Лютнева революція, Центральна Рада
Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на те, що в результаті збройного повстання в лютому 1917 р. в Росії було утворено дві форми влади: Тимчасовий уряд і Рада робітничих і солдатських депутатів. А на Україні була утворена ще третя форма влади 3 березня 1917 р. – Центральна Рада, яка вела боротьбу за відродження української державності. Центральна Рада була створена поміркованими лібералами з Товариства українських прогресистів. Президентом Центральної Ради був обраний М. Грушевський, його заступником - В. Винниченко. Доцільно зазначити, що першим кроком на шляху відродження державності був Всеукраїнський конгрес, скликаний 5-7 квітня 1917 р. На ньому були проголошені повноваження Центральної Ради і М. Грушевського. Крім того, було обрано склад Центральної Ради.: Велику Раду (150 чол.) і Малу Раду (20 чол.). Важливо сказати, що з приходом до влади Центральна Рада провела певні реформування в Україні: - були сформовані центральні органи влади: законодавчі функції виконувала Центральна Рада, виконавчі - Генеральний секретаріат, згодом -Рада народних міністрів; - створювались в Україні центральні органи управління, секретаріат і міністерства; - активно розроблялась законодавча база; - в лютому 1918р. була затверджена символіка УНР: державний герб - тризуб, державний прапор -жовто-блакитне полотнище; -на території УНР вводився новий стиль обчислення часу: 16 лютого 1918 р. було оголошено 1 березня 1918р.; - було розпочато формування нового адміністративно-територіального поділу на основі етнографічного і географічного фактору: УНР ділилась на 30 земель (губерній); - було розпочато створення грошової одиниці - 1 березня 1918р.нею була гривна, що рівнялась 8,7 частин чистого золота; - розпочалось проведення судової реформи, але вона не була доведена до кінця; - був розроблений проект конституції. Центральна Рада проводила роботу по створенню української преси: - в 1917 р. було видано 677 назв українських книг, виходило 63 періодичних видань, були розроблені навчальні плани для українських шкіл. Вводилась українська мова в школах, створювались українські гімназії, університети, музеї. І універсал був прийнятий 10 червня 1917 р. Основні положення І Універсалу: 1. Автономія в Україні в рамках демократичної та федеративної Росії. 2. Обрання на основі загального, прямого, таємного голосування Українських Установчих зборів. 3. Створення української скарбниці за рахунок організації збирання податків з населення. 4. Засудження політика Тимчасового уряду на переговорах із представниками УЦР. ІІ Універсал було прийнято 3 липня 1917 р., в якому проголошувалась крайова автономія України у складі Російської Федерації. Ш Універсал був прийнятий 7 листопада 1917 р. Основні положення III Універсалу: 1.Проголошення УНР. 2.Верховна законодавча влада в Україні зосереджувалася в руках Української Центральної Ради, а вища виконавча влада - у руках Генерального Секретаріату України (уряду УНР). 3. Ліквідація поміщицького землеволодіння. 4. Установлення 8-годинного робочого дня на підприємствах. 5. Установлення державного контролю над виробництвом. 6. Прагнення до припинення світової війни й установлення миру. 7. Скасування страти в Україні; амністія всім політв'язням. 8. Зміцнення і розширення прав місцевого самоврядування. 9. Проголошення права на національно-персональну автономію російського, єврейського, польського та інших народів. IV Універсал був прийнятий 22 січня 1918 р., в якому Україна проголошувалась вільною, самостійною, незалежною державою. Основні положення IV Універсалу: а) проголошення незалежності та суверенітету Української Народної Республіки. б)націоналізація усіх природних ресурсів, ліквідація права власності на землю; в) передача селянам землі без викупу до початку весняних робіт. г) демілітаризація підприємств. д)надання соціальної допомоги безробітним, потерпілим від війни; е) встановлення державного контролю над банками; ж) закінчення війни; з) встановлення державного контролю над банками; и) право національних меншин на національно-персональну автономію. Історичне значення IV Універсалу Центральної Ради: вперше в новітній історії український народ прийшов до найважливішого рішення - проголошення незалежної суверенної Української держави. Важливо сказати, що у зовнішній політиці Центральна Рада орієнтувалась на підтримку Німеччини. 27 січня (9лютого) 1918 р. підписано Брестський договір постачання продуктів Німеччини в обмін на збройну допомогу. По відношенню до Росії Центральна Рада вимагала визнати самостійність України. Між Росією і Центральною Радою виник конфлікт. Необхідно звернути увагу на те, що 4 грудня 1917 р. Росія направила Центральній Раді ультиматум, в якому зазначалось: -припинити дезорганізацію фронту і відкликати з нього українські частини; - не пропускати контрреволюційні війська на Дон і Урал; - не допускати роззброєння радянських військ в Україні; -сприяти революційним військам в боротьбі з контрреволюційним кадетсько-каледінським повстанням. Слід сказати, що самостійну українську державу не вдалось відстояти Центральній Раді. 28 квітня 1918 р. Центральна Рада закінчила своє існування. Необхідно визначити основні причини поразки Центральної Ради: -відсутність двох головних баз державності: боєздатної армії, адміністративного апарату; -нерозвинутість українського національного руху: будівництво держави розпочато ще до завершення процесу формування нації; - більшість освічених людей в Україні були росіянами; український рух ще не проникнув у міста; - існувала гостра ворожнеча між Петлюрою і Винниченком; - була недостатня кількість компетентних людей; -Центральну Раду не підтримувало населення через постачання продуктів Німеччині, діяльності каральних законів і т.д. Таким чином, Центральна Рада проіснувала з 3 березня 1917 року по 29 квітня 1918 року. №44
|