Ознайомлення з простими геометричними фігурами.

Для визначення знань учних з даного матеріалу ви­користовують моделі плоских геометричних фігур різного кольору і розміру. В цей період вчитель організовує ігри вихованців з будівель­ною мозаїкою, геометричними наборами, арифметичною шухлядою, конструктором. Він не лише визначає знання геометричних фігур, але й збагачує досвід школярів, їхні уявлення про геометричні фор­ми, позначення їх словами.

На перших уроках учні знайомляться з такими геометричними фі­гурами, як круг і квадрат. Педагог вчить школярів обстежувати їх. Кожна фігура пізнається у порівнянні з іншою. Він організовує з ни­ми маніпуляції: покотити круг і поставити квадрат та перевірити, чи може він котитись. Такі дії школярі виконують з фігурами різного ко­льору і величини. В цей же час він означає фігури словами і вчить ді­тей використовувати ці назви.

У пропедевтичний період доцільно організувати систему вправ з метою закріплення вміння розрізняти, диференціювати і правильно називати геометричні фігури. Це можуть бути вправи на вибір за зра­зком, причому застосування зразка може бути варіативним - акценту­ється лише форма фігури і не звертається увага на колір і величину; розглядаються фігури лише певного кольору, певного розміру або пе­вного кольору і розміру; вправи на вибір фігур за назвами, причому у варіантах вибору можуть міститись вказівки на колір і величину; вправи у вигляді проведення дидактичних ігор тип}' "Чого не стало", "Найди фігуру", "Лото", "Що це" тощо.

Учні учні у пропедевтичний період повинні навчи­тись (якщо ці знання у Них не були сформовані раніше) розрізняти і правильно називати круг, квадрат і, дещо пізніше, трикутник. Потріб­но домогтись того, щоб школярі усвідомили, що геометричні фігури бувають різного розміру і кольору, але від цього назва їх не змінюєть­ся. Для цього доцільно показати якомога більше фігур з яскраво виділеними ознаками відмінності у розмірі, організовувати маніпу­лювання ними, ігри тощо. Ефективними є вправи, завдання яких по­лягає в тому, щоб учні розклали геометричні фігури однієї форми за величиною у порядку її зростання або спадання. Під час виконання таких завдань доцільно тренувати школярів і у порівнянні кількостей: "Яких фігур більше?", "Яких фігур менше?". При цьому потрібно ви­користовувати прийом встановлення взаємооднозначної відповідності.

З новими геометричними фігурами учні знайомлять­ся в такій послідовності: 1) накладання однієї фігури на іншу, що до­зволяє усвідомити їх особливості, схожість і відмінність порівняно з іншими; 2) обстеження, виділення її ознак і елементів і по можливос­ті називання їх; 3) різноманітні дії з фігурами, що дає можливість ви­значити їхні характерні властивості; 4) вправи з групування у порядку збільшення або зменшення їхнього розміру; 5) проведення дидактичних ігор та ігрових вправ з метою Закріплення вміння пока­зувати, називати і диференціювати геометричні фігури.

Формування вміння розрізняти геометричні фігури у учнів з порушеннями функцій опорно-рухового апарату вимагає тривалого часу і значних зусиль з боку педа­гога. Цей матеріал школярі засвоюють досить повільно. Особливо важко їм Дається утворення зв'язку між геометричною формою і від­повідним словом, яке її позначає. Але ці знання дозволяють утворити в них загальний підхід до будь-якої нової фігури, навчитись співвід­носити її з певною групою. Це розвиває логічне мислення, цікавість до матеріалу. Вивчення геометричних фігур, їхніх властивостей і від­ношень дає можливість більш точно і різнобічно сприймати форму оточуючих предметів, що позитивно відображається на продуктивній діяльності учнів.

Оволодіння школярами просторовими і кількісними відношення­ ми, уявленнями про розміри предметів, передбачені програмою з ма­тематики, знаннями геометричних фігур, необхідними навичками роботи в колективі дозволить вчителю доповісти на педагогічній раді про закінчення підготовчого періоду і перехід до вивчення система­тичного курсу математики. На кожного учня класу він складає характеристику, в якій визначає його знання, вміння і навички по програмі пропедевтичного періоду, моторно-рухові можливості, сприймання допомоги, вміння елементарно планувати свою діяльність. Такі хара­ктеристики дозволять правильно планувати фронтальну роботу з кла­сом, здійснювати диференційований та індивідуальний підхід до учнів з різними можливостями для вивчення з ними систематичного курсу математики.