Ефективних технологій очистки стічної води

 

На Україні більш розповсюдженими установками для проведення біологічного очищення стічних вод вважаються споруди, оснащені аеротенками [28].

Інтенсивність процесу окислення в аеротенках залежить від чинників: відповідності технологічних параметрів, температури, співвідношень концентрації розчиненого кисню та дози активного мулу до об’єму стічної води, балансу джерел біогенних елементів; адаптованості живих організмів, утворення специфічної мікрофлори під час очищення концентрованої стічної води та симбіотичного характеру життєдіяльності мікробних асоціацій [29].

Відомо [30], що існуючі технологічні схеми роботи аеротенків передбачають складність проведення біологічного очищення стічної води, а саме: нерівномірність надходження стічних вод, біообростання стінок споруд, порушення у подачі електроенергії, складність системи впуску та випуску стічної рідини, нерівномірна аерація мулової суміші стисненим повітрям, руйнування залізобетонних конструкцій.

У роботі [31] представлені різноманітні модифікації біофільтрів.

Біофільтри з обертовим навантаженням [32] поєднують в собі позитивні якості біофільтрів та аеротенків, в них працює прикріплений біоценоз, є можливість регулювання часу перебування стічних вод.

Досвід використання біотенків [33] свідчить про переваги даної споруди над усіма існуючими: у 5—6 разів знижуються енерговитрати та чутливість до навантажень під час біологічного очищення стічних вод.

Однією із сучасних установок можна вважати мембранний біологічний реактор, який дозволяє вирішити два взаємопов’язаних завдання — очищення стічної води в біореакторі та розподілення фаз у мембранному блоці [34].

Ефективними напрямками інтенсифікації процесу біологічного очищення в аераційних спорудах є підвищення працюючої концентрації та використання усієї біомаси біоценозу в процесі біоочищення.

З метою підвищення концентрації активного мулу розроблено пристрій [35, 36], який включає комплекс споруд: аеротенк, вторинний відстійник та модуль фільтрування у контурі рециркуляції.

Розповсюджені на практиці біоочищення стічної води біореактори мембранного типу, в яких забезпечується підвищене утримання біомаси до 20 мг/дм³. Мембранний фільтр складається з 10 занурених волокнистих модулів [37].

За останні роки інтенсифікація мікробіологічних процесів здійснюється за допомогою іммобілізації клітин на носіях, які широко використовуються у біотехнології. За допомогою іммобілізації мікроорганізмів на носіях можна інтенсифікувати біологічне очищення стічної води від важких металів, урану та нафтопродуктів [38 — 40].

Автором [41] виявлено, що іммобілізація мікробіоценозів підвищує концентрацію хемолітотрофних бактерій у спорудах та швидкість окислення ними неорганічних сполук.

Вивчено процес біологічного очищення стічної води гідролізного виробництва за допомогою іммобілізованої на волокнистому носії мікрофлори в анаеробних умовах. Параметри реалізації процесу: температура 35 — 37 °С; рН стічної води 6,0—6,5; щільність навантаження біореактора 10—15 мг/дм³. Глибина очищення відносно ХСК в анаеробних умовах 90 % [42].

Досліджена [43] доцільність застосування біологічного методу очищення стічної води від урану (VI) активним мулом та перспективними для іммобілізації біомаси фітопатогенними бактеріями Xanthomonas. Показана висока ступінь очищення стічної води біологічним методом (95 %) досягнута за допомогою волокнистих носіїв для активного мулу типу “Вія”.

Автором [44] показана очистка стічної води від азоту іммобілізованою мікрофлорою з розміром завантажень 0,2— 0,7 мкм, при цьому ефективність зниження ХСК та азоту склала 92,6 % та 99, 7 % відповідно.

В роботі [45] дослідниками відображено застосування пілотної установки — зоореактор з капроновою насадкою “Вія”, як засіб доочистки стічних вод виробництва аніду. Показана якісна та кількісна зміна видів гідробіонтів відносно рівню поживних властивостей.

Запропоновано новітній засіб інтенсифікації біологічного очищення стічної води, оснований на новітніх методах біотехнології, що передбачає високу адаптованість мулу за рахунок обробки хімічно активними агентами та підвищення ферментативної активності мікроорганізмів [46].