Вплив різних факторів на молочну продуктивність корів.

 

Сучасний розвиток аграрного сектора можливий лише через реалі- зацію значного потенціалу українського села шляхом впровадження прогресивних сучасних технологій, рівень яких відповідає світовим стандартам. Особливо актуальним є нині питання технологічного переозброєння тваринництва України. Пошук технологічних рішень модернізації тваринницької галузі країни має базуватися на ретельному критичному аналізі досягнень людства у цій області [2]. З-поміж заходів, що сприяють підвищенню продуктивності молочних стад, суттєве значення має вирощування корів-первісток бажаного типу і рівня продуктивності. Різні умови годівлі при вирощуванні молодняку можуть впливати на процеси росту і розвитку тварин, будову тіла, характер обміну речовин, формування майбутньої молочної продуктивності. Як інтенсивний, так і низький рівень годівлі ремонтних телиць може позначитися на молочній продуктивності вирощених корів [10]. При веденні молочного скотарства необхідно передбачити таку інтенсивність росту телиць, аби в усі вікові періоди вони за живою масою відповідали вимогам стандарту класу еліта-рекорд. Аналіз основних досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання проблеми. Розвиток молочного скотарства – важлива складова економічного і соціального стану народного господарства держави [9]. Для регулювання процесів розвитку сільськогосподарських тварин необхідно передусім опанувати закономірність морфофункціонального росту та специфічних властивостей організму на кожному періоді, етапі, стадії. Рівномірність й інтенсивність росту зазвичай оцінюють за впливом їх на живу масу і продуктивність тварин [4-5]. Для виявлення закономірностей росту Ю.В. Свечиним [26-27] запропоновано індекс формування організму тварин за різницею показників їх росту в суміжні (2, 4 і 6 місяців) вікові періоди вирощування. Значні селекційні досягнення у тваринництві розвинених країн світу зумовлені централізацією селекційного процесу поліпшення порід на базі створення автоматизованих інформаційних систем із широким використанням обчислювальної техніки, залученням сучасних стандартизованих методів вірогідної оцінки тварин за фено- і генотипом, розробки і реалізації оптимізованих селекційних програм за принципом великомасштабної селекції. Генетично запрограмована продуктивність може бути реалізована лише за сприятливих умов вирощування, догляду та використання тварин. Встановлено, що інтенсивність росту телиць різних генотипів тісно пов’язана з рівнем молочної продуктивності. Зниження інтенсивності вирощування телиць у період від 18 місяців і до першого отелення не дає можливості тваринам повністю реалізувати свій генетичний потенціал та молочної продуктивності [28]. Інтенсифікація скотарства пов’язана з безперервним підвищенням економічної ефективності за рахунок впровадження прогресивних технологій. Вирощування ремонтного молодняку повинно максимально сприяти формуванню високих продуктивних якостей тварин і бути економічно вигідним [1].

Продуктивність корів обумовлюється багатьма факторами, які можна розподілити на дві основні категорії: паратипові та генотипові.

До першої відносять - рівень і повноцінність годівлі, мікроклімат, умови утримання тварин та інші фактори зовнішнього середовища. За раціонального регулювання цих факторів можливо суттєво і швидко підвищити продуктивність корів, але не вище рівня, зумовленого їх спадковими можливостями.

Отже, до другої категорії факторів відносять - генотипові. Підвищення продуктивності тварин, яке обумовлено спадковими факторами, досягається селекцією. Порівняно з факторами середовища, останні забезпечують стійке збільшення продуктивності існуючого покоління. При цьому весь селекційний процес тісно повязаний з генетикою популяцій, що базується на вивченні складного комплексу факторів.

Рівень молочної продуктивності і склад молока визначаються великою кількістю чинників. За своїм впливом їх можна розділити на внутрішні і зовнішні. Перші обумовлюються генетичними даними і фізіологічним станом тварини, другі - зовнішнім середовищем.

До чинників зовнішнього середовища відносяться годівля, утримання тварин і клімат, до фізіологічних - період лактації; вік, вагітність, тічка, стан здоров'я. З внутрішніх чинників, що обумовлюють рівень молочної продуктивності і властивості молока, велике значення мають спадкові особливості тварин, що сформувалися завдяки племінній роботі з кожною окремою породою і стадом. Надій молочної корови на 35% - обумовлений годівлею і утриманням, на 25% - генетичними особливостями, на 25% - станом здоров'я тварини і на 15% - роком лактації і сезоном.

На рівень молочної продуктивності також впливає сезон отелення. Це зумовлено головним чином кліматичними факторами, умовами годівлі та утримання молочної худоби протягом року. Крім того, для правильної, більш точної оцінки популяційно-генетичних параметрів по стадах, племінних достоїнств бугаїв, результатів добору і підбору необхідно виключити вплив факторів навколишнього середовища. Одним з таких факторів, що впливають на оцінку генотипу тварин, є сезон отелення [13, 16].

Молочна продуктивність великої рогатої худоби відноситься до групи кількісних ознак, які значно змінюються під впливом умов життя. Звідси різноманітність фенотипів, яка спостерігається в кожному стаді, повинна розглядатися як результат відмінної реакції різних генотипів на умови середовища, в яких розвивалися і використовувалися тварини. Вплив умов годівлі та утримання на організм тварин і подальшу продуктивність є також одним із важливих факторів. Годівля сприяє більш повному виявленню генетичного потенціалу тварин. При вивченні питання щодо направленої зміни організму велике значення надається правильній організації годівлі сільськогосподарських тварин у різні періоди їх життя. Встановлено, що високий рівень годівлі та дотримання зоогігієнічних норм обумовлює підвищення обміну речовин, інтенсивний розвиток органів, прискорення росту і покращання репродуктивної здатності.

