Quot;Аналітична оцінка складу, технічного стану, руху
та ефективності використання основних фондів підприємства"; Таблиця 2.1.1.- Інформація про основні засоби підприємства (за залишковою вартістю) 2009р.
Таблиця 2.1.2.- Інформація про основні засоби підприємства (за залишковою вартістю) 2010р.
Тепер проаналізуємо рух стану основних засобів підприємства Таблиця 2.2.1. - Оцінка стану основних засобів підприємства 2009р.
Таблиця 2.2.2 - Оцінка стану основних засобів підприємства 2010р.
Ефективність використання основних фондів характеризується рядом показників, що поділяються на узагальнюючі й часткові. Основними із узагальнюючих показників використання основних фондів є: фондовіддача (Фв), грн./грн.: Фв = Q / Sсер., 2009р. Фв=22750/929,5=24,5 20010р. Фв=24601/1419=17,3 фондоємкість (Фм), грн./грн. - є оберненим показником до фондовіддачі: Фм = Sсер./ Q, Фм = 1/ Фв, 2009р. Фм=929,5/22750=0,04 2010р. Фм=1419/24601=0,06 фондоозброєність праці (Фо), грн./чол.: Фо = Sсер./ Ч 2009р. Фо=929,5/(266-46)=4,2 2010р. Фо=1419/(255-46)=8,8 З приведених даних можна зробити висновок, що підприємство за звітній період поступово вводить основні фонди. Але в даному випадку також слід зазначити, що наявність коефіцієнтів надходження і відсутність коефіцієнтів вибуття за аналізуємий період свідчить про зростання середньорічної вартості основних фондів та перспективи покращення виробничих умов на підприємстві.
2.3 «Амортизація основних фондів» Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. - придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; - самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; - проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів. Об'єктом амортизації є основні засоби (крім землі). Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2. Термін корисного використання (експлуатації) – це очікуваний період часу, протягом якого ОФ використовуватимуться підприємством або з їх використанням буде вироблено очікуваний обсяг продукції. Тобто термін експлуатації може визначатися як кількістю років, так i кількістю одиниць продукції. Термін корисної експлуатації встановлюється підприємством самостійно з урахуванням таких чинників: - очікуване використання об’єкта з урахуванням його потужності або продуктивності; - передбачуваний фізичний i моральний знос; - правові обмеження щодо термінів використання. Усі ці критерії досить суб’єктивні, отже, оспорити встановлені підприємством терміни експлуатації неможливо. При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати: - очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; - фізичний та моральний знос, що передбачається; - правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори. Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання. Стандартом визначено п’ять бухгалтерських методів нарахування амортизації і один – податковий: - прямолінійний; - зменшення залишкової вартості; - прискореного зменшення залишкової вартості; - кумулятивний; - виробничий; - податковий. Відмінність застосованих методів амортизації полягає в різному рівні нарахованих амортизаційний відрахувань, а також у способі їх розподілення. В залежності від виду основних засобів, умов експлуатації, моральної зношуваності – підприємства по своєму бажанню застосовують найбільш ефективний і доцільний метод амортизації. На прикладі підприємства, що розглядається визначимо суму амортизаційних відрахувань із застосуванням існуючих методів розрахунку, а саме: прямолінійного, зменшувального залишку, кумулятивного, прискореної амортизації. Підприємство придбало апарат «Гамма-Флоу»03А. (для обчислення витрат газу), за початковою вартістю 28153 грн. Очікований термін корисного використання хім.машини 4 років. Після завершення якого вона буде списана за очікуваною ліквідною вартістю 140 гривень. 1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів; Ар=Ва /Ткв Ва=Вперв - В лікв=28153-140=28013(грн..) Ар =28013/4=7003,25(грн.) На = Ар/ Ва*100% =7003,25/28013*100% =25%
2) Метод зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації і річної норми амортизації. Річну норму амортизації (у відсотках) обчислюють як різницю між одиницею і результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість; Ар = Вз *На /100 На=(1- √В лікв/Вперв)*100% =(1-√140/28153)*100% =(1- 0,47)*100% =0,53 *100% =53%
3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, що обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється; Ар = Вз *На /100 На =(100/Ткв)*2=100/4*2=50%
4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, і кумулятивного коефіцієнта. Останній розраховують діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання; Ар =Ва*К к К к =Ті/∑Ті=4/1+2+3+4=4/10
5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації. Виробничу ставку амортизації обчислюють діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів. При застосування виробничого методу для розрахунку Ар за роками очікуваного періоду, для використання апарату «Гамма-Флоу»03А, підприємство сподівається виготовити на цій машині 50000 одиниць виробу. Са =Ва/Оз Ар =Ор*Са Са =28013/50000=0,5603(грн.на од.прод.)
2.4 "Способи ефективного використання основних фондів підприємства, що розглядається"; Значному поліпшенню екстенсивного завантаження діючих засобів праці сприяє зниження частки недіючого устаткування, розміри якого є значними (декілька десятків тисяч одиниць) лише на промислових підприємствах України, а також виведення з експлуатації зайвого та неефективно використовуваного устаткування. За існуючими розрахунками здійснення таких заходів дало б можливість підвищити фондовіддачу на підприємствах різних галузей мисловості та народного господарства. Вирішальне значення для підвищення рівня інтенсивного використання основних фондів має своєчасне здійснення заходів щодо заміни та модернізації фізично спрацьованого і технічно застарілого устаткування. Для підтримання порівняно високого технічного рівня виробництва на підприємствах треба щорічно замінювати 4-6% і модернізувати 6-8% діючого парку машин, устаткування та інших видів знарядь праці. До важливих факторів, що зумовлюють зростання продуктивності устаткування за одиницю часу, відносяться запровадження новітньої технології, інтенсифікація виробничих процесів. Підприємствам різних галузей властиві свої специфічні способи інтенсифікації технологій виготовлення продукції, виконання робіт або надання виробничих послуг. Значного підвищення інтенсивного навантаження устаткування на підприємствах можна досягти завдяки застосуванню прогресивних форм і методів Організації виробництва. Досить істотні за величиною резерви кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів і виробничих потужностей мають бути реалізовані шляхом освоєння у стислі строки проектних потужностей, введених в дію нових технологічних агрегатів, ліній,
|
