Характеристика освітньої системи в УкраїніВідповідно до Закону України “Про загальну середню освіту” система освіти в сучасній Україні складається з таких ланок: дошкільна освіта; загальна середня освіта; позашкільна освіта; професійно-технічна освіта; вища освіта; післядипломна освіта; аспірантура; докторантура; самоосвіта. Дошкільна освіта здійснюється у дитячих яслах, садках, яслах-садках, сімейних, прогулянкових дошкільних закладах компенсуючого (для дітей, які потребують корекції фізичного і психічного розвитку) та комбінованого типів з короткотривалим, денним, цілодобовим перебуванням дітей, а також у дитячих садках інтернатного типу, дитячих будинках тощо. Метою дошкільних закладів є забезпечення фізичного, психічного здоров'я, їх різнобічного розвитку, набуття життєвого досвіду, вироблення умінь та навичок, необхідних для подальшого навчання. Дошкільне виховання спрямоване на практичне оволодіння рідною, нерідко й іноземною мовами, забезпечення пізнавальної активності, розвитку творчих здібностей в ігровій та інших видах діяльності; виховання культури спілкування, поваги і любові до батьків, родини, батьківщини. Ґрунтується воно на засадах родинного виховання, народної педагогіки, національної культури, надбань світової педагогічної науки та практичного досвіду. Кожна дитина до школи має одержати підготовку згідно з вимогами базового компонента дошкільної освіти в підготовчих групах дошкільних закладів, за спеціальною програмою в підготовчих групах при школі або за програмою сімейного виховання. Загальна середня освіта, будучи обов’язковою складовою безперервної освіти, спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.1” Загальна середня освіта – цілеспрямований процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності. Завдання загальної середньої освіти: виховання громадянина України; формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдаровань, наукового світогляду; виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності; виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина; реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй; виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних звичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів1. Відповідно до Закону “Про загальну середню освіту” 12-річна загальна середня освіта має три рівні: початковий, основний, старший та набувається, головним чином, у загальноосвітній школі трьох ступенів: перший – початкова школа, другий – основна школа, третій – старша школа, що можуть функціонувати разом чи окремо. Початкова освіта. Забезпечує загальний розвиток дитини, вміння впевнено читати, знати основи арифметики; оволодіння первинними навичками користування книжкою та іншими джерелами інформації; формування загальних уявлень про навколишній світ, засвоєння норм загальнолюдської моралі та особистісного спілкування, основ гігієни, вироблення перших трудових навичок. Строк навчання – 3 (4) роки. До початкової школи вступають діти, яким до 1 вересня виповнилося не менше шести років і які за результатами медичного й психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання, а також діти семирічного віку, які з об’єктивних причин не почали навчання в школі. Освітніми результатами цього ступеня школи є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні уміння й навички, узагальненні знання про реальний світ, достатньо розвинені мислення, уява, пам’ять, сенсорні уміння, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоров’я, уміння виконувати нескладні творчі завдання. Враховуючи широкий діапазон вікових особливостей молодших школярів, у структурі початкової школи розрізняють мікроетапи: 1-2 класи, у яких навчаються діти шести-семирічного віку, і 3-4 класи. Для дітей з особливими потребами може бути організована система корекційної допомоги без відриву від класного колективу. Інколи практикують вивчення цими учнями окремих предметів за більш сприятливіших умов з урахуванням типу і темпу їхнього психічного розвитку. Основна середня освіта дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує в них готовність до вибору і подальшого здобуття освіти й профілю навчання. У цьому віці в учнів загалом завершується формування загальнонавчальних умінь і навичок, оволодіння навчальним матеріалом на рівні, достатньому для подальшого навчання. Важливого значення надається формуванню здорового способу життя, правовому й екологічному вихованню. Строк навчання 5 років. Зміна умов навчання (нові предмети і вчителі, нерідко зміна учнівського колективу і режиму навчання) збігаються із складним підлітковим періодом переходу від дитинства до дорослості. Відповідно до психофізіологічних особливостей учнів (молодші, старші підлітки, рання юність) у структурі основної школи треба враховують специфічну роль 5-6 і 7-9 класів. У 5-6 класах переважає