Лютнева революція, Центральна Рада

Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на те, що в результаті збройного повстання в лютому 1917 р. в Росії було утворено дві форми влади: Тимчасовий уряд і Рада робітничих і солдатських депутатів. А на Україні була утворена ще третя форма влади 3 березня 1917 р. – Центральна Рада, яка вела боротьбу за відродження української державності. Центральна Рада була створена поміркованими лібералами з Товариства українських прогресистів. Президентом Центральної Ради був обраний М. Грушевський, його заступником - В. Винниченко.

Доцільно зазначити, що першим кроком на шляху відродження державності був Всеукраїнський конгрес, скликаний 5-7 квітня 1917 р. На ньому були проголошені повноваження Центральної Ради і М. Грушевського. Крім того, було обрано склад Центральної Ради.: Велику Раду (150 чол.) і Малу Раду (20 чол.). Важливо сказати, що з приходом до влади Центральна Рада провела певні реформування в Україні:

- були сформовані центральні органи влади: законодавчі функції виконувала Центральна Рада, виконавчі - Генеральний секретаріат, згодом -Рада народних міністрів;

- створювались в Україні центральні органи управління, секретаріат і міністерства;

- активно розроблялась законодавча база;

- в лютому 1918р. була затверджена символіка УНР: державний герб - тризуб, державний прапор -жовто-блакитне полотнище;

-на території УНР вводився новий стиль обчислення часу: 16 лютого 1918 р. було оголошено 1 березня 1918р.;

- було розпочато формування нового адміністративно-територіального поділу на основі етнографічного і географічного фактору: УНР ділилась на 30 земель (губерній);

- було розпочато створення грошової одиниці - 1 березня 1918р.нею була гривна, що рівнялась 8,7 частин чистого золота;

- розпочалось проведення судової реформи, але вона не була доведена до кінця;

- був розроблений проект конституції.

Центральна Рада проводила роботу по створенню української преси:

- в 1917 р. було видано 677 назв українських книг, виходило 63 періодичних видань, були розроблені навчальні плани для українських шкіл.

Вводилась українська мова в школах, створювались українські гімназії, університети, музеї.

І універсал був прийнятий 10 червня 1917 р.

Основні положення І Універсалу:

1. Автономія в Україні в рамках демократичної та федеративної Росії.

2. Обрання на основі загального, прямого, таємного голосування Українських Установчих зборів.

3. Створення української скарбниці за рахунок організації збирання податків з населення.

4. Засудження політика Тимчасового уряду на переговорах із представниками УЦР.

ІІ Універсал було прийнято 3 липня 1917 р., в якому проголошувалась крайова автономія України у складі Російської Федерації.

Ш Універсал був прийнятий 7 листопада 1917 р.

Основні положення III Універсалу:

1.Проголошення УНР.

2.Верховна законодавча влада в Україні зосереджувалася в руках Української Центральної Ради, а вища виконавча влада - у руках Генерального Секретаріату України (уряду УНР).

3. Ліквідація поміщицького землеволодіння.

4. Установлення 8-годинного робочого дня на підприємствах.

5. Установлення державного контролю над виробництвом.

6. Прагнення до припинення світової війни й установлення миру.

7. Скасування страти в Україні; амністія всім політв'язням.

8. Зміцнення і розширення прав місцевого самоврядування.

9. Проголошення права на національно-персональну автономію російського, єврейського, польського та інших народів.

IV Універсал був прийнятий 22 січня 1918 р., в якому Україна проголошувалась вільною, самостійною, незалежною державою.

Основні положення IV Універсалу:

а) проголошення незалежності та суверенітету Української Народної Республіки.

б)націоналізація усіх природних ресурсів, ліквідація права власності на землю;

в) передача селянам землі без викупу до початку весняних робіт.

г) демілітаризація підприємств.

д)надання соціальної допомоги безробітним, потерпілим від війни;

е) встановлення державного контролю над банками;

ж) закінчення війни;

з) встановлення державного контролю над банками;

и) право національних меншин на національно-персональну автономію.

Історичне значення IV Універсалу Центральної Ради:

вперше в новітній історії український народ прийшов до найважливішого рішення - проголошення незалежної суверенної Української держави.

Важливо сказати, що у зовнішній політиці Центральна Рада орієнтувалась на підтримку Німеччини. 27 січня (9лютого) 1918 р. підписано Брестський договір постачання продуктів Німеччини в обмін на збройну допомогу.

По відношенню до Росії Центральна Рада вимагала визнати самостійність України. Між Росією і Центральною Радою виник конфлікт. Необхідно звернути увагу на те, що 4 грудня 1917 р. Росія направила Центральній Раді ультиматум, в якому зазначалось:

-припинити дезорганізацію фронту і відкликати з нього українські частини;

- не пропускати контрреволюційні війська на Дон і Урал;

- не допускати роззброєння радянських військ в Україні;

-сприяти революційним військам в боротьбі з контрреволюційним кадетсько-каледінським повстанням.

Слід сказати, що самостійну українську державу не вдалось відстояти Центральній Раді. 28 квітня 1918 р. Центральна Рада закінчила своє існування. Необхідно визначити основні причини поразки Центральної Ради:

-відсутність двох головних баз державності: боєздатної армії, адміністративного апарату;

-нерозвинутість українського національного руху: будівництво держави розпочато ще до завершення процесу формування нації;

- більшість освічених людей в Україні були росіянами; український рух ще не проникнув у міста;

- існувала гостра ворожнеча між Петлюрою і Винниченком;

- була недостатня кількість компетентних людей;

-Центральну Раду не підтримувало населення через постачання продуктів Німеччині, діяльності каральних законів і т.д.

Таким чином, Центральна Рада проіснувала з 3 березня 1917 року по 29 квітня 1918 року.

№44