ВИСНОВКИ. Фразеологічні одиниці у мовотворчості Уласа Самчука є одним із тих складників, які визначають місце творчості Уласа Самчука у сучасній літературі і надають
Фразеологічні одиниці у мовотворчості Уласа Самчука є одним із тих складників, які визначають місце творчості Уласа Самчука у сучасній літературі і надають творам автора виразного національного колориту. Улас Самчук у художніх творах використовує не лише фразеологічні одиниці у традиційній формі та значенні, що фіксується у фразеологічних словниках, а й індивідуально-авторські, оказіональні. Вони не суперечать мовній нормі, а, скоріше всього, відображають мовний розвиток, виступають як образотворчий засіб, засіб експресивності, комізму, мовної характеристики персонажа. Письменник намагається зберегти всю силу, гостроту, влучність народних виразів, а заодно, рельєфно, пластично і чітко змалювати персонажів, риси їхнього життя, епоху та місце й умови подій. Мовна палітра творів письменника насичена варіантно-семантичними рядами на позначення мовленнєвої та мисленнєвої діяльності: Довго стискав свої тремтячі уста і ціпив зуби, щоб не подати голосу, та коли батько взявся за клямку, не втримався, захлипав і заревів від переповненого і щирого серця. Ніколи над цим сушити голови. Ніч на носі, а до того, диви, і сльоза розпочнеться. У романі «Волинь» виділяємо фразеологічні одиниці на позначення фізіологічних процесів у житті людини, зокрема мікрогрупи «народження»: …що штани його такі зрадливі, що в корчах сорочки за якийсь сторчак зачепився, полетів коміть головою, притьомкав по тому до порогу як мати народила…; «життя: …та й жодного разу Матвій не пошкодував, що намірився того щасливого дня вік вікувати; Прийди і пий воду життя даром. Значну частин складають інтер’єктивні фразеологізми, що вживаються, як правило, з метою відтворення: збудженого емоційного стану в момент мовлення: Що ти робиш, чорт тебе побери?; задоволення, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь: Слава тобі, Господи!; застереження від чого-небудь: Боронь Боже.. Усі фразеологічні одиниці, введені в художній текст, оживляють авторську оповідь і є найефективнішим засобом образотворення. Відтворюючи в художніх творах індивідуальне бачення світу, Улас Самчук уводить у текст фразеологічні одиниці, співвідносні як зі структурою словосполучення, так і речення.Найбільше у тексті виявлено фразеологічних одиниць типу словосполучення, зокрема дієслівні та іменні: Дух його ще не впав, хоч часом доводиться стискати зуби, а з його уст виривається… Велику кількість фразеологічних одиниць становлять моделі прикметника та іменника, де граматично панівним виступає іменник, а залежним прикметник, перебуваючи, як правило, у препозиції: Якщо заплутався, то я дуже швидко розрубаю отой твій гордіїв вузол. Широко представлені в романі фразеологічні одиниці, організовані за допомогою сполучників як: Хай тато краще питає, чого їх так довго не було, ніж має мовчки сидіти, як води в рот набрав. Поодинокими прикладами представлені мініідіоми: Батько – без лиця – тяжко сів біля столу, закинув наперед настільника, і ні пари з уст. Фразеологічні одиниці типу речення репрезентовані простими двоскладними та односкладними реченнями. Зміни фразеологізмів шляхом розширення їх компонентного складу посідають чільне місце у творчості Уласа Самчука: А мати лупила його ганчіркою, нарікаючи, що б’є одвічні байдики.. Часто Улас Самчук творить нові фразеологізми, які використовує з певною стилістичною метою: За що і діставалося потім від мами не те що на горіхи,а на цілі тумкачки. Улас Самчук вміло використовує фразеологічний натяк: Багатьох Комаров не знав, не знав де їм пупа рубали, де хрестили, хто їх батько-мати, та падали вони в цю землю, за пригірками та лісами села Лебеді та Гільче. Використання фразеологічного багатства української мови, трансформування стійких сполук та авторське фразеотворення дає підстави стверджувати, що всі використовувані письменником типи фразеологічних одиниць відбивають авторське бачення світу, його ознак, явищ і є прикметою індивідуального стилю.
|
