Ідеал науковості знання: зміст, типи і форми.

І. н. – система пізнавальних цінностей і норм. Його зміст складають характеристики наукового знання: опис і пояснення, побудова і організація знань, докази і обгрунтування.

Форми і.н.:

1. математичний ідеал – орієнтований на вивчення можливих світів; формує уявлення про науковість за допомогою логічної ясності, дедукції, логічного висновку

2. фізичний ідеал – орієнтований на пізнання об’єктивного світу; провідна роль належить емпіричному базису; має вірогіднісний характер

3. гуманітарний ідеал – досліджує реальність в аспекті норм, ідеалів і цінностей.

1-й має своїм витоком універсальні особливості людської діяльності як матеріальної, так і ідеальної;

2-й виходить з інтересів практичної діяльності;

3-й виходить з потреб розширення та зміцнення спілкування.

Типи:

1. класичний – висуває істинність як описову і нормативну характеристику; притримується методологічного редукціонізму (вироблення універсального стандарту науковості) та ідеї соціокультурної автономії наукового знання та його методологічних стандартів. Може діяти цей тип лише в результаті взаємодії трьох факторів: 1) розвитку самого конкретно-наукового пізнання; 2) зміни соціокультурної ситуації; 3)зміни характеру відносин між наукою і суспільством.

2. альтернативний – в ньому інтегруються як внутрішні об’єктивні закономірності розвитку науки, так і соціальні цілі та потреби (концепція фіналізації).

24. Методологія наукового дослідження.

Метод – це шлях до чогось,спосіб діяльності суб’єкту в любій її формі. Основна функція методу – внутрішня організація та регулювання процесу пізнання або практичного перетворення того чи іншого об’єкту. Методологія (гр. methodos - спосіб, метод і logos - на­ука, знання) - вчення про правила мислення при створенні теорії науки.Методологія виконує такі функції:визначає способи здобуття наукових знань, які відобра­жають динамічні процеси та явища;направляє, передбачає особливий шлях, на якому досягається певна науково-дослідницька мета;забезпечує всебічність отримання інформації щодо про­цесу чи явища, що вивчається;допомагає введенню нової інформації до фонду теорії науки;забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці. Будь-який метод розробляються на основі визначеної теорії. Отже теорія та метод є взаємопов’язані.основні їх відмінності:теорія-це результат минулої діяльності, а метод- початковий пункт,головна фукція теорії пояснення та передбачення методу регуляція та орієнтація. методи можна поділити на три групи методи емпіричного дослідження; методи теоретичних досліджень та методи загальних досліджень. Методи емпіричного дослідження: !)Спостереження –це систематичне, цілеспрямоване вивчення об'єкта 2) Порівняння – це процес становлення подібності або відмінностей предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об'єктам. 3)Вимірювання – цевизначення числового значенняпевноївеличини за допомогоюодиниці виміру. 4) Експеримент – цетакий метод вивченняоб'єкта, за якимдослідник активно й цілеспрямовановпливає на ньогозавдякиствореннюштучних умов абовикористаннюприродних умов, необхідних для виявленнявідповідноївластивості.

МЕТОДИ ТЕОРЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: 1)Аналогія – це метод, відповідно до якого на підставіподібностіпредметів за одними ознакамиробитьсявисновок про їхподібність за іншимиознаками. 2)Ідеалізація –цеконструюванняподумкиоб'єктів, які не існують у дійсностіабо практично нездійсненні (наприклад, абсолютно твердетіло, абсолютно чорнетіло, лінія, площина). 3) Формалізація – метод вивченнярізноманітнихоб’єктів шляхом відображенняїхньоїструктури в знаковійформі за допомогоюштучнихмов, наприкладмовою математики. 4)Аксіоматичний метод – метод побудовинауковоїтеорії, за якоюдеякітвердженняприймаються без доведень, а всііншізнаннявиводяться з них відповідно до певнихлогічних правил.

Методизагальногодослыдження;1)Абстрагування — цевідхід у думцівіднесуттєвихвластивостей, зв'язків, відношеньпредметів і виділеннякількох рис, якіцікавлятьдослідника. 2) Аналіз – метод пізнання, якийдаєзмогуподітапредмети" дослідження на складовічастини (природніелементиоб’єктаабойоговластивості та відношення). Синтез, навпаки, примокаєз'єднанняокремихчастинчи рис предмета в єдинеціле. Аналіз і синтез взаємопов'язані, вони являють собою єдність протилежностей.3)індукція - цепроцесдослідноговивченняявищ, під час якогоздійснюєтьсяперехідвідокремихфактів до загальнихположень, окреміфактиненачевиводять до загальногоположення. 4) Дедукція (відлатинського–виведення) – цетакийумовивід, у якомувисновок про деякийелементмножиниробитьсянаосновізнання про загальнівластивостівсієїмножини.