Студопедия — ІІІ. ПОБУТ І КУЛЬТУРА
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ІІІ. ПОБУТ І КУЛЬТУРА






 

Економічне життя і торгівля

 

Не бу­ло спо­кою в давній Ру­си від уся­ких „ко­чов­ників", а че­рез те й жит­тя на­род­не не йшло рівно впе­ред і то пе­ре­ри­ва­ло­ся, то сильно зміня­ло­ся на гірше. Крім нас­коків ко­чов­ників, усякі вой­ни теж доб­ре да­ли­ся в зна­ки се­ля­ни­но­ви: скільки доб­ра зруй­но­ва­но бу­ло, скільки заб­ра­но ро­бо­чих рук - уби­тих або заб­ра­них в не­во­лю! Найгірш дош­ку­ля­ли По­ловці: че­рез них зу­божіло Подніпровє - око­лиці Київа, Чер­ни­го­ва й Пе­ре­яс­ла­ва, най­го­ловніших міст на Ук­раїні. Лю­де по­со­ву­ва­лись на захід: з Київщи­ни на Во­линь і в Га­ли­чи­ну та в Полісся, а з Задніпро­вя - в північну Чер­нигівщи­ну, або аж над Вол­гу. Змен­ши­ло­ся че­рез те все й дрібних се­лянських гос­по­дарств: во­ни або про­па­да­ли, або пе­ре­хо­ди­ли в бо­ярські ру­ки, а самі гос­по­дарі - ста­ва­ли хо­ло­па­ми або за­ку­па­ми. В XI-XI­II вв. стра­шен­но ба­га­то ста­ло невільників на Ру­си, і їх вже не ве­зуть на про­даж заг­ра­ни­цю: во­ни й до­ма потрібні. Ба­чи­мо вже в князівських дво­рах по 700 душ „че­ля­ди" - от­же князі й бо­яре по­чи­на­ють ба­гатіти з невільни­ка; усякі ре­мест­ва, про­ми­сел - дер­жа­ли­ся не ким, як не­вольни­ком. Давніше Київ і вза­галі Придніпро­вя слав­не бу­ло своєю тор­гов­лею - те­пер Київ упа­дає, тор­гов­лю ве­дуть тільки чужі купці, і бо­яре все більше осіда­ють на землі та вкла­да­ють свої капіта­ли в гос­по­дарст­во. Де бра­ли во­ни зем­лю? А прос­то „зай­ма­ли" вільну по­рож­ню, скільки хто міг об­ро­би­ти, і об­роб­ляв її. А хто ж об­роб­ляв? Невільник або півсвобідний за­куп. Вартість зем­ля ма­ла тільки тоді, ко­ли на ній бу­ло до­волі не­вольни­ка.

 

Гроші

 

Торговлю, як зга­ду­ва­ло­ся, ве­ли найбільш чужі купці, „гості". Вже в ті ча­си то­вар да­вав­ся їм в кре­дит (в борг), а тор­гов­ля час­то ве­ла­ся на по­зи­чені гроші. Про­цент за по­зи­чені гроші бра­ли в ті ча­си страш­ний: за­кон­ний про­цент був 50-ий, а бра­ли й більший! Ра­ху­ва­ли на грив­ни. Се був шес­ти­кут­ний шма­ток срібла ко­ло пів фун­та ва­ги.

В гривні лічи­ли 20 но­гат і 50 різан; крім то­го бу­ли ще ку­ни - 25 в гривні і віве­риці - най­дрібніща дрібна мо­не­та. Скільки ж то бу­де грив­на на наші гроші? Се мож­на ви­вес­ти з то­го, що за рік служ­би пла­ти­ли жінці 1 грив­ну, тим­ча­сом як ко­ро­ва ра­хується на 2 грив­ни, а кінь на 3. От­же грив­на більш-менш ко­ло 25 рублів (30 ринських) на наші гроші.

Поруч з грив­на­ми, ку­на­ми та ин­шим, бу­ли ще й справжні мо­не­ти: зо­лоті та срібні. Зо­ло­тих бу­ло ду­же ма­ло, а срібних хо­ди­ло до­волі.

