Педагогічне спостереження – спеціально організоване, цілеспрямоване сприймання

досліджуваного об'єкта. Наукове спостереження відрізняється від побутового наявністю плану,

об'єкта спостереження, визначенням мети і завдань, розробленням схеми спостереження,

передбаченням певного результату. Педагогічне спостереження має бути тривалим,

систематичним, масовим і об'єктивним. Результати спостереження обов'язково фіксуються в

спеціальному щоденнику або за допомогою технічних засобів. Спостереження застосовується

переважно на початковому етапі дослідження і в поєднанні з іншими методами, бо тільки його

використання не забезпечує повну об'єктивність інформації.

Інтроспекція – самоспостереження. Дослідник є і об’єктом, і суб’єктом спостереження.

Вивчення педагогічного досвіду. В широкому розумінні означає організовану пізнавальну

діяльність, спрямовану на виявлення і узагальнення шляхів розв'язання педагогічних проблем в

історично складених навчально-виховних системах, можливостей їх застосування в сучасних

умовах. У вузькому розумінні – вивчення передового досвіду творчо працюючих вчителів і

педагогічних колективів.

Вивчення шкільної документації та результатів учнівської творчості – це

ознайомлення з класними журналами, протоколами зборів і засідань, календарними і поурочними

планами, планами виховної роботи, звітами про навчально-виховну роботу школи та окремих

вчителів; ознайомлення із щоденниками і контрольними роботами учнів, творами, рефератами,

результатами художньої і технічної творчості.

Бесіда (інтерв'ю) – метод усного опитування досліджуваних. Використовується для

уточнення даних, одержаних при спостереженні. Дослідник складає план бесіди (інтерв'ю), фіксує

її результати, за згодою співбесідника записує хід бесіди. Важливо уміло ставити запитання, бути

коректним, направляти бесіду в потрібне русло. Бесіда передбачає вільне спілкування з

досліджуваним, інтерв'ю – чітке виділення запитань, обов'язкове записування відповідей.

Анкетування –метод письмового опитування, що використовується для швидкого

отримання значної кількості відповідей, які допоможуть отримати інформацію про типовість тих

чи інших педагогічних явищ. Запитання в анкетах можуть бути відкритими (передбачати вільну

відповідь респондентів) і закритими (містити стандартні наперед задані відповіді),

напіввідкритими і полярними. Перед масовим тиражуванням анкети вона має бути апробована на

невеликій кількості досліджуваних, що визначає ступінь розуміння питань ними і внесення

необхідних коректив. Головною перевагою анкетування перед усним опитуванням є зручність

застосування методів математичної статистики для обробки результатів.

Рейтинг – оцінювання того чи іншого виду діяльності компетентними суддями

(експертами).

Узагальнення незалежних характеристик передбачає узагальнення інформації про

досліджуваних, одержаної з різних джерел (наприклад, від учителів різних предметів,

однокласників, батьків).

Педагогічний консиліум – колективне обговорення результатів вивчення певного

педагогічного явища (наприклад, рівня вихованості учня).

Педагогічний експеримент – науково поставлений досвід організації педагогічного

процесу в точно визначених умовах. Експеримент задумується і проводиться для того, щоб

перевірити висунуту наукову гіпотезу. Умова, вплив якої на педагогічний процес вивчається в

ході експерименту називається незалежною змінною. Якщо, наприклад, експериментально

перевіряється ефективність нового методу навчання (методу виховання, освітньої системи тощо),

то саме цей метод є незалежною змінною. Для експериментальної перевірки гіпотези формується

дві групи досліджуваних: експериментальна і контрольна. Формування нового педагогічного

явища відбувається лише в експериментальній групі. Одержані результати порівнюються з

результатами контрольної групи і робляться відповідні висновки,

Педагогічні експерименти класифікують за різними ознаками. За місцем проведення

розрізняють природний і лабораторний експеримент. При природному експерименті навчально-

виховний процес не порушується. Дієвість нових програм, планів, підручників, методів і прийомів

навчально-виховної

роботи

перевіряється

в

реальних

умовах

педагогічного

процесу. Лабораторний експеримент у педагогіці зустрічається нечасто. Він вимагає спеціального

обладнання, апаратури, створення особливих умов. Зате він дозволяє звести до мінімуму

неконтрольовані фактори, яких є досить багато у природних умовах.

В залежності від мети, яку ставить перед собою експериментатор, експеримент може бути:

1) констатуючим; 2) формуючим (створюючим); 3) контрольним. Констатуючий експеримент

служить для вивчення існуючих педагогічних явищ. У процесі формуючого експерименту

створюються нові педагогічні явища. Контрольний дозволяє додатково перевірити гіпотезу,

доведену в процесі формуючого експерименту.

Педагогічне тестування – цілеспрямоване, однакове для всіх досліджуваних

випробування, яке проводиться в строго контрольованих умовах і дозволяє об'єктивно вимірювати

необхідні характеристики педагогічного процесу. Від інших методів відрізняється простотою,

доступністю, надійністю

(повторюваністю результатів) та валідністю (точністю). Найчастіше в педагогічних дослідженнях

використовуються тести успішності, тести елементарних умінь, тести для виявлення рівня

научуваності і т.п.

Соціометрія – метод вивчення групової диференціації, який дозволяє аналізувати

внутріколективні взаємини. Головна його перевага – можливість представити одержані дані в

наочній формі за допомогою так званих матриць і соціограм, а також кількісна обробка

результатів.

Математичні методи застосовуються для кількісного аналізу результатів дослідження,

Реєстрація – виявлення певних якостей у процесах і явищах та підрахунок їх кількості

(наявності чи відсутності). Наприклад, визначення кількості учнів у класі, які навчаються на “5”,

на “5” і “4”, на “5”, “4” і “3” тощо.

Ранжування – розміщення одержаних даних у певній послідовності (зростання чи

спадання). Наприклад, перелік професій, які хочуть обрати випускники в порядку спадання

кількості учнів, які мріють обрати ту чи іншу професію.

Шкалювання – надання цифрових показників (балів) досліджуваним характеристикам.

Моделювання – метод створення і дослідження уявної чи матеріально реалізованої

системи, яка адекватно відтворює предмет дослідження і здатна замінити його настільки, що

вивчення моделі дозволяє одержати інформацію про цей предмет. У педагогіці моделювання

застосовується переважно у дидактичних дослідженнях для розв'язання завдань діагностики,

планування та управління навчально-виховним процесом.

Статистичні методи: визначення середніх величин (середнього арифметичного,

медіани), підрахунок дисперсії, середнього квадратного відхилення, коефіцієнта кореляції і т.п.