пропедевтичний1 характер вивчення більшості предметів. Тут мають ширше впроваджуватися інтегровані курси, інтенсивне вивчення іноземних мов. У 7-9 класах пізнавальні інтереси учнів стають стійкішими, з’являються нові, досить сильні мотиви навчання, змінюються критерії самооцінки й оцінки всього, що відбувається довкола, відбуваються якісні зміни у способах навчальної діяльності, зміцнюється воля і характер, прагнення до неформального спілкування і лідерства. Поступово розгортається систематичне вивчення основ наук, підвищується роль теоретичних знань у змісті освіти, забезпечується задоволення різноманітних пізнавальних інтересів школярів. Повна середня освіта забезпечує поглиблене оволодіння знаннями з базових дисциплін та за вибором, формування цілісних уявлень про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво, громадянської позиції особистості, можливість здобуття освіти вищого рівня. Її результатом повинен стати інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності. Строк навчання – 2 (3) роки. Старша школа є останнім етапом здобуття повної загальної середньої освіти, на якому завершується формування цілісної картини світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел інформацію, переробляти, застосовувати її. Старша школафункціонує переважно як профільна. Це створює набагато кращі умови для диференційованого навчання, врахування індивідуальних особливостей розвитку учнів, які відрізняються передусім якісним складом своїх здібностей. Тут доцільним є поглиблене вивчення окремих предметів, широке використання курсів за вибором, факультативів. Профільність навчання визначається з урахуванням освітніх потреб учнів, кадрових можливостей і матеріальної бази школи, соціокультурного і виробничого середовища, перспектив здобуття подальшої освіти випускниками. Залежно від умов роботи конкретної школи профільність навчання може бути реалізована як у межах всього навчального закладу, так і в окремих класах або групах учнів. Поширена і робота шкіл та класів без визначення профілю навчання (загальноосвітній профіль). Повна загальна середня освіта має бути доступною для всіх дітей незалежно від місця проживання і соціального статусу батьків. Між етапами шкільного навчання не повинно бути бар’єрів для переходу учнів від одного етапу до іншого. За забезпечуваним освітнім рівнем функціонують різні типи загальноосвітніх навчальних закладів: Середня загальноосвітня школа – загальноосвітній навчальний заклад 1 – 111 ступенів. 1 ступінь – початкова школа (1 – 3 (4) класи; термін навчання 3 (4) роки); 11 ступінь – основна школа (5 – 9 класи; термін навчання 5 років); 111 ступінь – старша школа, як правило, з профільним спрямуванням навчання (10 – 11 (12) класи; термін навчання 2 (3) роки). Школи всіх трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно – початкова, основна, старша. Загальноосвітня школа-інтернат – загальноосвітній навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги. Вечірня (змінна) школа – загальноосвітній навчальний заклад 11 – 111 ступенів для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання. Спеціалізована школа (школа-інтернат) – загальноосвітній навчальний заклад 1 – 111 ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів. Гімназія – загальноосвітній навчальний заклад 11 – 111 ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю (переважно гуманітарного). Ліцей – загальноосвітній навчальний заклад 111 ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою. Колегіум – загальноосвітній навчальний заклад 111 ступеня філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю. Спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) – загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку. Загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат) – загальноосвітній навчальний заклад 1 – 111 ступенів відповідного профілю для дітей, які потребують тривалого лікування. Школа соціальної реабілітації – загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат). Гімназії, ліцеї, коледжі забезпечують поліфонічність школи і право дитини на реалізацію своїх освітніх інтересів шляхом диференціації навчально-виховного процесу, розкриття творчого потенціалу додаткової освіти (гуртків, студій, клубів, факультативів). У проекті “Концепції розвитку загальної середньої освіти” (2000р) відзначається: “Зміст загальної середньої освіти оновлюється цілісно з урахуванням таких пріоритетів: створення передумов для різнобічного розвитку і саморозвитку особистості, індивідуалізації та диференціації навчання, переходу на особистісно орієнтовані педагогічні технології; формування особистісних якостей громадянина - патріота України; забезпечення життєвої, соціальної, комунікативної і комп’ютерної компетентності учнів; посилення практично-діяльнісної і творчої складових у змісті всіх освітніх