ПРОЦЕДУРНА ЧАСТИНА. VII етап –СКЛАДАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО

 

VII етап – СКЛАДАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО

ПЛАНУ ДОСЛІДЖЕННЯ

VIII етап – НАЧЕРК ПРОЦЕДУР ЗБОРУ ТА

ОБРОБКИ ПЕРВИННИХ ДАННИХ

 

 

Висування робочих гіпотез. Гіпотеза (за В. А. Ядовим) - це система умовиводів, за допомогою якої на основі ряду факторів робиться висновок про існування об'єкта, зв'язку або причини явища, причому цей висновок не можна вважати абсолютно достовірним. Попереднє висунення гіпотез може зумовити внутрішню логіку всього процесу вивчення. Важливо, щоб при всій своїй чіткості гіпотези не сковували думки конфліктолога, заздалегідь не зумовлювали підсумкові результати його роботи.

Визначення завдань дослідження конфліктів - пошук відповідей на основні питання: які шляхи і засоби вирішення проблеми? Які цілі, що досягаються на проміжних етапах аналізу?

Складання принципового (стратегічного) плану дослідження. Вирішення цього завдання необхідно для ефективної роботи на наступних після складання програми етапах. У процесі попереднього планування можна виявити проблеми, які легко вирішити на початку дослідження, але важко або взагалі неможливо в ході нього.

Начерк основних процедур збору та обробки первинних даних. Цей етап покликаний вирішити практично ті ж завдання, що і попереднє планування. Відмінність полягає в тому, що тут попередньо планується порядок збору та аналізу первинної конфліктологічної інформації. Це важливо для визначення вибірки і розробки методики

конкретного дослідження.

 

СИСТЕМНО - МАТЕМАТИЧНЕ АНАЛІЗ

СИТУАЦІЙНИЙ МОДЕЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

АНАЛІЗ

ЯКІСНІ МЕТОДИ АНАЛІЗ

ПОВЕДІНКИ

УЧАСНИКІВ

АНАЛІЗ ДОКУМЕНТІВ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ

КОНФЛІКТУ

ТЕСТУВАННЯ

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

СОЦІОМЕТРІЯ

ЕКСПРЕМЕНТ ОПИТУВАННЯ

 

* ГОМЕОСТАТИЧНІ * АНКЕТУВАННЯ; * МОДУЛЬНИЙ СОЦІОТЕСТ

МЕТОДИКИ; * БЕСІДА; ОЦІНКИ ВЗАЕМОВІДНОСИН

*ДІЛОВІ ІГРИ; * РЕТРОПЕРСПЕКТИВНИЙ ТА КОНФЛІКТІВ

АНАЛІЗ; * ПРОСТОРОВА СОЦІОМЕТРІЯ

*РОЛЬОВІ ІГРИ; * САМОЗВІТИ; * РЕФЕРЕНТОМЕТРІЯ

*ПСИХОЛОГІЧНІ ІГРИ * БІОПОЛЯРНІ

ОПИТУВАЛЬНИКИ

 

Методи дослідження в конфліктології

Конфліктологія як порівняно молода наука об'єктивно змушена використовувати для вивчення конфлікту методи, розроблені в інших галузях знань, що вивчають конфліктну взаємодію. Втім, це дозволяє добре враховувати їхні переваги й недоліки. Дещо відійшовши від прийнятих підходів до виділення методів дослідження, розглянемо методи роботи з отриманими даними і методи збору даних.

Перша група може бути представлена ​​в наступному вигляді.

□ Якісні методи є прикладом методів, використовуваних різними науками. Вони включають аналіз, синтез, дедукцію та ін Враховуючи багатомірність такого об'єкта дослідження, яким є соціальний конфлікт, вони дозволяють виходити на новий рівень знань про нього.

□ Аналіз діяльності - метод дослідження конфлікту, що використовує аналіз впливу конфліктної ситуації на процес і результати діяльності опонентів.

□ Аналіз поведінки використовує в якості одиниці аналізу поведінкові акти опонентів в конфліктній ситуації.

□ Математичне моделювання - дослідження конфліктів за допомогою їх реальних або ідеальних математичних моделей. Під моделлю розуміється система об'єктів або знаків, відтворювальна деякі суттєві властивості системи-оригіналу.

□ Системно-ситуаційний аналіз.

Друга група надає нам можливість збору даних. У її складі наступні методи.

□ Аналіз документів використовується соціологією і психологією для різнобічного аналізу конфліктів на основі наявних документів.

□ Спостереження - метод дослідження конфлікту шляхом цілеспрямованого, організованого, безпосереднього сприйняття і фіксування конфліктних подій. Застосовується для вивчення конфліктів різного рівня - від внутрішньоособистісного до міждержавного.

□ Експеримент - метод наукового пізнання, що відрізняється активним втручанням у ситуацію з боку дослідника-конфліктолога, що здійснює планомірний та активний контроль за однією або декількома змінними та реєстрацію змін, що відбуваються в досліджуваному явищі.

