Оптимум виробника
Якщо в процесі виробництва використовують лише два змінних фактори: праця (L) та капітал (К) по відповідних цінах (PL і РK) то сукупні витрати (ТС) можна визначити за формулою: ТС =РLL+PKК
К2 К1
ТС=200 ТС=100 О L1 L2 L
Властивості ізокости: 1. Кут нахилу ізокости залежить від цін на фактори виробництва. Оскільки tg α = K / L = PL / PK, то в точках перетину ізокости з вісями К (L=0) та L (К=0) сукупні витрати (ТС) визначаються за формулами відповідно: а) для L = 0, ТС = РКК б) для К = 0, ТС = PLL З цих формул знаходимо К = ТС/РК, L = ТС/PL. Звідси: tg α = K / L = ТС/РК * PL/TC = PL / PK, що й треба було довести. З формули (7.6) випливає, що кут нахилу ізокости збільшується при зростанні ціни праці та зниженні ціни капіталу і, навпаки, кут нахилу ізокости зменшується при зниженні ціни праці та зростанні ціни капіталу (рис. 7.10).
К К К1 а б
ТС2 К2 ТС2 ТС1 ТС1 О L1 L2 L О L Рис. 7.10. Вплив цін на рух і нахил ізокости (а - зниження ціни праці; б - зростання ціни капіталу) 2. Всі точки ізокости відповідають однаковим сукупним витрата факторів виробництва. 3. Чим далі від початку координат розміщена ізокоста, тим більший обсяг ресурсів використовується у виробництві.
K
А Q3 Q2 Q1 ТС L
Оскільки нахил ізокости визначається співвідношенням цін праці та капіталу, а нахил ізокванти – граничною нормою технологічного заміщення, то умову рівноваги можна записати як рівність: МКТ8LK = РL/РK А оскільки МКТ8LK = МРL/MРK, то: МРL/MРK = РL/РK і МРL/РL= МРK/РK Останнє рівняння відображає принцип найменших витрат, тобто стан, коли відношення граничних продуктів факторів виробництва (К, L) на одиницю вартості ресурсу (РL, РK) дорівнюють одне одному.
К
Q3 Q2 Q1 ТС1 ТС2 ТС3 L
Контрольні запитання 1. Дайте визначення частинної варіації факторів виробництва. Наведіть приклади. 2. Охарактеризуйте залежність показників сукупного, середнього та граничного продуктів від змінного фактору на прикладі їх графіків. 3. Поясніть суть виробничої сітки. 4. Охарактеризуйте ізокванту та карту ізоквант. 5. Розкрийте економічний зміст граничної норми технологічного заміщен-ня факторів виробництва. 6. Поясніть чому гранична норма технологічного заміщення капіталу працею зростає при просуванні вниз уздовж ізокванти. Наведіть приклади винятків. 7. В чому полягає сутність ефекту масштабу виробництва? 8. Завдяки впливу яких факторів досягається зростаюча чи спадна віддача від масштабу виробництва? 9. Дайте визначення ізокости. 10. Охарактеризуйте властивості ізокости. 11. Розкрийте поняття рівноваги виробника, поясніть як вона досягається. 12. Дайте визначення траєкторії зростання. Задачі 1. Для виробництва продукту підприємство використовує 20 одиниць капіталу та 16 одиниць праці. Яка гранична продуктивність праці, якщо гранична продуктивність капіталу дорівнює 4 (ефект масштабу при цьому має сталий характер).
3. За даними виробничої сітки побудуйте ізокванти для Q = 70 і Q = 85. Обчисліть граничну норму технологічного взаємозаміщення капіталу працею для таких точок:
а) для ізокванти Q = 70 – при переході від L=1 до L=3 та від L=3 до L=5; б) для ізокванти Q = 85 – при переході від L=2 до L=3 та від L=3 до L=5.
А) Яка гранична норма технічного взаємозаміщення в точці А?
5. Виробнича функція відповідає формулі: Q=2KL. Вартість використання оди-ниці капіталу становить 200 грн., а одиниці праці – 100 грн. Чому дорівнює мінімальний обсяг витрат при випуску 24 одиниць продукції? Розв’язок подати в графічній і математичній формі. Основні терміни і поняття
- Виробнича сітка - Гранична норма технологічного заміщення - Зростаюча віддача (ефект) масштабу виробництва - Ізокванта - Ізоквантна варіація факторів виробництва - Ізокоста - Карта ізоквант - Оптимум (рівновага) виробника - Постійна (стала) віддача від масштабу виробництва - Пропорційна варіація факторів виробництва - Спадна віддача від масштабу виробництва - Траєкторія зростання - Частинна варіація факторів виробництва Рекомендована література
1. Базилевич В., Лук’янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н. Мікроеко-номіка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 72-87. 2. Гальперин В. М., Игнатьев С. М., Моргунов В. И. Микроэкономика: В 2-х т. / Общая редакция В. М. Гальперина. СПб.: Экономическая школа. 1999. Т. 1. – С. 266-312. 3. Гамілтон Джонатан. Методичний посібник до “Мікроекономіки” Робер-та С. Піндайка та Деніела Л. Рубінфелда. – К.: Основи, 1996. – С. 58-65. 4. Задоя А. О. Мікроекономіка: Курс лекцій. – К.: Т-во “Знання”, 2000. – С. 62-73. 5. Карагодова О. О., Черваньов Д. М. Мікроекономіка. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 81-98. 6. Лисовицкий В. Н. Микроэкономика. Учеб. пособие для экономич. специальностей вузов. – К.: ИМСО МО Украины, НВФ “Студцентр”, 1997 – С. 66-78. 7. Наливайко А. П., Євдокимова Н. М., Задорожна Н. В. Мікроеконо-міка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг.ред. А. П. Наливайка. – К.: КНЕУ, 1999. – С. 60-74. 8. Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніел Л. Мікроекономіка. – К.: Основи, 1996. – С. 159-186. 9. Ястремський О. І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки. – К.: Товариство “Знання”, 1998. – С. 214-226.
Тема 8. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА В ринкових умовах виробництво має товарний характер, тому витрати факторів виробництва в натуральному вигляді отримують вартісну оцінку і перетворюються на витрати виробництва. Завданням цієї теми є вивчення суті виробничих витрат, їх види, розгляд витрат в короткостроковому і довгостроковому витратах.
|