Завдання. 1. Ціни на товари X та Y становлять відповідно 3 і 6 грн

 

1. Ціни на товари X та Y становлять відповідно 3 і 6 грн. Дохід споживача складає 30 грн. Запишіть рівняння бюджетної лінії. Намалюйте криву байдужості споживача за даними таблиці:

Набір	Товар Х, одиниць	Товар Y, одиниць
А В C D E

Вкажіть набір при якому споживач максимізує корисність.

 

2. Крива байдужості задана рівнянням: у = 12/х + 2. Ціни товарів Х та Y відповідно дорівнюють 4 і 3 грн., а дохід споживача – 30 грн.

А) Запишіть рівняння лінії бюджетного обмеження.

Б) Побудуйте графічно криву байдужості та лінію бюджетного обмеження.

В) Визначте оптимальний набір споживача за даних умов.

Г) Розрахуйте граничну норму заміщення товару Х товаром Y в точці рівноваги.

 

Y

3. Графічне зображення вибору споживача наведено на рисунку. Рівновага споживача досягається в точці А.

А

А) знайдіть величину місячного доходу (І) споживача, якщо відомо, що ціна товару Х становить Рх=6грн.

Б) якою в такому випадку має бути ціна товару Y: Ру-?

X

U

В) запишіть рівняння зображеної бюдже-тної лінії.

Г) визначте граничну норму заміщення MRS_XY товару X товаром Y в точці А.

 

 

Основні терміни і поняття

 

- Бюджет споживача

- Бюджетна лінія

- Бюджетне обмеження

- Вибір споживача

- Внутрішня рівновага

- Гранична корисність

- Гранична норма заміщення

- Карта кривих байдужості

- Корисність

- Крива байдужості

- Кутова рівновага

- Повні доповнення

- Повні субститути

- Ринковий кошик

- Рівновага споживача

- Спадна гранична корисність

- Сукупна корисність

- Теорія поведінки споживача

- Транзитивність потреб споживача

- Уподобання споживача

- Функція корисності

 

Рекомендована література

 

1. Базилевич В., Лук’янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н. Мікроеко-номіка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 47-65.

2. Гальперин В. М., Игнатьев С. М., Моргунов В. И. Микроэкономика: В 2-х т. / Общая редакция В. М. Гальперина. СПб.: Экономическая школа. 1999. Т. 1. – С. 101-123.

3. Гамілтон Джонатан. Методичний посібник до “Мікроекономіки” Робер-та С. Піндайка та Деніела Л. Рубінфелда. – К.: Основи, 1996. – С. 28-38.

4. Задоя А. О. Мікроекономіка: Курс лекцій. – К.: Т-во “Знання”, 2000. – С. 22-35.

5. Карагодова О. О., Черваньов Д. М. Мікроекономіка. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 7-24.

6. Лисовицкий В. Н. Микроэкономика. Учеб. пособие для экономич. специальностей вузов. – К.: ИМСО МО Украины, НВФ “Студцентр”, 1997 – С. 33-41.

7. Наливайко А. П., Євдокимова Н. М., Задорожна Н. В. Мікроеконо-міка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг.ред. А. П. На-ливайка. – К.: КНЕУ, 1999. – С. 22-30.

8. Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніел Л. Мікроекономіка. – К.: Основи, 1996. – С. 66-95.

9. Ястремський О. І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки. – К.: Товариство “Знання”, 1998. – С. 92-149.

 

 

Тема 4. АНАЛІЗ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА

У попередній темі, для спрощення ситуації і зручності розрахунків, ми вважали, що споживач робить вибір лише з двох товарів. Тепер наблизимо нашу модель до реальної дійсності: проаналізуємо, як споживач робить свій вибір протиставляючи товар Х усім іншим запропонованим на ринку товарам, як на його вибір впливають розмір доходів та величина цін і як внаслідок цих змін формується індивідуальний попит на певний товар.

4.1. Реакція споживача на зміну його доходу

 

Якщо вважати що товар Х вибирається з цілої множини інших товарів, то в цьому випадку розширене бюджетне обмеження матиме такий вигляд:

I = P_XX + ∑P_YίY_ί (4.1)

За цих умов дещо інакшим буде зміст лінії бюджетних обмежень. Адже на графіку, з одного боку, буде кількість товару Х, яку може придбати споживач, виходячи з його доходу, а з іншого – витрати в грошовій формі на придбання всіх інших товарів (рис. 4.1).

P_YY P_YY

 

I P_YY₁

 

P_YY₂

α

Х Х₁ Х₂ Х

Рис. 4.1. Лінія розширеного Рис. 4.2. Крива байдужості при бюджетного обмеження виборі товару Х з усієї

маси товарів

Бюджетна лінія перетинає вісь Y в точці, що відповідатиме загальному рівню доходу споживача І, адже витрати на товар Х дорівнюють нулю. Нахил цієї лінії буде постійним (оскільки вона пряма) і дорівнюватиме тангенсу кута α:

tg α = I/X = P_X (4.2)

Побудуємо криву байдужості з урахуванням нових припущень (рис. 4.2). У цьому випадку цінність усіх інших товарів (відображених на вісі Y) для споживача набуває грошового виразу.

В попередній темі було доведено, що MRS_XY = – MU_X/MU_Y. Тому, якщо припустити, що гранична корисність грошей (MU_Y) для споживача залишається незмінною, то гранична норма заміщення в кожній точці кривої байдужості буде дорівнювати граничній корисності товару Х, вираженій в грошовій нормі (MRS_{X РYY} = – MU_X). Тому нахил кривої байду-жості (гранична норма заміщення MRS_{X РYY} = – MU_X) збігатиметься з нахи-лом лінії бюджетного обмеження (P_X) у тій точці, де гранична корисність товару Х, виражена в грошах, збігатиметься з ціною товару Х. Тобто рівновага споживача досягатиметься за умови рівності цінності товару для нього та витрат на його придбання:

MU_X = P_X (4.3)

Оптимальна кількість блага, яку хоче придбати споживач, характеризується тим, що гранична корисність для цієї кількості збігається з ціною блага. При менших обсягах закупок товару його гранична корисність буде більша, ніж ціна, що спонукає до збільшення кількості товару Х. Якщо закупки будуть більшими, ніж рівноважний обсяг, то ціна товару перевищить його корисність, що підштовхуватиме споживача до зменшення закупок. Рівновага буде досягатися тоді, коли гранична корисність товару виражена в грошах (максимальна сума грошей, від якої споживач хотів би відмовитися задля отримання додаткової одиниці товару), зрівняється з його ціною.

Вибір споживача залежить не тільки від його уподобань та переваг, але й від рівня доходу. Відомо, що збільшення доходу приводить до переміщення бюджетних ліній праворуч і вверх. Відповідно точки рівноваги будуть знаходитись далі від початку координат, що забезпечуватиме більшу корисність вибраного набору благ.

U3

U2

U1

I3

I1

PYY

I2

Рис. 4.3. Крива “дохід – споживання”

X

Якщо зобразити на рисунку відповідний графік, де показані точки рівноваги споживача при різних рівнях його доходу та провести лінію, що проходить через ці точки, то отримаємо криву “дохід – споживання” (рис. 4.3).

Ця крива дає інформацію про залежність обсягу споживання блага від рівня доходу (і лише доходу) споживача.

Характер кривої “дохід – споживання” буде залежати від оцінки товару споживачем.

Нормальні товари – це такі товари, які людина споживає у більшій кількості, коли зростає її дохід.

Неякісні товари (товари низької споживчої цінності) – це такі товари, споживання яких зменшується за умови зростання доходу споживача.

Належність товару до тієї чи іншої групи залежить не стільки від його специфічних властивостей, скільки від сприйняття цього товару споживачем. Те, що для одного споживача буде нормальним товаром, інший оцінюватиме як неякісний.

Крім того, оцінка товару змінюється залежно від доходів споживача. так, при певному рівні доходу користування міським транспортом буде сприйматися як нормальний товар. Проте, коли доходи зростуть до певного рівня, споживач віддаватиме перевагу таксі або власному автомобілю, а тому поїздка на автобусі чи трамваї перетвориться у неякісний товар.

Тому для нормальних товарів крива “дохід – споживання” матиме зростаючий характер, а для неякісних – спадний.

Разом з тим, є група товарів, яка не належить ні до нормальних, ні до неякісних. Обсяги їх споживання не залежать від рівня доходу споживача. це порівняно дешеві товари, які не мають ефективних субститутів, малоймовірно, що хтось у разі зростання доходу збільшить чи зменшить споживання, наприклад, солі. Отже крива “доход – споживання” для цієї групи товарів матиме вигляд вертикальної прямої лінії (рис. 4.4).[15]

P_YY P_YY P_YY

 

 

а X б X в X

Рис. 4.4. Криві “доход – споживання” для різних категорій товарів:

а – нормальний; б – неякісний; в – нейтральний

 

Від кривої “доход – споживання” легко перейти до так званих кривих Енгеля. [16] Крива Енгеля показує співвідношення між доходом і обсягом споживання певного товару при незмінності інших факторів, що впливають на попит (рис. 4.5).

Для більшості нормальних товарів крива Енгеля має зростаючий характер із затуханням, тобто певний приріст доходу спричиняє менший приріст споживання товару Х. Це пояснюється дією закону спадної граничної корисності.

І

Х

Рис. 4.5. Крива Енгеля

Однак для певної групи товарів крива Енгеля може зростати з прискоренням. До цієї групи належать предмети розкоші, споживання яких зростає швидше, ніж зростає дохід споживача. ці залежності ввійшли в мікроекономіку як закон Енгеля:[17]

1. При незмінних цінах на всі блага частка сімейного бюджету, що витрачається на продукти споживання, має тенденцію до зменшення за умови зростання доходів сім’ї.

2. Споживання освітніх, медичних, юридичних послуг і послуг, пов’язаних з відпочинком, має тенденцію зростати швидше, ніж зростають доходи.

 

4.2. Реакція споживача на зміну цін товарів

 

При дослідженні кривих “дохід – споживання” та кривих Енгеля, ми вважали змінним лише дохід, а інші фактори попиту – постійними. Але якщо вважати дохід постійним, а ціни змінними, то можна побудувати криву “ціна – споживання”.

Якщо дохід і ціни на інші товари залишаються незмінними, то точка перетину лінії бюджетних обмежень з віссю Y залишиться попередньою. Зниження цін на товар Х призведене до повороту лінії бюджетних обмежень до нової точки її перетину з віссю Х, більш віддаленої від початку координат. І, навпаки, підвищення цін на товар Х – повертає цю лінію в точку, що лежить ближче до початку координат.

PYY

Крива “ціна-споживання” показує, як змінюється обсяг закупок товару Х (точки Х₁, Х₂, Х₃ на рис. 4.6) при переході до іншого рівня цін на цей товар за умови незмінності всіх інших факторів попиту.

Рис. 4.6. Крива “ціна – споживання”

Х1 Х2 Х3

U1

U3

I

U2

X

Від кривої “ціна – споживання” можна перейти до кривої індиві-дуального попиту. Для цього потрібно лише замінити на осі ординат позначення: замість витрат на всі інші товари (P_YY) відобразити на ній ціну Р_Х. Тангенс кута нахилу ліній бюджетних обмежень відповідає ціні товару Х.

Легко помітити, що зменшення кута нахилу (зниження цін на товар Х) супроводжується збільшенням обсягів закупок цього товару. Залежність між ціною на товар (Р_Х) та розміром його бажаних закупок для споживача відображає крива попиту (рис.4.7).

Рис. 4.7. Крива індивідуаль- ного попиту

d

Х

РХ

Попит (demand) - це та кількість про-дукту, яку споживач готовий та може прид-бати за тими чи іншими цінами протягом певного періоду. Крива попиту та крива “ціна – споживання” – це два різних спосо-би описання того, як придбана кількість товару змінюється при зміні ціни на нього (за умови, що інші фактори не діють).

Оскільки залежність між цінами товару та попитом на нього досить стійка, то можна говорити про закон попиту, який наголошує, що із зростанням цін на товар розмір попиту на нього зменшується і, навпаки – зниження цін сприяє збільшенню кількості товару, яку бажає придбати споживач.

4.3. Ефект заміщення та ефект доходу

 

Якщо ціна товару Х змінюється, то можливості споживача придбати різні набори товарів теж змінюються. З одного боку, зниження цін на товар Х робить його привабливішим для споживача, оскільки він стає дешевшим щодо товарів-субститутів. З іншого боку, вивільнення коштів від здешевлення покупки товару Х дає змогу людині збільшити споживання інших товарів. Таким чином, зростає реальний дохід споживача, хоча його номінальний дохід залишається попереднім.

Y

Реакція споживача на таке зростання реального доходу значною мірою буде залежати від його ставлення до споживчих якостей товару. Щоб моделювати поведінку споживача, слід розмежовувати дію двох ефектів, які спостерігаються при зміні цін на один з товарів (рис. 4.8).[18]

 

 

В

●

●А U₂

● С

I₁ I U₁ I₂

R₁ R R₂ X

Рис. 4.8. Ефект заміщення та ефект доходу

Ефект заміщення – це ефект, який вказує на те, що споживач у процесі споживання заміщує товаром, що став дешевше, інші більш дорогі товари. Ця заміна ілюструється рухом вздовж кривої байдужості U₁ (переміщення з точки А в точку С (відрізок R–R₁)).

Ефект доходу – це ефект, який виникає внаслідок впливу на попит споживача зміни обсягу його реального доходу. Зміна останнього викликана зміною ціни товару Х без врахування ефекту заміщення. Ефект доходу показує механізм переміщення від однієї кривої байдужості (U₁) до іншої U₂ (відрізок R₂–R).

Як було з’ясовано раніше, зростання доходу суперечливо впливає на споживання нормальних та неякісних товарів: якщо із збільшенням доходу споживання нормальних товарів зростає, то споживання неякісних – зменшується. Ефект заміщення спрацьовує однаково і щодо нормальних, і щодо неякісних товарів. В узагальненому вигляді дія ефектів доходу та заміщення наведена в табл. 4.1.[19]

Таблиця 4.1.

Дія ефектів доходу та заміщення.

Ефект	Споживання товару
нормального	неякісного
Доходу: ціна зменшується ціна зростає Заміщення: ціна зростає ціна зменшується	Зростає Зменшується   Зменшується Зростає	Зменшується Зростає   Зменшується Зростає

 

Ці два ефекти діють одночасно. Тому реальна спрямованість змін споживання буде рівнодіючою ефектів доходу та заміщення. Згідно з даними табл. 4.1 щодо нормальних товарів обидва ефекти діють в одному напрямку. У цьому випадку прогнозувати зміни споживання залежно від змін ціни на товар дещо простіше. Що ж до впливу зміни ціни на споживання неякісних товарів, то спрямованість впливу ефектів доходу та заміщення протилежна. Залежно від того, який ефект спрацьовує сильніше, динаміка ціни та динаміка споживання матимуть однакову або протилежну спрямованість.

Якщо ефект заміщення має більший вплив, то зростанням ціни споживання товару Х зменшується, а при її знижені – збільшується. Однак може складатися ситуація, коли переважає ефект доходу, тоді при зростанні ціни зростає і споживання, а при її зменшенні споживання також зменшується. Така ситуація трапляється досить рідко.

Неякісний товар, для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення називається Гіффеновим товаром, а зростання споживання цього товару із підвищенням ціни на нього – парадоксом Гіффена. [20]

Таку ситуацію можна спостерігати при аналізі структури споживання малозабезпечених верств населення України під час економічної кризи 90-х рр.

Товар Гіффена має одночасно відповідати таким вимогам:

- бути неякісним в уявленні споживача;

- бути значною часткою його витрат.

Парадокс Гіффена, на перший погляд, здається винятком із закону попиту. Проте детальніше дослідження доводить, що саме взаємодія ефектів заміщення та доходу спричиняє такий розвиток подій.

Існує ще кілька прикладів винятків із закону попиту, коли із підвищенням цін спостерігається збільшенням якості продукції і збільшувати його закупки. В умовах нестабільності економічної ситуації зростання цін може сприйматися і як передвісник інфляційного стрибка. Для отримання виграшу споживачі намагатимуться придбати більше продукту за сьогоднішніми цінами, поки вони ще не так зросли. Однак усі ці дії споживача можна легко пояснити, виходячи з теорії поведінки споживача.

 

Контрольні запитання

1. Які зміни в моделі споживчого вибору потрібно здійснити, щоб підвищити рівень її реалістичності?

2. Поясніть значення терміну “розширене бюджетне обмеження”.

3. Якою буде реакція споживача на зміну його доходу?

4. Крива “дохід – споживання”, її суть та порядок побудови.

5. Нахил кривої “дохід – споживання” як свідчення відношення до благ.

6. Охарактеризуйте поняття та відмінності між нормальними та неякісними товарами (низької споживчої цінності).

7. Які висновки можна зробити з аналізу кривої Енгеля?

8. Сформулюйте закон Енгеля.

9. Якою буде реакція споживача на зміну цін товарів?

10. Порядок побудови та аналіз кривої “ціна – споживання”.

11. Побудова кривої індивідуального попиту споживача.

12. Як розкривається зміст ефекту заміщення?

13. Розкрийте зміст ефекту доходу.

14. Охарактеризуйте одно- та різнонаправлений вплив ефектів доходу та за-міщення.

15. Поясніть в чому суть парадоксу Гіффена. Наведіть приклади.