□ Опитування пропонує випробуваним погодитися або не погодитися з вмістом певного набору пропозицій, підготовлених у вигляді стандартизованої анкети. Використовуються анкетування, бесіди, масові та експертні опитування.

□ Соціометрія, що стала досить самостійним методом, застосовується для оцінки комунікації та міжособистісних емоційних зв'язків, у тому числі ступеня їх напруженості. Модульний соціотест оцінки міжособистісних взаємин і конфліктів розроблений на основі ідей соціометрії, однак більш ефективний при вивченні конфліктних явищ і дозволяє оцінити взаємовідносини персоналу комплексно.

□ Тести, в основному надаються психологією, спрямовані на визначення міжособистісної конфліктності, фіксацію ступеня вираженості якостей, властивостей і станів, що свідчать про підвищеної конфліктності особистості.

АНАЛІЗ СИНТЕЗ

 

 

ІНДУКЦІЯ ДИДУКЦІЯ

 

КОНФЛІКТ

УЗАГА-

ЛЬНЕННЯ ПОРІВНЯННЯ

 

 

ІСТОРИЧНИЙ ЛОГІЧНИЙ

МЕТОД МЕТОД

 

 

Якісні методи дослідження конфліктів

Якісні методи дослідження часто називають загальними методами наукового пізнання.

Аналіз - один з ключових методів у наукових дослідженнях. Він дозволяє подумки розділити досліджуваний предмет на елементи, виділити ознаки предмета які цікавлять. Прикладом можуть слугувати структурні елементи конфлікту, що дозволяє розглядати їх окремо, виокремлювати зв'язки між ними.

При синтезі відбувається уявне об'єднання елементів предмета і його властивостей, виділених в результаті аналізу, і предмет вивчається як єдине ціле. Синтез показує місце і роль елементів конфлікту в єдиній системі.

Індуктивний метод дозволяє зробити загальний висновок на основі приватних посилань. На цій основі розкриваються загальні закономірності конфлікту, коли результати вивчення окремих фрагментів індуктивно узагальнюються.

Дедуктивний метод, навпаки, сприяє приватному висновку на основі істинних загальних положень. З його допомогою ми від загальних знань про конфлікт переходимо до конкретного, але вже збагаченого знанням більш загальних посилань.

Узагальнення полягає в дослідженні властивостей, зв'язків і відносин конфлікту, які характеризують не окремо взятий конфлікт, а цілий клас однорідних у даному відношенні конфліктів. При узагальненні важливо вміти виділяти одиничне, те, що властиво тільки цій конфліктній ситуації, і загальне, що притаманне цілому ряду конфліктів. Даний метод застосовується в більшості наукових дисциплін, що вивчають конфлікт.

Порівняльний метод передбачає зіставлення ряду аспектів конфлікту й з'ясування подібності чи відмінності їх проявів у різних конфліктах. У результаті порівняння встановлюються розходження в параметрах конфлікту, що дозволяє диференційовано керувати конфліктними процесами.

Історичний метод застосовується в політологічних та історичних дослідженнях конфліктів. Він полягає у вивченні тимчасового ходу розвитку конфлікту, починаючи від виникнення і закінчуючи його завершенням. Історичний метод дозволяє вивчити ті конкретні умови і обставини, в яких зароджувався конфлікт, оцінити роль особистостей, соціальних груп в його розвитку, проаналізувати на основі різних прикладів форми завершення подібних конфліктів.

Логічний метод включає засоби і способи логічного опису й пояснення конфліктів і заснований на формах мислення і законах діалектичної і формальної логіки. Використання логічних засобів при описі і поясненні конфліктів дозволяє уникнути помилок при визначенні напрямів їх попередження, реалізувати логічно правильну процедуру вирішення конфлікту. Даний метод тісно пов'язаний з історичним методом, який не існує у відриві від логічного. Одних історичних фактів недостатньо для глибокого пізнання конфлікту; факти необхідно систематизувати, узагальнити і зробити з них висновки. Тому без логічної обробки історичного матеріалу не обійтися при дослідженні конфліктів.

Математичне моделювання конфлікту

Для дослідження міжгрупових і міждержавних конфліктів все частіше застосовується метод математичного моделювання. Його значимість пов'язана з тим, що експериментальні дослідження таких конфліктів трудомісткі і складні.

Математичне моделювання міжгрупових конфліктів дозволяє замінити безпосередній аналіз конфліктів аналізом властивостей і характеристик їхніх математичних моделей. Математичне моделювання із залученням засобів обчислювальної техніки дозволяє перейти від простого нагромадження й аналізу фактів до прогнозування та оцінки подій у реальному часі.

Математична модель конфлікту являє собою систему формалізованих співвідношень між характеристиками конфлікту, поділюваних на параметри і змінні. Параметри моделі відбивають зовнішні умови і слабо мінливі характеристики конфлікту, змінні складові - основні характеристики. Змістовна і операціональна пояснюваність використовуваних змінних і параметрів - необхідна умова ефективності моделювання.