 

Право

 

Руські князі - Ярос­лав Муд­рий та раніщі й пізніщі инші по­ли­ши­ли нам ду­же цінну збірку за­конів „Руська Прав­да". Зло­же­но її в Київі, але не од­ра­зу. Сею збіркою на­ших най­давніших за­конів мож­на не аби як пох­ва­ли­ти­ся: ба­чи­мо в ній по­ва­жан­ня сво­бо­ди чо­ловіка (ду­же рідко ко­ли поз­во­ля­ло­ся ареш­ту­ва­ти), по­ва­жан­ня гіднос­ти (дос­тоїнства) чо­ловіка: не мож­на бу­ло вільно­го чо­ловіка би­ти; ба­чи­мо роз­ви­ну­те по­нят­тя чес­ти: за вчин­ки про­ти чес­ти гірш ка­ра­ли, як за якусь там шко­ду; смерт­ної ка­ри не­має зовсім. (Ціка­во, що ду­хо­венст­во за Во­ло­ди­ми­ра Ве­ли­ко­го, а потім і Ярос­ла­ва на­мо­ви­ло бу­ло за­вес­ти смерт­ну ка­ру для „розбійників", але якось во­на не вдер­жа­лась). З на­шо­го пра­ва (з „Руської Прав­ди") вий­шло пізніш мос­ковське пра­во, але во­но роз­гу­би­ло та по­од­ки­да­ло ті бла­го­родні прик­ме­ти давнього русько­го пра­ва, про які ми зга­ду­ва­ли.

 

Побут

 

В князівські ча­си жінка ма­ла во­лю та­ку як і чо­ловік; бу­ва­ла в то­ва­ристві з чо­ловіком, або й са­ма, без нього. Жінки бра­ли участь в спра­вах цер­ков­них і політич­них - найбільш, прав­да, кня­гині. Ко­ли вдо­ва не ви­хо­ди­ла за­муж вдру­ге по смер­ти чо­ловіка, то во­на бу­ла го­ло­вою ро­ди­ни, - ма­ла всі ті пра­ва, що й чо­ловік. Діти діли­ли батьківське доб­ро рівно, але са­мий двір дос­та­вав­ся най­мен­шо­му си­нові. Що до шлюбів, то дов­го не розріжня­ли жінки шлюб­ної, вінча­ної від неш­люб­ної, і діти од неш­люб­них жінок ма­ли такі пра­ва, як і од шлюб­них. Вза­галі христіянський шлюб прості лю­де дов­го ува­жа­ли за панську ви­гад­ку: мов­ля­ли, тільки для бо­яр та князів во­но потрібно, і ще в XIV столітті мит­ро­по­ли­ти мусіли при­га­ду­ва­ти вірним своїм, щоб вінча­ли­ся з своїми жінка­ми. Не без то­го бу­ва­ло, що дех­то мав і по дві жінки.

Проти сього вис­ту­па­ло ост­ро ду­хо­венст­во. Але бу­ли ще й инші ва­ди в гро­мадсько­му житті, що про­ти них во­но вис­ту­па­ло, нап­рик­лад на­хил до ви­пи­ван­ня. Ува­жа­ли за за­конні „три чаші" - се ще й отці ду­ховні поз­во­ля­ли, а чет­вер­ту вва­жа­ли вже „оть непріязни". „Сло­во св. Ва­силія" ка­же, що по чет­вертій чаші „ве­ликі па­ни розп­рос­ти­ра­ють на всіх свою лю­бов, ми­ло­сердє на бідних, хо­чуть по­ма­га­ти всім немічним і бідним; отці ду­ховні учать своїх ду­хов­них дітей спа­сенію, звуть на по­ка­ян­ня, по­ка­зу­ють їм до­ро­гу до не­бес­но­го Єру­са­ли­му". Але все ж, ка­же „Сло­во", аж сьома ча­ша „бо­гоп­рогніви­тельна, Ду­ха свя­то­го ос­кор­би­тельна, ан­гел от­го­ни­тельна, бісов воз­ве­се­ли­тельна".

