Коефіцієнт технічної готовності парка автомобілів за один робочий день

a_r = А_r /А_с, де

А_r - кількість автомобілів, котрі готові до експлуатації;

А_с – списочка кількість автомобілів.

Коефіцієнт випуску автомобілів за один робочий день а_В:

а_В = А_ек / А_с, де

А_ек – кількість автомобілів в експлуатуванні.

Коефіцієнт використання пробігу β:

β = L_нп/ L_з, де

L_нп – навантажений пробіг, км;

L_з – загальний пробіг, км.

Загальний пробіг визначають по формулі:

L_з = L’_о + L_нп + L_х + L’’_о, де

L’_о – перший нульовий пробіг, км;

L_х – холостий пробіг, км;

L’’_о – другий нульовий пробіг, км.

Середня відстань їздки з вантажом L_сr, км:

L_сr = L_нп/n_с, де

n_с – число їздок.

Середня відстань перевезень L_ср, км:

L_ср = Σ Р, де

Σ Q

Р – транспортна робота в ткм;

Q – обсяг перевезень в тн.

Технічна швидкість V_t в км/ч:

V_t = L_з/ t_р, де

t_р – час руху.

Експлуатаційна швидкість V_ек, км/ч:

V_ек = L_з/Т_н, де

Т_н – час в наряді.

Кількість їздок n_с: n_с = Т/t_с, де t_с – час однієї їздки.

Час однієї їздки t_с = L_н*п + t_в-р, де

β _* V_t

t_в-р – час простою автомобіля під вантажно-розвантажувальними операціями.

Продуктивність рухомого складу за час знаходження в наряді Q визначається показниками вантажопідйомності автомобіля (q) і коефіцієнта використання його вантажопідйомності К_вп на кількість їздок n_с:

Q = q _* К_{вп *} n_с

Підвищення продуктивності рухомого складу може бути досягнено покращенням різних показників роботи автомобіля.

Коли в формулі визначення продуктивності рухомого складу підставити значення кількості їздок і час однієї їздки, то отримаємо продуктивність, котра залежить від техніко-експлуатаційних показників роботи рухомого складу.

Q = q _* К _* n_с = q _* К_{сс *} Т_н = q _* К_{сс *} Т_н = q _* К _* Т_{н *} β_{t *} V_t

t_с L_er + t_в-р L_er + t_{в-р *} β_{e *} V_t

β_{е *} V_t

Кожний з показників, котрий входить до формули впливає на продуктивність одиниці рухомого складу: характер і ступень впливу цих показників на продуктивність відбиваються визначеною залежністю.

 

Q Q

60 50

А) Б)

 

40 20

 

30 5

 

15 25 35 45 V_t 5 15 25 35 L_er

 

 

Р Q

 

350 40

В) Г)

 

275 25

 

L_er t_в-р

5 15 25 35 5 15 25 35

 

 

Q

 

 

Д) 45

 

 

 

β

0,4 0,6 0,8

 

Рис.57 Вплив окремих показників роботи транспорту на продуктивність рухомого складу

 

З графіків можливо зробити висновки:

зі збільшенням технічної швидкості перевезень V_t продуктивність рухомого склада в ткм і тоннах зростає (рис. 57, А));

зі збільшенням відстані перевезень L_er продуктивність рухомого складу в ткм збільшується (рис.57, Б)), а в тоннах – зменшується (рис.57, В));

при зменшенні часу простою рухомого складу під вантажно-розвантажувальними операціями за одну їздку продуктивність рухомого складу в тоннах і ткм зростає (рис.57, Г));

зі збільшенням коефіцієнта використання пробігу β продуктивність рухомого складу в тоннах і ткм зростає (рис.57, Д)).

Важливим показником роботи транспорта є собівартість автомобільних перевезень. Повна собівартість перевезень Σ S_п складається зі змінних S_зм, постійних витрат S_пос, витрат на вантажно-розвантажувальні роботи (S_в-р) і шляхових витрат S_ш:

Σ S_пов = S_зм + S_пос + S_в-р + S_ш

Змінними витратами є витрати, котрі залежать від пробігу автомобіля. Це витрати на паливо, технічне обслуговування, ремонт автомобіля, амортизацію рухомого складу і ін. Вони розраховуються на 1 км пробігу.

До постійних витрат відносяться покладні витрати, заробітна плата водіїв (умовно), а також амортизаційні відрахування (котрі призначені на капітальний ремонт). Ці витрати розраховуються на 1ч знаходження автомобіля на підприємстві (незалежно де вони знаходяться – на лінії, в ремонті, простої).

Вантажно-розвантажувальні витрати включають усі розходи на виконання цих робіт (оплата праці робочих, експедиторів і механізаторів, котрі обслуговують механізм, вартість електроенергії, матеріалів і ін.). Вони розраховуються на кожну тонну перевезеного вантажу або 1ч вантажно-розвантажувальних робіт.

Шляховими – є витрати, котрі пов’язані з будівництвом, ремонтом і утримання шляхів. Ці витрати відносяться на 1 ткм або на 1 км пробігу.

Розміри всіх вище перелічуваних показників як залізничного, так і автомобільного транспорту свідчить про роботу логістичних підрозділів, а також окремих логістів.