 

МАРКОВСЬКІ МОДЕЛІ

ЛАНЦЮГИ ЦІЛЕНАПРАВЛЕНОЇ

ПОВЕДІНКИ

 

 

СТАТИСТИЧНІ ТЕОРЕТИЧНІ

ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛІ

ЗАЛЕЖНОСТІ

 

 

ВІРОГІДНІ ІМІТАЦІЙНІ

РОЗПОДІЛИ МОДЕЛІ

 

 

КОНФЛІКТ

 

 

На підставі застосовуваного математичного апарату (диференціальні рівняння, імовірнісні розподілу і т. п.) і об'єктів моделювання (міжособистісні конфлікти, міждержавні конфлікти і т. д.) можна виділити найбільш типові математичні моделі:

□ імовірнісні розподіли - найпростіший спосіб опису змінних через вказівку частки елементів сукупності з даним значенням змінної;

□ статистичні дослідження залежностей - насамперед це регресійні моделі, що представляють зв'язок залежних і незалежних змінних у вигляді функціональних відносин;

□ марковські ланцюги описують такі механізми динаміки розподілів, де майбутній стан визначається не всією передісторією конфлікту, а тільки «справжнім». Основним параметром кінцевого ланцюга Марка є ймовірність переходу статистичного індивіда (у нашому випадку опонента) з одного стану в інший, за фіксований проміжок часу. Кожна дія приносить приватний виграш (програш); з них складається результуючий виграш (програш);

□ моделі цілеспрямованої поведінки - використання цільових функцій для аналізу, прогнозування і планування соціальних процесів. Ці моделі зазвичай мають вигляд завдання математичного програмування із заданими цільовими функціями й обмеженнями;

□ теоретичні моделі призначені для логічного аналізу тих чи інших змістовних концепцій, коли утруднена можливість виміру основних параметрів і змінних (можливі міждержавні конфлікти тощо);

□ імітаційні моделі - клас моделей, реалізованих у вигляді алгоритмів і програм для ЕОМ і відображають складні залежності, що не піддаються змістовному аналізу. Цей спосіб моделювання застосовується для дослідження розвитку вже відбуваючихся конфліктів.

 

Оцінка конфліктів і персоналу за допомогою модульного соціотесту

Дослідження або діагностика міжособистісних конфліктів у групі, проведені за допомогою МСА, дають можливість зібрати значну кількість інформації.

Два перших базових модуля дозволяють оцінити ставлення до кожного співробітника з боку будь-якого з колег по роботі. Зіставлення відповідей на перші два питання дає можливість виявити не тільки реальні, а й потенційні данні конфліктних взаємин в групі. Крім того, два базові модулі дозволяють кількісно оцінити такі важливі характеристики конфліктів, як їх інтенсивність, гостроту.

 

Додаткові модулі використовуються в залежності від цілей вивчення колективу і дозволяють оцінити якість роботи кожного члена групи, його моральні якості, професійні знання, ступінь його допомоги членам групи, зусилля з досягнення особистих і загально групових інтересів, характер виконання даних обіцянок, а також інші особливості групи і кожного її члена. Практика застосування модульного соціотесту дозволила в даний час сформувати 24 різних модуля.

Обробка отриманої інформації може йти за такими напрямками.

1. МСА дозволяє виявити абсолютне і відносне число конфліктних і напівконфліктних діад. В принципі, конфліктною є діада опитуваних, які перебувають у стані реальних конфліктних взаємин, тобто коли опоненти протидіють і переживають при цьому негативні емоції по відношенню один до одного.

2. За допомогою МСА можна оцінити середню інтенсивність конфліктних діадних взаємин у групі. Для цього за формулами обчислюється індивідуальний індекс конфліктності.

3. МСА дозволяє виявити співробітників, що мають найбільше число конфліктних взаємин.

4. За допомогою МСА можна виявити ранг кожного працівника в колективі за кожною з використовуваних шкал.

5. МСА дозволяє визначити, наскільки точно керівник представляє стан справ в очолюваному ним колективі.

6. Середнє арифметичне всіх оцінок, отриманих по кожному з питань окремо, дозволяє кількісно оцінити загальний характер взаємин, професійну підготовленість, моральний потенціал, якість спільної діяльності та інші показники.

7. Періодична, один-два рази протягом року, оцінка стану взаємин у структурних підрозділах організації дозволяє досить точно виявити тенденції в динаміці взаємин і вжити своєчасних заходів щодо їх вдосконалення.

8. Використання МСА дає можливість виявити і коригувати неадекватне (завищене або занижене) уявлення співробітників про місце, яке вони займають у колективі.

Для підвищення достовірності одержуваної інформації передбачено кілька варіантів анонімності відповідей, які опитувані можуть вибрати за своїм бажанням.