галузей; гуманізації та гуманітаризації освіти (особливо в природознавчій і технологічній галузях); комплексної реалізації оздоровчої функції шкільної освіти; приведення обсягу і складності змісту у відповідність з віковими можливостями дітей, перспективами їхнього розвитку; забезпечення у старшій школі профільності навчання, генералізації та інтеграції знань на основі фундаментальних ідей, законів науки; перерозподілу змісту між ступенями школи, зняття перевантаження в основній школі; забезпечення наступності навчального змісту і вимог щодо його засвоєння між базовим компонентом дошкільної освіти і початковою школою; основною і старшою школою; загальноосвітньою шкільною підготовкою та вимогами професійно-технічної і вищої освіти1”. Обов’язковість повної загальної середньої освіти, збільшення терміну навчання (12 років) потребують уточнення функцій і пріоритетних завдань кожного ступеня школи і водночас забезпечення її цілісності. Професійна освіта здійснюється в системі вищих та середніх навчальних закладів: багатопрофільних університетах, академіях, інститутах, коледжах, технікумах, педагогічних, медичних та мистецьких училищах. Професійно-технічна освіта надається в середніх професійно-технічних училищах, які забезпечують підготовку кваліфікованих робітників. Відповідно до статусу вищих закладів освіти встановлено чотири рівні акредитації: 1. Технікум, училище, інші прирівняні до них вищі заклади освіти. 2. Коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади освіти. 3-4. Інститут, консерваторія, академія, університет. Вищі заклади освіти у встановленому порядку можуть створювати різні типи навчально-науково-виробничих комплексів, об'єднань, центрів, інститутів, філій, коледжів, ліцеїв, гімназій. Підготовка фахівців у вищих закладах освіти проводиться з відривом від виробництва (очна), без відриву (вечірня, заочна форма), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей – екстерном. У державній програмі «Освіта» (Україна ХХ1 століття) накреслено стратегію розвитку освіти на найближчі роки і перспективу, визначено курс на створення життєздатної системи безперервного навчання й виховання, забезпечення можливості постійного інтелектуального і культурного потенціалу як вищої цінності нації. Основними шляхами реформування освіти в Україні є: - створення у суспільстві атмосфери загальнодержавного, всенародного сприяння розвиткові освіти, неухильної турботи про примноження інтелектуального та духовного потенціалу нації, активізація зусиль усього суспільства для виведення освіти на рівень досягнень сучасної цивілізації, залучення до розвитку освіти всіх державних, громадських, приватних інституцій, сім'ї, кожного громадянина; - подолання девальвації загальнолюдських гуманістичних цінностей та національного нігілізму, відірваності освіти від національних джерел; - забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень; - відхід від засад авторитарної педагогіки; - підготовка нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їх професійного та загальнокультурного рівня; - формування нових економічних основ системи освіти, створення належної матеріально-технічної бази; - реорганізація існуючих та створення навчально-виховних закладів нового покоління, регіональних центрів та експериментальних майданчиків для відпрацювання та відбору ефективних педагогічних інновацій та освітніх модулів; - радикальна перебудова управління сферою освіти шляхом її демократизації, децентралізації, створення регіональних систем управління навчально-виховними закладами; - органічна інтеграція освіти і науки; - створення нової правової та нормативної бази освіти. Сформульовано найважливіші принципи реформ системи освіти: - демократизація освіти (розширення автономії навчальних закладів з урахуванням розвитку партнерства учнів, студентів та педагогів, гуманізації системи, що полягає в утвердженні людини як вищої соціальної цінності); - гуманізація освіти (покликана формувати в свідомості учнів цілісний науковий світ, розвивати їх духовність і творче мислення); - національна спрямованість освіти (гармонійне поєднання змісту освіти з національною історією і народними традиціями); - неперервність освіти (перетворення її в процес, що триває протягом усього життя людини); - неподільність навчання і виховання (їх органічна єдність як одного з найважливіших важелів економічного і політичного розвитку суспільства). Найголовнішою ознакою часу є те, що загальноосвітня школа стає національною, тобто школою держави Україна. Свідченням цього є зростання контингенту дітей, які навчаються українською мовою. Тому особливо відповідальним завданням є визначення національного компоненту навчання й виховання. Розвивається мережа навчально-виховних закладів для дітей інших національних спільнот України, що забезпечує вивчення рідної мови, літератури, культури.
|
