ВИБІР ШЛЯХІВ ПЕРЕМІЩЕННЯ ВАНТАЖОПОТОКІВ

Вибір шляхів переміщення вантажопотоку одна з найважливіших завдань транспортної логістики, так як організація руху зобов’язана забезпечить найбільшу продуктивність перевізного состава і найменшу собівартість перевезень. Рух транспорту здійснюється по маршрутам. Маршрут – шлях переміщення перевізного состава при виконанні перевезень.

Для оптимізації руху вантажопотоку на транспорті використовують транспортні методи, які дають змогу обрати найкращий варіант перевезення вантажів з декілька пунктів постачання в декілька пунктів призначення (споживання), забезпечуючи найменші сумарні витрати, пов’язані з виробництвом і транспортуванням виробів. Для цього розглядається потужність кожного з клієнтів (постачальників і споживачів).

В методах вирішення транспортних завдань процес починається з визначення допустимого начального рішення і потім рішення покращується до оптимуму. Щоб почати аналіз транспортної проблеми визначають потужність кожного постачальника і потреби кожного споживача, а також витрати на перевезення з кожного відправника до кожного отримувача. Для рішення використовують правило північно-західного кута. При його використанні треба дотримуватись слідуючи вимог:

Витратити усю потужність джерела постачання;

Задовольнити потреби кожного споживача складу;

Перевірить, що усі потреби задоволені постачання витрачені.

Після вирішення допустимо початковий варіанту продовжують рухатись до оптимального рішення.

Це матричний метод, де визначаються індекси окремих клієнток, коли значення усіх індексів збільшилось або дорівнює зеро, то це означає, що досягнуть оптимальне рішення, коли існує можливість покращити рішення і зменшити сумарні витрати перевезень.

Існує також МОДІ метод (модифікований розподільчий), котрий дозволяє розрахувати покращення рішення індексів для кожної невикористаної клітини.

Використання МОДІ метода починається з початкового рішення отриманого згідно з правилом Північно-Західного кута, де визначається значущість кожного рядка і кожної колонки (рядки позначимо – R₁; R₂; R₃;.......R_i, колонки – К₁; К₂; К₃........К_j)

R_i – оцінка рядка і (і = 1,м)

К_j – оцінка колонки j (j = 1,n)

С_іj – витрати в клітині іj (витрати на перевезення з джерела по призначенню).

МОДІ метод складається з п’яти кроків:

1. Розрахування оцінки для кожного рядка і колонки у вигляді R_i + К_j = С_іj, тільки для тих клітин, котрі послідовно використовуються або зайняті. Наприклад, коли клітина знаходиться на перетині рядка 2 і колонки 1, вона формує оціночний набір R₂ + К₁ = С_21.

2. Після того, як виписані усі рівняння, відмічаємо R₁ = 0.

Вирішення системи рівнянь для усіх R і К оцінок.

Відбір найбільшого по абсолютному значенню негативного індексу і продовження рішення завдання, використовує метод послідовного рішення.

Проблема розподілу, тобто доставки товару споживачу в загальному випадку повинна включати і розглядання проблеми розміщення виробництва, так як тільки в цьому випадку можна говорити про те, що знайдена система розподілу дійсно буде характеризуватися мінімумом витрат.

Находження системи розподілу і мінімуму витрат на її функціювання опосередковано буде забезпечувати усі доставки з мінімальним часом, що є необхідною умовою функціонування системи по принципу лінійного програмування. При переміщенні вантажу в розмірах, відповідаючим обсягам попиту в часі, поява принципу ЛП буде лише посилюватись так як в цьому випадку система буде функцію вати на рівні мінімальних запасів в системі.

Всі вище перераховані методи можуть бути використані для різних видів транспорту (залізничного, автомобільного, водного). Для автомобільного транспорту дуже важливе значення має не тільки вибір раціонального напряму перевезень, но і їх обсягу. Для визначення раціонального обсягу перевезень вивчають виробничу діяльність постачальників, їх зв’язки та ін.

Вантажопотоком на транспорті називають кількість вантажів в тонах, перевезених в одному напрямі за визначений термін часу. Він складається з різних вантажів, структура яких підрозділяється на галузеву, групову та видову.

Для вивчення вантажопотоку на автомобільному транспорті складають шляхові таблиці, в котрих установлюють кореспонденцію проміж вантажовідправниками і вантажоотримувачами. Наприклад:

Таблиця 4. Вантажообмін проміж відправниками і отримувачами.

Пункт відправлення	Пункт призначення	Всього відправлено
А	В	С	Д
А
В
С
Д
ВСЬОГО

 

Графічно вантажопотоки можуть бути наведені у вигляді епюр, схем або картограм.

