ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗПОДІЛЬЧОЇ ЛОГІСТИКИ

Цілі, завдання і функції розподільчої логістики вимагають певних форм її організації, тобто певним чином організованого процесу збуту готової продукції. Організація розподільчої логістики включає:

1) організацію процесу збуту готової продукції з урахуванням принципів та методів логістики

2) організацію управління збутом як сукупність логістичних операцій, логістичних ланцюжків і логістичних систем

3) організацію взаємодії учасників збутової діяльності тобто суб’єктів розподільчої логістики

Логістичне моделювання процесу збуту готової продукції будується на базі системотехніки і цільової орієнтації на кінцеві результати збутової діяльності. З певним ступенем абстракції і зпрощення логістичну модель процесу збуту можна уявити як мережну модель (Д.Д. Костоглодов, Л.М. Нарисова „Распределительная логистика”.

 

 

Рис.35 Мережна логістична модель процесу збуту

 

1 – вивчення купівельного попиту;

2 – формування портфелю замовлень;

3 – встановлення господарчих зв’язків зі споживачами;

4 – фінансування збутових досліджень;

5 – асортиментне завантаження виробничих потужностей підприємства;

6 - укладання договорів постачання (продажу);

7 – встановлення цін на товари, послуги і роботи;

8 – створення запасів готової продукції;

9 – вибір каналів розподілу;

10 - стимулювання збутовиків та перепродавців;

11 - організація доставки (постачання) продукції (послуг) споживачам (покупцям);

12 - контроль за виконанням договірних зобов’язань;

13 - розрахунки з покупцями і “посередниками”;

14 – надання послуг споживачам;

15 – оцінка виконання планів збуту;

16 – фінансування збутових операцій;

17 – задоволення платіжоспроможного попиту споживачів і одержання прибутку;

 

Представлена модель розподільчої логістики є синтез взаємодії трьох основних потоків:

1) матеріального, що є ланцюжком подій

 

1 2 5 8 11 14 17;

2) інформаційного, що є ланцюжком подій

 

1 3 6 9 12 15 17;

3) фінансового (грошового), що створюється ланцюжком подій

 

1 4 7 10 13 16 17.

Логістична послідовність формування і функціонування даної моделі створює наступні взаємопов’язані блоки подій:

1) організаційно-аналітичний блок, що включає подій з 1 по 4 і забезпечуючий комплекс операцій з дослідження ринку (переважно – вивчення попиту споживачів на товари і послуги підприємства)

2) організаційно-технічний блок, що включає події з 5 по 10 і забезпечуючий комплекс операцій по створенню матеріально-речових умов збутової діяльності

3) організаційно-управлінський блок, що включає події з 11 по 17 і забезпечуючий комплекс операцій з управління збутовою діяльністю, таки, як планування, оцінка, контроль і регулювання діяльності всіх учасників збутового процесу.

Дезінтеграція розглянутої моделі дає можливість побачити в якості її первинного елемента логічну операцію, що стосовно предмета нашого дослідження є обособленою сукупністю дії, направлених на задоволення платіжоспроможного попиту споживачів. Операції розподільчої логістики ми розрізнюємо за декількома ознаками:

1. повнота обслуговування клієнтів (повне чи комплексне обслуговування і неповне чи часткове обслуговування);

2. форма організації (зовнішні, тобто за межами підприємства, і внутрішні, тобто в межах підприємства);

3. спосіб виконання (технічні, матеріальні, фінансові, інформаційні);

4. результат (поставка товару, надання послуг);

Розподільча логістика як сукупність взаємопов’язаних логістичних операцій може бути описаною в термінах операційних систем. Операційна система розподільчої логістики складається з трьох підсистем:

- перероблюючої підсистеми

- підсистеми забезпечення

- підсистеми планування і контролю

Задоволення попиту споживачів є результатом взаємодії усіх перерахованих підсистем (див. рис.36)

Перероблююча підсистема безпосередньо виконує збутову роботу, перетворюючи сигнали ринку про платіжоспроможний попит споживачів (вхід системи) у необхідні ринку товари та послуги (вихід системи). Збутовий перетворювач (транслятор попиту) виконує операції з асортиментного завантаження виробництва, кількісного і якісного приймання готової продукції, організації її зберігання і підготовки до споживання, просування товарів на ринок по каналах розподілу і товароруху, допродажного і післяпродажного обслуговування споживачів.

Підсистема забезпечення створює матеріально-речові і фінансово-трудові умови для нормального функціонування перероблюючої підсистеми. Вона включає: виробниче забезпечення збуту, включаючи виробництво товарів та послуг по замовленнях споживачів, матеріально-технічне забезпечення збутової діяльності, включаючи створення складів, транспортних, торгівельних та інших комунікацій; фінансове забезпечення виробництва і реалізації продукції, включаючи фінансування рекламних компаній; кадрове забезпечення збутових служб підприємств, включаючи професійного навчання торгівельного персоналу. Підсистема забезпечення розподільчої логістики може базуватися тільки на власних ресурсах підприємства (що зустрічається дуже рідко), а також і на запозичених коштах. Вибір того чи іншого способу забезпечення часто визначається економічною ефективністю і результативністю функціонування підсистеми забезпечення. В ряді випадків певна функція забезпечення може стати функцією перероблюючої підсистеми. Наприклад, в загальному випадку перевезення готової продукції – функція підсистеми забезпечення, але у випадку надання транспортних послуг стороннім організаціям вона стає функцією перероблюючої підсистеми.

 

 

 

 

Рис. 36 Операційна система розподільчої логістики [ ]

 

Підсистема планування і контролю може бути названа управляючою підсистемою в кібернетичній моделі розподільчої логістики. Вона вироблює команди (плани, завдання) за інших (керуємих) підсистем, одержує інформацію про їх реакції на керуємий вплив (зворотній зв’язок) і коректує поведінку учасників збутової діяльності у відповідності з прийнятими цілями і завданнями. Вироблення і прийняття управлінського рішення у даній підсистемі здійснюється під активним впливом зовнішнього середовища (економічного, правового, політичного) і з урахуванням внутрішньої організації збутової діяльності підприємства (склад служби збуту, склад і розподіл функцій по підрозділах підприємства).

Будь-яка операційна система, в тому числі і розподільчої логістики, працює по процедурах, добре вивчених теорією вивчення операцій. Стандартні процедури включають:

- постановку завдання;

- вибір цільової функції;

- розробку моделі дослідження;

- визначення галузі можливих технічних рішень і оцінки характеристик;

- виконання необхідних розрахунків і робіт;

- перевірку результатів за критерієм оптимальності;

- аналіз одержаних результатів і розробку рекомендацій.

Постановка завдань у розподільчій логістиці залежить від стратегії поведінки підприємства на ринку і загальносистемних цілей. Справа і тому, що розподільча логістика неє самодостатньою і не може бути націленою на внутрішні потреби чи проблеми. Як транспорт не повинен працювати тільки заради самого процесу перевезення, так і розподільча логістика не може функціонувати заради самої себе.