Встановлення фашистського окупаційного режиму.Розчленування У.

У. поділяється на 4 окупаційні зони:

1.Буковина під назвою Трансністрія приєднується до Румунії

2.Західна У. (Галичина) – дістрікт «Галичина» входить до складу польського генерального губернатора

3.Цент. і північ. У. – рейхкомісаріат У.,столиця -Ровно, очолює Ерік Кох

4.Донецька, Чернігівська, Харківська, Сумська – прифронтова зона підкоряється військовим командуванням

-обов’язкова трудова повинність

-збільшується робочий день

-поновлюються колгоспи

-дозволяється лише початкова освіта

-система перепусток

-комендантська година

-вивоз молоді до Німеччини(2 млн 300 тис) на роботу

-табори для військово-полонених (загинуло 1 млн 300 тис рад полонених)

-знищення європейського населення

№59

Початок великої вітчизняної війни.Оборонні бої

22 червня 1941 року – Німеччина нападає на СРСР.Союзники Німеччини – Італія, Румунія, Фінляндія, Угорщина, Словакія

У 1940 було розроблено план Барбароса, який предбачав блискавичну війну, тобто за 2,5 місяців.армія повинна була перейти за Урал.Основні напрямки: Москва,Ленінград,Київ

Причини невдпа радянської армії на початку війни:

1.різний ступінь матеріальної готовності до війни

2.відсутність надійних союзників

3.розпорошеність сил рад армії на кордонах (проти Японії та Туреччини)

4.міжнародна ізоляція СРСР

5.помилкова військова доктрина (СРСР готовий до наступальної війни, для цього кордонам були підтягнуті боєприпаси, танкові частини, аеродроми;стара лінія оборони була знищена, нова тільки будувалась

6.раптовість нападу

7.процес переозброєння в армії лиш розпочався

8.репресії командного складу армії напередодні війни. 20% відсотків командирів було репресовано (особливо на У.)

непідготовленість молодих офіцерів

Оборона Києва тривала з 11 липня до 19 вересня 41 р. Під Києвом в оточення потраепило 650 тис рад.солдат.

До кінця 41 р майже вся территорія У. була окупована, лиш невелика частина була неокупованою

У грудні 41 р – битва під Москвою, перша перемога СРСР, але на початку 42 р нові прорахунки і рад. армія знову відступає

Липень 42 р. – вся территорія У. окупована

№61

Рух опору на окупованій території У.

Комуністичний напрямок.

Партизанський рух.30 травня 42 року утворюється штаб партизанського руху.20 червня у Москві укр штаб партизанського руху. Це пожвавлює діяльність партизанських загонів, найбільш активними вони в 43 році, коли їх чисельність 58 тис.чол.

Найбільш відомі об’єднання:

1.Ковпак на Сумщині

2.Садуров на Житомирщині

3.Федоров на Волині

Діяльність:рельсова війна, знищення комунікації, діверсії, рейди по тилам ворога.

Підпільні організації в багатьох містах У.:

-Молода гвардія (Кошевой, Громова, Шевцова)

-Партизанська іскра, с. Кримки (Миколаївщина)

-Будьонівська підпільна організація, м. Сталіно (Скоблов, Орлов, Матьокін)

Національний рух опору:

У 1929 у Відені була створена організація ОУН, очолює Є. Коновалець

Мета: боротьба за незалежну У.

Після вбивства Коновальця у 38 р.агентами НКВД організація розколюється ОУН(м) і ОУН(б) (мельник і бендера)

ОУН(м) – за демократичні легальні засоби боротьби

ОУН(б) – терористичні, радикальні засоби боротьби:вбивство не тільки поляків, але і українців, які з ними працюють

Напередодні війни укр. націоналісти співпрацюють з німцями з метою утворення незалежної У. утворюється «Легіон українських націоналістів», складається з 2 підрозділів – Нахтігаль і Роланд, які приймають участь у бойових діях.

Разом з німцями вступають до Львова у 41 р.і 30 червня проголошують утворення укр держави.

Німці розгромлюють це утворення, заарештовують керівників ОУН, розстрілюють 40 чоловік на чолі зі Стицько, Бандеру у конц-табор у Німеччину

На західній У.до кінця 41 р.виникають чисельні партизанські загони, найкрупніший – «Українська поліська січ» на чолі з Тарасом Бульба-Боровець.

На основі її буде утворено в жовтні 42 р. Укр повстанська армія (УПА) на чолі з Романом Шухевичем.

8 вересня 43 р. – звільнення м. Сталіно

23 серпня 43 р. – Харкова

6 листопода 43 р. – Києва

Кінець грудня 43р. – звільнення правоб. У.

14 жовтня 43 р. – всієї радянської У.

28 жовтня 44 р. – всієї У.

№66