Нападалося ду­хо­венст­во й на на­ду­жит­тя пра­ви­тельства, на не­ми­ло­сердність до че­ля­ди, на не­ми­ло­серд­ну лих­ву. Те са­ме „Сло­во св. Ва­силія" ка­же: „Пи­са­но бо: не­доб­рий дог­ляд від ли­сиці ку­рам, не доб­ре льву пас­ти вівці, оден вовк всю че­ре­ду сму­тить, оден тать (злодій) всю країну псує - так і при царі неп­ра­веднім всі слу­ги під ним без­за­конні". В ин­шо­му оповіданні рос­ка­зується, як один князь на пи­ру спи­тав єпис­ко­па: „вла­ди­ко, де бу­де ти­вун на тім світі?" Єпис­коп од­ка­зав: „там, де й князь". - „Як то? - скипів князь: - ти­вун неп­ра­вед­но су­дить, ха­ба­ри бе­ре, лю­дей „про­дає", му­чить, а я що роб­лю?" Але єпис­коп ви­яс­нив йо­му, що який князь, такі йо­го й слу­ги.

Оступалося ду­хо­венст­во й за че­лядь: на­па­да­ло­ся на тих, хто об­тя­жає рабів ро­бо­тою, без­потрібно бє, крив­дить і т. и., але те ми­ло­сер­дя бу­ло, як на наші ча­си, не ве­ли­кої ва­ги, ко­ли нап­рик­лад „Сло­во Іоана Зла­то­ус­то­го" ка­же, що мож­на ка­ра­ти че­лядь за нес­лух­няність, тільки „не че­резъ си­лу, а по розс­мотрънію, яко­же муд­рость божія гла­го­леть: до 6 или 9 ранъ»; аще ли зла ви­на, ве­ли­ка вельми, то 30 ранъ", - „так по­ка­рав­ши йо­го, і ду­шу йо­го спа­сеш і увільниш йо­го від би­тя сто­ронніх лю­дей".

Виступало ду­хо­венст­во й про­ти лих­ви. Ось як нап­рик­лад го­во­рить про неї мит­ро­по­лит Ни­ки­фор: „ко­ли ти пос­тиш­ся, а бе­реш ве­ли­кий про­цент, нічо­го не по­мо­же тобі піст: ти ду­маєш, що пос­тиш­ся, а сам їси мя­со - не мя­со ове­че або ин­шої ху­до­би, приз­на­че­ної на по­жи­ву, а плоть брат­ню, бо ти ріжеш йо­му жи­ли і ко­леш йо­го тяж­ким но­жем - „ли­хо­иманія неп­ра­вед­ныя мзды тяж­ка­го ръза".

 







Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 203. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Гальванического элемента При контакте двух любых фаз на границе их раздела возникает двойной электрический слой (ДЭС), состоящий из равных по величине, но противоположных по знаку электрических зарядов...

Сущность, виды и функции маркетинга персонала Перснал-маркетинг является новым понятием. В мировой практике маркетинга и управления персоналом он выделился в отдельное направление лишь в начале 90-х гг.XX века...

Разработка товарной и ценовой стратегии фирмы на российском рынке хлебопродуктов В начале 1994 г. английская фирма МОНО совместно с бельгийской ПЮРАТОС приняла решение о начале совместного проекта на российском рынке. Эти фирмы ведут деятельность в сопредельных сферах производства хлебопродуктов. МОНО – крупнейший в Великобритании...

ПУНКЦИЯ И КАТЕТЕРИЗАЦИЯ ПОДКЛЮЧИЧНОЙ ВЕНЫ   Пункцию и катетеризацию подключичной вены обычно производит хирург или анестезиолог, иногда — специально обученный терапевт...

Ситуация 26. ПРОВЕРЕНО МИНЗДРАВОМ   Станислав Свердлов закончил российско-американский факультет менеджмента Томского государственного университета...

Различия в философии античности, средневековья и Возрождения ♦Венцом античной философии было: Единое Благо, Мировой Ум, Мировая Душа, Космос...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия