Витрати виробництва
за короткостроковий період
Витрати виробництва або сукупні витрати (TC – Total Cost) – це вартість всіх видів ресурсів, що витрачаються для виготовлення певної кількості продукції. В темі 6 вже розглядався поділ витрат виробництва на бухгалтерські і економічні, явні і неявні, тепер покажемо детальніше взаємозв'язок цих витрат і прибутку (табл. 8.1).[27] Таблиця 8.1. Взаємозв'язок економічних і бухгалтерських витрат і прибутку
Змінні витрати (VC – Variable Cost) – це вартість змінних ресурсів, що використовуються для виробництва заданого обсягу продукції, тому ці витрати залежать від випуску продукції (рис. 8.1). Основні види постійних витрат. 1. Відсотки за кредит. 2. Орендна плата. 3. Амортизація. 4. Капітальний ремонт. 5. Податки. 6. Страхові внески. 7. Витрати на управління. Основні види змінних витрат: 1. Витрати на сировину. 2. Оплата праці. 3. Витрати на паливно-мастильні матеріали. 4. Витрати на електроенергію. В мікроекономіці використовуються не тільки показники сукупних витрат, але й середніх: 1. Середні постійні витрати (AFC – Average Fixed Cost) – це кількість постійних витрат виробництва (FC), що припадає на одиницю виробленої продукції (Q) (рис. 8.2).[29] AFC = FC / Q 2.
3.
Середні сукупні витрати (АТС або АС) можна розрахувати як суму середніх постійних і середніх змінних витрат: АТС = AFC + AVC = (FC + VC) / Q Аналізуючи криві витрат виробництва (рис. 8.2) можна зробити наступні висновки: 1. При обсягу продукції, що дорівнює А крива граничних витрат (МС) має мінімальне значення, а крива сукупних витрат (ТС) має перегин (вона з випуклої стає опуклою). 2. Крива граничних витрат (МС) перетинає криві середніх сукупних витрат (АТС) та середніх змінних витрат (AVC) в точках їх найменших значень. 3. Середні змінні витрати (АVС) необхідні для оцінки ефективності госпо-дарювання, визначення рівноваги і перспектив розвитку: а) розширення діяльності; б) скорочення виробництва; г) вихід із галузі. 4. Порівняння середніх сукупних витрат (ATC) з рівнем цін дозволяє визначити величину прибутку. А це допомагає вибрати стратегію фірми в короткостроковому періоді. Правило найменших витрат – це умова при якій витрати мінімізуються в тому випадку, коли кожна грошова одиниця, що витрачається на кожний ресурс, дає однакову віддачу – однаковий граничний продукт (МР). Правило найменших витрат забезпечує рівновагу виробника. Коли віддача всіх факторів однакова, зникає проблема їх перерозподілу, оскільки у виробника немає ресурсів, які б могли принести більший дохід, тобто досягається оптимальне співвідношення факторів виробництва, при якому забезпечується максимізація випуску.
8.2. Витрати в довгостроковому періоді
Мінімізація витрат в довгостроковому періоді – основне завдання, яке реалізується шляхом зміни всіх факторів виробництва. Криві витрат в довгостроковому періоді показують мінімальні витрати виробництва будь-якого обсягу продукції, коли всі фактори виробництва є змінними. Протягом довгострокового періоду виробники мають можливість контролювати обсяг випуску і витрати, змінюючи не тільки інтенсивність виробничої діяльності на підприємстві, але й розміри і кількість підприємств. Приклад.[30] Фірма розглядає 4 варіанти розмірів своїх заводів. Розміри кожного з них дозволяють працювати з мінімальними середніми витратами (АС) при обсягах випуску, що відрізняються один від одного на 1000 одиниць. Варіанти випуску продукції: 1000, 2000, 3000, 4000 одиниць. Накреслимо короткострокові криві витрат для всіх заводів (рис. 8.3).
Довгострокова крива середніх витрат (LAC) отримується з короткострокових кривих середніх витрат (АС1, АС2, АС3, АС4). LAC має плавний вигляд в тому випадку, коли розмір підприємства можна змінювати таким чином, щоб обсяг продукції (при мінімальних АС) був на одиницю більшим ніж на попередньому підприємстві. Якщо еластичність розширення виробництва така, що при мінімальних середніх витратах (АС) випуск збільшується на одиницю, то крива середніх витрат у довгостроковому періоді (LAC) є відповідною множиною кривих середніх витрат (рис. 8.4).
Граничні витрати в довгостроковому періоді (LMC - Long Marginal Cost) – це величина зміни витрат при зміні обсягу випуску, коли всі фактори виробництва є змінними; це приріст витрат виробництва в умовах можливої зміни розмірів підприємства. Є три варіанти співвідношення LMC і LAC: 1. LMC < LAC – підприємства зменшуються. 2. LMC > LAC – підприємства збільшуються. 3. LMC = LAC – коли LAC постійні або мають мінімальне значення. Контрольні запитання 1. Поясніть суть і співвідношення бухгалтерських і економічних витрат. 2. В чому відмінності між бухгалтерським і економічним прибутком? 3. Дайте визначення постійних витрат, перечисліть їх види. 4. Охарактеризуйте змінні витрати, наведіть приклади. 5. Дайте визначення середніх постійних, середніх змінних і середніх сукупних витрат охарактеризуйте їх спільні риси та відмінності. 6. Проаналізуйте криві витрат виробництва, зробіть висновки. 7. Охарактеризуйте правило найменших витрат. 8. Дайте визначення сукупних та граничних витрат в довгостроковому періоді. 9. Проаналізуйте криві витрат виробництва в довгостроковому періоді. Задачі 1. Підприємство обирає технологію виробництва з трьох альтернатив, що від-різняються співвідношенням капіталу (К) та праці (L). Якщо L=20 грн., а К=40 грн., то визначіть:
А) Яку технологію обере фірма при кожному рівні виробництва продукції? Б) Чому будуть дорівнювати витрати виробництва при кожному значенні випуску продукції?
1. Ви збираєтеся відкрити мале підприємство. Придбання устаткування обійдеться вам у 50 тис. грн. власних коштів, які при альтернативному їх використанні могли б щорічно приносити 5 тис. грн. доходу. Устаткування розраховано на 10 років роботи. Місячний фонд оплати праці робітників становитиме 2 тис. грн., оренда виробничого приміщення – 6 тис. грн. в рік, а на сировину, матеріали та електроенергію витрачатиметься 14 тис. грн. щорічно. Річний дохід підприємства після сплати податків становитиме 70 тис. грн. На іншому підприємстві вам пропонують посаду менеджера з річною оплатою 7,2 тис. грн. Обчисліть розміри бухгалтерського та економічного прибутку підприємства.
Постійні витрати підприємства складають 60 тис.грн., величини змінних витрат наведено в таблиці. Заповніть таблицю.
Основні терміни і поняття
- Довгострокові граничні витрати - Довгострокові сукупні витрати - Змінні витрати - Нормальний прибуток - Постійні витрати - Середні змінні витрати - Середні постійні витрати - Середні сукупні витрати - Сукупні витрати
Рекомендована література
1. Базилевич В., Лук’янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н. Мікроеконо-міка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 88-110. 2. Гальперин В. М., Игнатьев С. М., Моргунов В. И. Микроэкономика: В 2-х т. / Общая редакция В. М. Гальперина. СПб.: Экономическая школа. 1999. Т. 1. – С. 314-348. 3. Гамілтон Джонатан. Методичний посібник до “Мікроекономіки” Робер-та С. Піндайка та Деніела Л. Рубінфелда. – К.: Основи, 1996. – С. 66-76. 4. Задоя А. О. Мікроекономіка: Курс лекцій. – К.: Т-во “Знання”, 2000. – С. 74-88. 5. Лисовицкий В. Н. Микроэкономика. Учеб. пособие для экономич. специальностей вузов. – К.: ИМСО МО Украины, НВФ “Студцентр”, 1997 – С. 63-71. 6. Наливайко А. П., Євдокимова Н. М., Задорожна Н. В. Мікроеконо-міка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг.ред. А. П. Наливайка. – К.: КНЕУ, 1999. – С. 75-85. 7. Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніел Л. Мікроекономіка. – К.: Основи, 1996. – С. 197-228. 8. Ястремський О. І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки. – К.: Товариство “Знання”, 1998. – С. 187-209. Розділ 3 ТЕОРІЯ РИНКОВИХ СТРУКТУР:
|