Розглянемо побудову епюр вантажопотоку на автомобільному транспорті. Епюру будують в координатах об’єм перевезень Q (тонн), “відстані”L (км). Значення Q відкладають на осі координат, L – на осі абсцис, в відповідності з обраним масштабом. Епюра має прямий і зворотній напрям руху вантажів. Прямим напрямом визначається той, по якому слідує найбільша кількість вантажів. Відношення розміру вантажопотоку в прямому напрямі до розміру вантажопотоку в зворотньому напрямі має назву коефіцієнта нерівноваги вантажопотоку по напрямам. Об’єм вантажу, котрий переміщується в прямому напрямі, відкладають увагу від відмітки зеро, а в зворотньому – донизу від неї. Для умов, наведених в таблиці, прямий напрям:

ДА = ВА + СА + ДА + СВ + ДС

зворотній:

АД = АВ + АС + АД + ВС + ВД + СД

Коефіцієнт нерівноваги вантажопотоків

G = Q_пр/Q_зв

Побудова епюр починається з вантажопотоків, котрі переміщуються від пункту Д, тобто найбільш далекою до пункту А. Потім відкладають вантажопотік, котрий рухається з пункту С в А. Подібним чином відкладають і інші вантажопотоки. Нижня частина епюри будується у такий же спосіб, як і верхня. Отримана епюра має вигляд графічного зображення вантажопотоків на визначеній дільниці шляху. Загальний вигляд епюри може бути таким:

 

Qт L₁ L₂ L₃ L–відстані перевезень

C D проміж пунктами

B L₁ – А і В;

L₂ – В і С;

L₃ – С і D

O D

L,км

 

 

D

A

B C

 

Рис. 51 Епюра вантажопотоків

 

Епюра вантажопотоків дають можливість визначити кількість вантажу, котрий відправляється з кожного пункту, прибуваючого і приміняючого; обсяг перевезень і вантажооберт на кожній дільниці і на всій колеї; середню відстань перевезень вантажів. Вони також допомагають виявити нераціональні зустрічі перевезення, тобто перевезення однакового вантажу в зустрічних напрямах.

Вантажопотоки можуть бути розглянуті і у вигляді схеми. Для цього використовується мапаскарта району перевезень на котру нанесені пункти або мікрорайони відправлення і призначення вантажу, тобто вантажоутворюючи чи вантажопоглинаючи пункти. Мапу району перевезень поділяють на квадрати з послідовним нанесенням на рівній відстані взаємно перпендикулярних ліній. Отримані таким чином квадрати кодирується в буквено-цифровій системі (по типу шахової дошки) і по горизонталі-літери, по вертикалі-цифри. Виходячи з кількості тонн вантажу, котрий підлягає перевезенню з пунктів відправлення у пункти призначення, обирають масштаб і в відповідності з ним наносять вантажопотоки лініями визначеної ширини. Вантажопотоки можуть мати вигляд картограми. Картограма – це графічне зображення вантажопотоку на карті по дійсним шляхам переміщення вантажів.

За допомогою схем та епюр створюється наочні схема перевезень проміж пунктами відправлення і призначення вантажів, визначається транспортна робота, установлюється найбільш корисне розміщення зупинки автотранспорту, щоб непродуктивні пробіги з гаража до місця роботи і зворотно були мінімальними.

При постачанні вантажу споживачу необхідно врахувати умову доставки, виходячи з того, що вантаж – продукт виробництва (сировина, напівфабрикати, готова продукція), котрий прийнятий транспортом до перевезення.

Сукупність властивостей вантажа, визначених умов і техніку перевезень, перевантаження і збереження, має назву транспортної характеристики вантажу. Характеристика вантажу – це режим збереження, спосіб пакування, перевантаження і перевезення, фізико-хімічні властивості, розміри, об’єм, маса і форма пред’явлення по перевезенням.

Спосіб транспортування, вантажно-розвантажувальні механізми, а також тип вагонів, судна, автомобіля, режим збереження вантажу, міри по техніці безпеки і пожежної безпеки визначаються фізико-хімічним і властивостями вантажу і формою пред’явлення його по перевезенню. Є урахуванням особливостей вантажів створення відповідної вантажної устрої і транспортні засоби.

Організація перевезень автомобільним транспортом може бути слідую час схема:

1. Наскрізна система перевезень

 

2. Система перевезень з перечіпним майданчиком

 

 

3. Термінальна система перевезень з зміною вантажних модулів

 

 

4. Термінальна система перевезень з зміною водіїв

 

 

Рис. 52 Схема типових технологічних процесів магістральних вантажних перевезень.

 

Умовні позначення: АТП – автотранспортне підприємство; П – напівпричіп; ВВ – вантажовідправник; Т – скельний тягач; ВО – вантажоодержувач; В – екіпаж водіїв.

В останні роки дуже мало уваги приділяли плечовим перевезенням, хоча їх використання дає змогу прискорити доставку вантажу, краще використати руховий склад, скоротити витрати на перевезення (схема 2).

По суті усі приведені схеми перевезень є логістичними ланцюгами, по яким переміщується матеріальний потік.

Структура перевезень вантажу в міжрегіональному і регіональному сполученні може мати слідуючий вигляд.

 

 

 

Рис.53 Структура процесу перевезень вантажу

 

 

При міждержавних перевезеннях:

 

Рис.54 Структура процесу перевезень вантажу у між кордонному сполученні