Основним методом удосконалення молочних порід є внутріпородна селекція. Цей метод оснований на закономірностях мінливості, спадковості і взаємозвязку господарсько-корисних ознак.

Великорослі корови молочного типу продуктивніші і вигідніші. Проте, якщо не враховувати тип худоби, то спостерігається криволінійний характер зв'язку між живою масою і молочністю корів. Зв'язані показники молочної продуктивності та живої маси корів після третього отелення і старше за бажаний тип наступні: 1000 кг молока і більше у тварин молочних порід з високим надоєм з розрахунку на 100 кг живої маси.

Якісний ремонт стада - важлива передумова підвищення темпів генетичного потенціалу молочної продуктивності корів. Інтенсивність росту телиць, які призначені для ремонту стада, має забезпечити максимальну молочну продуктивність тварин, впливати на економічну ефективність молочних ферм і в цілому обмежити вартість їх вирощування. Встановлено, що жива маса тварин, яка не відповідає стандарту вагового та лінійного росту, після їх отелення призводить до зниження молочної продуктивності та подовжує сервіс-період [23].

Висока економічна ефективність використання корів, яких вперше осіменяли в більш ранньому віці, досягається в основному за рахунок скорочення часу непродуктивного утримання телиць до їх осіменіння. Це сприяє подовженню тривалості періоду продуктивного використання корів, зростанню їх прижиттєвих надоїв і відтворної здатності, зниженню витрат на вирощування і, як результат, - вищій економічній ефективності використання маточного поголівя [12].

Більшість ознак, за якими ведеться селекція великої рогатої худоби, звязана між собою. Зміна будь - якої властивості організму, неминуче тягне за собою його загальну перебудову і перш за все тих властивостей, які знаходяться в певному і найбільш тісному функціональному звязку з ознакою, яка змінилася.

Дослідження в галузі генетики, селекції, онтогенезу показали, що для популяції живих організмів найбільш характерний кореляційний, а не функціональний звязок між ознаками. Характер цього звязку дуже різноманітний і залежить від конкретних умов розвитку популяції.

Взаємозвязки, які існують в організмі, не абсолютні, а знаходяться під контролем і управлінням природного і штучного добору. В процесі добору можуть виникати позитивні і негативні кореляції. Певні кореляції можуть утворюватися і під впливом середовища. Однак більшість з них є не що інше, як наслідок спільного впливу генетичних і середовищних факторів [19].

Встановлення рівня молочної продуктивності корів за їх зовнішнім виглядом давно приваблювало тваринників, як вчених, так і практиків. Кращі з них достатньо вірогідно судять про продуктивні можливості корів, наприклад, за станом вим'я - його величиною, формою і консистенцією. Корови з ванноподібною і чашоподібною формами вимя мають підвищені надої. Позитивний звязок між морфологічними і функціональними особливостями вимя реєстрували в своїх дослідженнях багато вчених [6, 22, 24].

Що ж до показників екстер'єру в цілому, то зоотехнічна література багата суперечливими даними про звязок екстерєру і величини надою корів.

Необхідною передумовою підтримання чисельності поголів'я та забезпечення високого рівня виробництва тваринницької продукції є відтворення тварин.

Процес відтворення в кожному господарстві визначається видовими та породно-біологічними особливостями тварин, конкретними природними і економічними умовами, а також зоотехнічними вимогами до тварин.

Дослідження щодо поліпшення відтворної здатності маточного поголівя великої рогатої худоби займають одне з чільних місць у наукових програмах Інституту розведення та генетики тварин УААН впродовж довгого часу. Господарське значення цієї проблеми пояснюється тим, що збитки від неплідності корів досить великі [18, 26].

Одним з показників відтворювальної здатності є тривалість сервіс-періоду. Час від отелення до плідного осіменіння залежить передусім від характеру перебігу післяотельного періоду, який характеризується значними змінами в організмі самок.

Вченими доведено, що заплідненість корів при сервіс-періоді, тривалістю менше 30 днів знижується до 25-30%, а подовження його понад 90 днів економічно недоцільне, тому що зростають тривалість лактації та міжотельного періоду.

Важливим показником є міжотельний період. За норму прийнято його тривалість в 365 днів. Тривалість понад 365 днів призводить до зниження надоїв. У господарстві міжотельний період коливається в межах 360 - 380 днів.

Плодючість великої рогатої худоби являє собою біологічну ознаку, яка складається з ряду показників відтворної здатності. Важливими показниками оцінки плодючості корів є запліднюваність їх після першого осіменіння та індекс осіменіння.

Запліднювальна здатність маток після першого осіменіння - це відношення кількості тварин, які запліднилися до всіх, яких осіменяли протягом певного періоду.

Сухостійний період - проміжок від запуску до отелення. Короткий (менше 30 днів) і довгий (понад 80 днів) сухостійний періоди негативно відображаються на молочній продуктивності. Його скорочення також негативно впливає на ріст теляти в останній період внутрішньоутробного розвитку і на підготовленість корови до наступної лактації, а збільшення помітно підвищує невиробничі витрати на утримання молочного стада. Тривалість сухостійного періоду впливає на ріст плоду, якість молозива і майбутню молочну продуктивність корови.

Сухостійний період є найбільш напруженим, оскільки саме в цей період відбувається інтенсивний ріст плоду та підготовка організму матері до нової лактації. Недостатнє забезпечення раціону, саме в цей період, вітамінами і мінеральними речовинами, призводить до порушення метаболічних процесів в організмі тільних тварин, що в свою чергу може призвести до виникнення родових і післяродових ускладнень, а також до зниження молочної продуктивності. Отже, основну увагу необхідно приділяти профілактиці порушень обміну речовин під час сухостійного періоду [8, 28].