав я і покаятись, і набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало. Та я не дуже цим і журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тільки мені, але й дорослим. І в них теж чомусь вискакували клепки, розсихалися обручі, губилися ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило у черепку, не було лою під чуприною, розум якось втулявся аж у п'яти і на в'язах стирчала макітра...

(М. Стельмах).

 

Заголовок №2. Доберіть заголовок до тексту. Складіть словник тексту. Здійсніть комплексний лінгвістичний аналіз уривку із тексту.

За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Його присутність народжувала поетів і мислителів, сприяла появі пісень і дум, продовжувала родовід, і, навпаки, коли він зникав, неодмінно приходило лихо.

Останнім часом став досить модним вислів: не хлібом єдиним живе людина. Любимо ми уживати його де треба й де не треба. А між тим є й інше, не менш образне твердження: хліб усьому голова. Чесно й праведно про це сказав Борис Олійник: «Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так... коли маємо хліб на столі».

Хліб на столі. Зайшовши до хати, возрадуймося його присутністю, освятімося його терпким запахом, віддаймося пошанівком тим, хто зростив, виколосив і розмолов у семи млинах мучицю, рукам, котрі подарували духмяні, схожі на сонце паляниці. Хай завжди він — совість наша — буде в хаті, як дивень, лежатиме прикритий вишитим рушником, свіжий та святий, і найпершою молитвою нашої духовності хай воздасться хвала хлібові. Знімімо перед ним капелюхи, уклонімося, аби одвічно він був на нашому столі, щоб не глевковів і не черствів, бо, як мовлять народні вуста, коли черствіє хліб, то і душі черствіють, а відтак, якщо черствіють душі, неодмінно зачерствіє хліб — наша совість. Це одвічне, як життя, мірило має бути нашим гаслом, нашою молитовністю не на сьогодні і не на завтра — крізь усе життя...

 

 

План

1. Історичне функціонування і сучасне вирішення «гомерівського питання».

2. Історична і міфологічна основа подій до «Іліади» і подій «Іліади» Гомера.

3. Своєрідність жанру «Іліади» Гомера. Домінуючі жанрові елементи (елементи казки, роману, трагедії, комедії, ліричні вкраплення, сатиричні елементи).

4. Проблемно-тематичні особливості поеми.

5. Композиційна організація твору (лінійність, двоплановість).

6. Самобутність характерів епічних героїв (Ахілл, Гектор, Патрокл, Пріам, Андромаха). Зародження індивідуальної характеристики у Гомера.

7. Роль богів в житті людини. Специфіка їх зображення в поемі.

8. Суттєві ознаки епічного стилю Гомера.

 

Завдання

1. Вивчити перші рядки твору: «Гнів оспівай, богине, Ахілла, сина Пелея. Пагубний гнів, що лиха багато ахеям накоїв».

2. Виписати з поеми:

- постійні епітети, що характеризують головних героїв героїв;

- епітети до слів «спис», «щит»;

- розгорнуті порівняння (4 приклади), проаналізувати їхню природу;

- гіперболи (4 приклади).

3. Дати письмову відповідь на питання «Що зображено на щиті Ахілла?»

4. Виписати прізвища художників, які зверталися до тем і сюжетів гомерівських поем.

 

Основна література

1. Анпеткова-Шарова Г. Античная литература: учеб. пособие для студ. филол. фак высш. учеб. заведений / Г. Анпеткова-Шарова. – 3-е изд., стер. – М.: Академия, 2008. – С. 63–85.

2. Антична література / за ред. А. А. Тахо-Годі. – К.: Вища школа, 1976. – С. 30–59.

3. Антична література: довідник / під ред. С. В. Семчинського. – К.: Либідь, 1993. – С. 82–83, 127–128, 137.

4. Мегела Іван. Історія давньогрецької літератури: курс лекцій / Іван Мегела. – К.: Видавець Карпенко В. М., 2007. – С. 7–31.

5. Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література: підручник / В. І. Пащенко, Н. І. Пащенко. – К.: Либідь, 2001. – С. 44–97.

6. Підлісна Г. Н. Антична література: навч. посібник / Г. Н. Підлісна. – К.: Вища школа, 1992. – С. 33–60.

7. Тронский И. М. История античной литературы / И. М. Тронский. – 5-е изд., испр. – М.: Высшая школа, 1988. – С. 34–61.

8. Чистякова Н. А., Вулих Н. В. История античной литературе / Н. А. Чистякова, Н. В. Вулих. – М.: Высшая школа, 1972. – С. 21–53.

9. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ellada.spb.ru/?p=402.

10. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cyrill.newmail.ru/losev_gomer.html.

11. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sno.pro1.ru/lib/tron/1-1-2-1a.htm.